- 28 Вересня, 2026
- 1:37 pm
- В світі
Після російського удару 5 вересня 2026 року один з найбільших українських виробників морозива втратив холодильний склад площею 4350 квадратних метрів. У ніч на 28 вересня в Житомирі знову атаковано підприємство харчової промисловості. Ця історія має безпосереднє відношення до Ізраїлю: житомирська «Рудь» роками працює з місцевим імпортером, випускає продукцію спеціально для ізраїльського ринку, включаючи кошерні позиції. Причому масштаби торгівлі досить відчутні — лише за 2024 рік Ізраїль закупив понад 1163 тонн українського морозива на 5,12 млн доларів.
Автор: Павло Швейко
28 вересня 2026 року російські безпілотники атакували харчове підприємство в Житомирській громаді — адміністративній громаді на північному заході України, приблизно в 140 кілометрах від Києва. Після влучання почалася пожежа. За інформацією керівника Житомирської обласної військової адміністрації Віталія Бунечка, рятувальники ліквідували займання, попередньо обійшлося без загиблих і постраждалих.
У початковому повідомленні обласної влади назва підприємства не вказувалася. Тим часом всього 23 дні тому, 5 вересня, російський безпілотник вже знищив холодильний комплекс компанії «Рудь» у тому ж Житомирі. Цей факт виробник підтвердив самостійно, а подробиці руйнувань стали відомі 26 вересня. Чи стосується нова атака безпосередньо того ж підприємства, поки вимагає окремого офіційного підтвердження.
Для ізраїльтян назва «Рудь» може виявитися куди знайомішою, ніж здається. Це український виробник пломбіру, глазурованого морозива і заморожених десертів, що працює з ізраїльською компанією Diler B.M.D. International. Його продукція зустрічається в місцевих торгових мережах, в тому числі під марками, які покупці не обов’язково пов’язують з Україною.
Що сталося 5 вересня: знищено цілий холодильний комплекс
Про масштаби першого удару розповіла начальниця юридичного відділу компанії Ольга Блажкевич. Російський дрон влучив у охолоджуваний склад на південно-східній околиці Житомира. Були повністю знищені складські та адміністративно-побутові приміщення загальною площею 4350 квадратних метрів.
Всередині знаходилася готова продукція, навантажувальна техніка та обладнання. Все це підприємство втратило. Після влучання спалахнула пожежа, її гасили рятувальники, а компанія приступила до підрахунку матеріальних збитків.
Для заводу морозива холодильний комплекс — частина виробничого процесу, без якої неможливо нормально відвантажувати готовий товар. Морозиво повинно зберігатися і перевозитися при встановленій негативній температурі. Навіть якщо самі виробничі лінії вціліли, втрата складських потужностей здатна ускладнити накопичення партій і виконання замовлень.
Скільки саме тонн готового морозива знищено і яка частина продукції призначалася для закордонних покупців, підприємство поки не повідомило.
На цьому фоні повідомлення про нову атаку 28 вересня викликає окремі питання. Житомирська влада підтвердила влучання по цивільному об’єкту харчової промисловості, пожежу і роботу ДСНС — української служби, що виконує функції, співставні з ізраїльськими пожежно-рятувальними підрозділами. Масштаб нових пошкоджень ще уточнюється.
«Рудь» — виробник кожного третього морозива в Україні
За назвою торгової марки стоїть АТ «Житомирський маслозавод». Це один з найбільших українських виробників замороженої продукції, що працює під брендом «Рудь» з 1998 року.
Компанія оцінює свою частку українського ринку морозива приблизно в 30%. Її продукція представлена більш ніж у 75 тисячах торгових точок, а експортна географія охоплює понад 36 держав.
Підприємство переробляє понад 35 тисяч тонн молока щорічно. Окрім морозива, випускає заморожені овочі, ягоди, тісто, напівфабрикати та молочну продукцію. Серед закордонних каналів реалізації компанія вказує європейські торгові мережі Lidl, Kaufland, REWE, Aldi, Tesco, Carrefour і Metro.
Фінансові показники також дають уявлення про масштаби бізнесу. За даними YouControl, наведеними в публікаціях про руйнування складу, виручка за перше півріччя 2026 року склала близько 2,5 млрд гривень, прибуток — 245,5 млн.
Тож вересневий удар припав не по невеликому місцевому цеху. Пошкоджена інфраструктура великого експортного виробника, чия робота пов’язана з міжнародною торгівлею продовольством.
Ізраїльський партнер: морозиво з Житомира під місцевими торговими марками
У «Рудь» є багаторічні ділові відносини з Diler B.M.D. International — ізраїльським імпортером і дистриб’ютором продуктів харчування, зареєстрованим у Рішон-ле-Ціоні, місті на південь від Тель-Авіва.
У власному каталозі Diler прямо перераховує Rud серед представлених марок морозива поряд з Yukki, Svalya, Dadu, Nicey і Delice. Компанія займається постачаннями сухих, охолоджених і заморожених продуктів і працює з ізраїльською роздрібною торгівлею.
Тут є цікава подробиця, що пояснює, чому далеко не всі покупці впізнають українського виробника за упаковкою.
Ще до повномасштабної війни Житомирський маслозавод уклав з ізраїльським замовником договір на виробництво морозива за наданими рецептурами і під його торговими марками. Така схема називається private label: один виробник випускає товар, а продається він під брендом замовника.
У 2023 році «Рудь» публічно пояснювала особливості цього співробітництва після обговорень морозива під назвою «Ленінградське». За твердженням підприємства, відповідна торгова марка належала ізраїльському замовнику, продукт випускався виключно для нього, а після початку повномасштабного російського вторгнення виробництво під такою назвою припинили.
Втім, саме співробітництво з ізраїльським ринком продовжувалося. Достатньо відкрити каталог морозива Diler B.M.D., де Rud вказана і сьогодні.
Що можна знайти в ізраїльських магазинах
Асортимент не обмежується звичайним ванільним пломбіром. В ізраїльських товарних каталогах зустрічаються Rud, Coolwich, Eskimos, Impruda і De Fruda — від сімейних упаковок до морозива-сендвічів, ескімо в глазурі і фруктових десертів.
Наприклад, Coolwich представлений упаковкою з чотирьох порцій по 80 грамів. Пропозиції цього товару зустрічаються в каталогах «Шуферсаль», Carrefour і «Хаці Хінам». Пломбір «Рудь» представлений в тому числі в сімейних упаковках по 500 грамів і одному кілограму. Окремі позиції фігурують також в пропозиціях Yohananof, City Market і «Тів Таам».
Але наявність товару в ізраїльській базі цін не гарантує, що він прямо зараз доступний у кожному філіалі мережі.
Окремої уваги заслуговує кошерна продукція. В експортних описах зустрічаються позиції з позначеннями Kosher і Israel Kosher. Для окремих товарів в ізраїльських каталогах вказується Triangle K — משולש K.
Тут є нюанс, зрозумілий не кожному читачеві, навіть живучому в Ізраїлі. Сертифікація конкретної партії не поширюється автоматично на все, що випускає підприємство. Позначення חלבי означає молочний продукт, а інформація про використання сухого неєврейського молока — אבקת חלב נכרי — має окреме значення для тих, хто дотримується відповідних вимог кашруту.
Ізраїльський асортимент, таким чином, не просто імпортується готовим. Частина продукції адаптована під місцеві торгові і релігійні вимоги.
Це не єдиний приклад того, як українська гастрономія виявилася представлена на ізраїльському ринку. У листопаді 2024 року мережа GOLDA випустила спеціальне морозиво зі смаком «Київського торта» до Дня алії — ізраїльського свята репатріації.
Докладніше про це НАновости розповідали в матеріалі «Смак „Київського торта“ в GOLDA: як ізраїльська мережа морозива відзначила українських репатріантів».
Більше тисячі тонн морозива на рік: скільки Ізраїль закуповує в України
Масштаб української присутності в ізраїльському імпорті можна оцінити не за окремими магазинними пропозиціями, а за міжнародною митною статистикою.
Згідно з World Integrated Trade Solution (WITS), що використовує дані UN Comtrade, у 2024 році Ізраїль імпортував з України 1 163 440 кілограмів морозива та інших харчових заморожених десертів. Вартість цих поставок склала 5,121 млн доларів.
Весь ізраїльський імпорт продукції даної категорії за рік досяг 10 320 тонн на 45,425 млн доларів. Відповідно, на Україну припадало 11,27% імпортованого морозива за вагою і практично стільки ж за вартістю. Серед окремих країн-постачальників Україна займала друге місце після Італії. Далі слідували Білорусь, Іспанія і Нідерланди.
З української сторони цифри дещо відрізняються: експорт в Ізраїль за 2024 рік задекларований на рівні 1211,83 тонни і 4,07 млн доларів. Різниці можливі через особливості митного обліку, часу реєстрації операцій і оцінки вартості товару.
Але є суттєве уточнення. Всі наведені показники стосуються товарної категорії HS 210500 — міжнародного митного коду морозива та інших харчових заморожених десертів. У статистику включена продукція всіх українських виробників, а не однієї «Рудь».
НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency окремо перевірили це питання: точний річний обсяг поставок самого Житомирського маслозаводу в Ізраїль, як і його процентна частка у всьому місцевому ринку морозива, в доступних відкритих даних не опубліковані. Не можна приписувати компанії всі 1163 тонни лише тому, що вона є великим українським експортером.
Тим більше 11,27% — частка України саме в імпорті. Вона не враховує морозиво, яке виробляють в самому Ізраїлі, включаючи продукцію місцевих підприємств Strauss/Unilever і Nestlé/Osem.
Разом з тим ізраїльські покупці отримують українське морозиво не перший рік. Його поставки підтверджуються статистикою, контрактними відносинами і присутністю товарів у роздрібній торгівлі.
Чи може руйнування складу відобразитися на ізраїльських поставках?
Такий ризик існує, однак підтверджених повідомлень про зупинку експорту «Рудь» в Ізраїль поки немає.
Для експортного виробника знищення складу означає необхідність шукати нові холодильні потужності, перерозподіляти готову продукцію і, можливо, коригувати графіки відвантаження. При роботі з приватними марками замовника ситуація складніша: необхідно враховувати погоджені рецептури, упаковку, маркування і сертифікацію.
Ізраїльський імпортер Diler B.M.D. працює з замороженими продуктами і має власну логістичну інфраструктуру. Але можливості ізраїльського дистриб’ютора не замінюють виробничі і складські потужності в Житомирі.
Скільки морозива було знищено 5 вересня, яка частина призначалася для закордонних покупців і чи торкнулися руйнування конкретних ізраїльських контрактів, підприємство публічно не уточнило.
Тому говорити про наближення дефіциту українського пломбіру в «Шуферсалі» або Carrefour передчасно. Рівно як і стверджувати, що покупці в Ізраїлі взагалі не відчують наслідків.
Чому історія житомирського заводу стосується двох країн
У вересні Житомирська область неодноразово піддавалася російським ударам по цивільних підприємствах і інфраструктурі. Серед постраждалих об’єктів — харчове виробництво, транспортна інфраструктура і підприємства з іноземними інвестиціями.
Для України руйнування холодильного комплексу означає прямі економічні втрати, знищені товари, обладнання і додаткові витрати на відновлення. Для закордонних партнерів — необхідність враховувати військові ризики при розміщенні замовлень і плануванні поставок.
Це вже не тільки українська проблема. Харчова промисловість працює через міжнародні ланцюжки поставок, і продукція заводу в Житомирі опиняється на полицях ізраїльських магазинів.
У більш важкій формі російська війна зачіпає і внутрішнє постачання українських міст. Раніше ми розповідали, як в окупованих Олешках Херсонської області жителі змушені долати небезпечні дороги, щоб отримати продовольство, а лікарня відчуває нестачу навіть у найпростіших продуктах. Докладніше — «9 кілометрів до Херсона, 20 — до їжі: як російська окупація перетворила українські Олешки в місто на межі голоду».
Ситуації, звісно, неспівставні за тяжкістю наслідків для людей. Але в обох випадках йдеться про руйнівний вплив війни на цивільну продовольчу інфраструктуру.
Для «Рудь» зараз залишаються три головних питання: який остаточний збиток від вересневих ударів, збережені чи виробничі потужності і як будуть виконуватися закордонні замовлення. Для ізраїльського напрямку необхідно також встановити точний обсяг поставок безпосередньо Житомирського маслозаводу, включаючи продукцію під торговими марками місцевого партнера.
Вже відомо достатньо, щоб розуміти масштаб зв’язку. Українське морозиво забезпечує понад десяту частину ізраїльського імпорту своєї товарної категорії, а «Рудь» має багаторічну комерційну історію в країні.
І коли російський безпілотник знищує холодильний склад у Житомирі, наслідки не обов’язково закінчуються на території заводу. За ним — тисячі працівників, українське виробництво, міжнародні контракти і ізраїльський покупець, який, можливо, навіть не знає, звідки приїхало його улюблене морозиво.
