- 29 Червня, 2026
- 6:36 pm
- В світі
29 червня 2026 року Росія знову показала, що її війна проти України — це не тільки фронт, не тільки ракети по військових об’єктах і не тільки чергова зведення бойових дій.
Це системний терор проти цивільних людей.
У цей день російська армія вдарила по Дніпру, Запоріжжю, Нікополю, енергетичній інфраструктурі Сумщини, Одещини та Чернігівщини. Під ударами також опинилися Херсон і Харківщина.
І це не випадковість.
Росія б’є туди, де живуть люди, де їздить громадський транспорт, де працюють рятувальники, де тримається енергетика міст і областей. Це не «військова операція». Це терор, мета якого — зламати життя, посіяти страх і змусити мільйони українців щодня прокидатися з питанням: куди прилетить сьогодні?
Дніпро: ракетний удар по інфраструктурі і десятки поранених
Вранці 29 червня Росія завдала ракетного удару по Дніпру.
Удар припав по інфраструктурі. На місці почалася рятувальна операція, були задіяні всі служби, людям надавали допомогу.
За станом на повідомлення президента України Володимира Зеленського, у Дніпрі загинули п’ять осіб. Ще двадцять дев’ять отримали поранення.
За цими цифрами — не статистика.
Це сім’ї, які вранці ще могли говорити один з одним. Це люди, які їхали, працювали, жили звичайним днем. Це місто, яке знову змушене витягувати поранених, гасити пожежі, розбирати наслідки і ховати загиблих.
Росія називає такі удари «відповідями», «цілями», «військовими завданнями». Але коли ракета прилітає по інфраструктурі міста, коли гинуть цивільні, коли десятки людей опиняються в лікарнях, це має тільки одну назву — терор.
Запоріжжя: російський дрон вдарив по маршрутці
Того ж дня російський удар припав по Запоріжжю.
Ціллю стала звичайна маршрутка.
Не штаб. Не склад зброї. Не військова база.
Звичайна маршрутка, в якій знаходилися люди.
В результаті атаки дроном загинули троє. Шестеро були поранені, серед них дитина.
Це один з найпоказовіших епізодів сьогоднішнього дня. Російський дрон б’є по цивільному транспорту — по тому, чим люди користуються щодня, щоб доїхати на роботу, до лікаря, додому, до рідних.
Саме так виглядає війна Росії проти українських міст: маршрутка перетворюється на мішень, дитина стає пораненою, а Кремль продовжує говорити мовою брехні і цинізму.
Такий удар не можна пояснити помилкою.
Коли держава системно застосовує ракети, дрони, артилерію і бомби проти цивільного життя, вона діє як терористична машина.
Нікополь: повторний удар по рятувальниках
Окремо Зеленський повідомив про Нікополь.
Там росіяни завдали повторного удару по рятувальниках і пожежній машині.
Це особливо важлива деталь.
Повторні удари — один з найцинічніших методів російського терору. Спочатку удар по об’єкту або району, потім — повторна атака, коли на місце приїжджають рятувальники, медики, пожежники, поліція, волонтери.
Тобто мішенню стають вже ті, хто приїхав рятувати людей.
Пожежна машина для Росії — теж ціль. Рятувальник — теж ціль. Медик — теж ціль. Людина, яка витягує пораненого з-під завалів, для російської армії стає об’єктом наступного удару.
Це не просто жорстокість.
Це свідома тактика залякування: щоб боялися допомагати, щоб рятувальні служби працювали під постійною загрозою, щоб кожна операція перетворювалася на ризик нової атаки.
Енергетика як мішень: Сумщина, Одещина, Чернігівщина
У цей же день Росія била по енергетиці на Сумщині, Одещині та Чернігівщині.
Це ще один постійний елемент російської війни.
Удари по енергетичній інфраструктурі — це спроба залишити людей без світла, води, зв’язку, опалення, нормальної роботи лікарень, шкіл, підприємств і транспорту. Кремль прекрасно розуміє, що енергетика — це не абстрактні об’єкти на карті. Це життя міст.
Коли Росія б’є по енергетиці, вона б’є по матерям з дітьми, по літнім людям, по лікарнях, по бізнесу, по тим, хто намагається жити і працювати незважаючи на війну.
І знову — це не випадковість.
Росія методично атакує те, що забезпечує цивільне життя. Так діє не армія, яка «воює з військовими об’єктами». Так діє терористична держава.
Херсон і Харківщина: міста, які Росія продовжує добивати
Під ударами також були Херсон і Харківщина.
Ці регіони давно стали символами щоденного російського тиску. Херсон після звільнення майже постійно знаходиться під обстрілами. Харків і область роками живуть під загрозою ракет, дронів, авіабомб і артилерії.
Росія не змогла зламати ці міста політично і військовим шантажем, тому продовжує бити по них фізично.
Мета проста: зробити нормальне життя неможливим.
Але саме тут Росія знову стикається з тим, чого не може зрозуміти. Українські міста не капітулюють тільки тому, що Кремль хоче перетворити їх на руїни.
Чому Зеленський говорить про антибалістику
Після сьогоднішніх ударів Зеленський прямо заявив: Україні потрібна антибалістика.
І це вже не тільки українське питання.
Російські ракети і дрони стали загрозою не тільки для України, але і для всієї Європи. Якщо Європа хоче жити в безпеці, вона не може робити вигляд, що російський терор обмежений українськими кордонами.
Сьогодні ракети летять по Дніпру. Дрони б’ють по маршрутці в Запоріжжі. Удари йдуть по енергетиці Сумщини, Одещини та Чернігівщини. Завтра та ж логіка шантажу може бути застосована проти будь-якої країни, яку Кремль вважатиме слабкою, нерішучою або зручною для тиску.
Антибалістичний захист — це не розкіш.
Це питання виживання.
Україні потрібні системи, здатні збивати балістичні ракети. Європі потрібні власні ракети, власні системи, власна швидкість прийняття рішень. Тому що кожна затримка — це не дипломатична пауза. Це нові загиблі.
Росія повинна називатися своїм ім’ям
Після таких атак не можна продовжувати говорити стерильним мовою.
Не «інцидент».
Не «загострення».
Не «сторони конфлікту».
Росія — агресор. Росія — терорист. Росія — держава, яка використовує ракети, дрони і удари по цивільній інфраструктурі як інструмент тиску.
29 червня 2026 року це знову стало очевидно.
Дніпро — п’ять загиблих і двадцять дев’ять поранених.
Запоріжжя — удар по маршрутці, троє загиблих, серед поранених дитина.
Нікополь — повторний удар по рятувальниках.
Сумщина, Одещина, Чернігівщина — атаки на енергетику.
Херсон і Харківщина — знову під ударами.
Це не хаос війни. Це система.
І поки Росія не буде зупинена силою, захистом, санкціями, міжнародною ізоляцією і реальною відповідальністю, такі удари будуть повторюватися.
Що повинен зрозуміти Ізраїль і Європа
Для Ізраїлю ця історія теж не чужа.
Ізраїль добре знає, що таке ракети по містах, атаки дронів, удари по цивільних, спроби паралізувати життя суспільства страхом. Тому ізраїльська аудиторія повинна розуміти українську реальність не як далеку війну десь у Європі, а як боротьбу країни, проти якої застосовують методи терору.
Україна сьогодні просить не абстрактної підтримки.
Україна просить захисту неба.
Коли російська ракета летить по Дніпру, коли дрон б’є по маршрутці в Запоріжжі, коли рятувальники в Нікополі стають мішенню повторного удару, це питання не тільки української безпеки. Це питання світової реакції на терор як метод державної політики.
Мовчання в таких випадках працює на агресора.
Обережні формулювання працюють на агресора.
Зволікання з системами ППО і антибалістичним захистом працює на агресора.
Тому відповідь повинна бути жорсткою: більше захисту для України, більше тиску на Росію, більше відповідальності для тих, хто запускає, фінансує, виправдовує і прикриває цей терор.
Висновок
29 червня 2026 року Росія знову вдарила по Україні так, як діє терористична держава: по інфраструктурі, по маршрутці, по рятувальниках, по енергетиці, по містах і областях, де живуть звичайні люди.
Україна заплатила за цей день новими загиблими і пораненими.
Але головне питання тепер не тільки в тому, що зробила Росія. Це давно зрозуміло.
Головне питання — що зробить світ.
Якщо Європа дійсно хоче безпеки, їй потрібна антибалістична захист і політична воля. Якщо союзники України дійсно хочуть зупинити терор, вони повинні дати Україні більше систем, більше ракет, більше можливостей закрити небо.
Тому що російський терор не зупиниться сам.
Його можна тільки зупинити.
