Ізраїль у Києві: виставка Зої Север «Там, де Дім» (переклад з української – «Там, де дім»). стала розмовою про пам’ять, свободу і право на мирне небо. З 27 червня по 16 липня 2026 року новий виставковий проект можна побачити в Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.
Відкриття виставки відбулося 26 червня 2026 року за підтримки Посольства Ізраїлю в Україні.
На церемонії Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський зазначив, що виставка Зої Север показує Ізраїль таким, яким його знають і люблять: яскравим, кольоровим, теплим і життєрадісним.
Ця фраза звучить як точний опис художнього світу Зої Север.
Але в Києві, під час війни, виставка про дім, світло і радість сприймається набагато глибше, ніж звичайна культурна подія.
Тому що сьогодні слово «дім» для України — це не тільки адреса, місто чи сімейна пам’ять.
Це право жити.
Право повертатися.
Право на мирне небо.
Право захищати свій простір, свою свободу і своє майбутнє.
Як музей представляє виставку «Там, де Дім»

Національний музей Тараса Шевченка описує виставку Зої Север як зупинку в тривожному світі.
Музей починає не з біографії художниці і не з переліку робіт, а з самого поняття дому.
Дім у цьому описі — це місце сили.
Це точка опори і одночасно точка внутрішнього спротиву в світі, який стає все більш нестабільним.
Дім — це те, що дає людині сили жити.
Це місце, куди хочеться повертатися.
Це те, що приходить у снах, коли людина знаходиться далеко, коли звична реальність зруйнована або коли навколо занадто багато тривоги.
Музей пише про турбулентність, в яку поступово скочується весь світ, і про те, що в цьому русі людині часто не вистачає можливості зупинитися.
Зупинитися не просто фізично.
А внутрішньо.
Замислитися.
Згадати, заради чого він продовжує рухатися вперед.
І саме такою зупинкою музей називає виставку «Там, де Дім».
Це не виставка, яка вимагає від глядача складної підготовки або мистецтвознавчої мови.
Її сенс розкривається через дуже прості, майже дитячі, але від цього ще більш сильні образи: сонячні ранки, кольорові міста, ранкова чашка кави на столі, дитяча радість буття, відчуття “тут і зараз”.
Все це пов’язано з місцем, де людина почувається сильною.
Саме там, на думку музею, і знаходиться дім.
Не тільки на карті.
Не тільки в документах.
А в пам’яті, в тілі, в мові, в світлому спогаді, в здатності радіти звичайному ранку.
Мирне небо як головна цінність
У музейному описі є дуже важливий образ — листівка з дитинства, підписана бабусі на день народження.
У ній звичайні слова: побажання мирного неба, щастя, добробуту, любові і згоди.
Такі фрази раніше могли здаватися звичними, майже формальними.
Але після руйнувань, втрат, відчаю, надлюдського напруження сил і відчуття безсилля ці слова перестають бути банальністю.
Мирне небо стає не красивою формулою, а справжньою цінністю.
Тим, що людина розуміє по-справжньому тільки тоді, коли це мирне небо у неї намагаються відібрати.
Саме тому виставка Зої Север у Києві сьогодні звучить особливо сильно.
Вона говорить про прості речі, але не спрощує реальність.
Вона повертає глядача до базових людських бажань: жити вдома, пити ранкову каву без страху, бачити радість дітей, впізнавати своє місто, вірити в завтрашній день.
Музей підкреслює, що роботи Зої Север наповнені безтурботним дитячим оптимізмом.
Але це не наївність людини, яка не знає болю.
Навпаки.
Цей оптимізм з’являється з ясного розуміння, наскільки крихкі і цінні буденні речі.
У цьому і є сила її робіт: колір, світло і фантазія в них не скасовують тривогу світу, а відповідають їй.
Не втечею від реальності, а ствердженням життя.
Художниця між Львовом і Тель-Авівом
Зоя Север — ізраїльська художниця, народжена у Львові.
У 16 років вона переїхала разом з батьками в Ізраїль, а сьогодні живе і працює в Тель-Авіві.
Ця біографія робить виставку в Києві особливо особистою.
Перед глядачем не просто художниця з Ізраїлю, яка приїхала показати свої роботи в Україні.
Перед ним людина, в чиєму житті поєднані Львів і Тель-Авів, українська пам’ять і ізраїльський дім, особиста історія переїзду і розуміння того, що значить шукати, будувати і захищати своє місце в світі.
Музей називає Зою Север однією з найважливіших сучасних художниць Ізраїлю.
Її персональні виставки проходили в Ізраїлі, Німеччині, Франції, Казахстані, Литві та інших країнах.
Вона брала участь у численних групових виставках і аукціонах, а її роботи знаходяться в музеях і приватних колекціях Ізраїлю, США, Канади, Іспанії, Франції, Німеччини, Великобританії, Швейцарії, Австралії, Нідерландів, України і Казахстану.
Окремо музей говорить про її унікальний стиль, який називають Kaleidoart.
Через цей стиль Зоя Север прагне показати яскравий і живий світ, де реальність легко співіснує з фантазією.
Це важливе визначення.
Тому що в її мистецтві фантазія не виглядає втечею від життя.
Швидше навпаки — це спосіб побачити життя більш об’ємним, кольоровим і сильним, ніж воно здається в момент втоми або болю.
Ізраїль, який бачать через колір і тепло
Посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський сказав, що виставка показує Ізраїль яскравим, кольоровим, теплим і життєрадісним.
Для ізраїльської аудиторії ці слова звучать дуже впізнавано.
Ізраїль дійсно часто сприймається через світло, сонце, рух, шум вулиць, море, ринки, сімейність, енергію міст і здатність радіти життю навіть в умовах постійної загрози.
Але в роботах Зої Север цей Ізраїль не перетворюється на туристичну листівку.
Це не просто країна сонця і кольору.
Це дім.
Дім, який теж знає тривогу.
Дім, який захищають.
Дім, де люди вчаться жити поруч з болем, не дозволяючи їй повністю забрати у них радість.
Саме тому виставка в Києві стає не тільки показом ізраїльського мистецтва, але й розмовою між двома суспільствами, які добре розуміють ціну безпеки.
Україна сьогодні захищає свій дім від російської агресії.
Ізраїль знає, що дім не можна сприймати як даність.
У цьому перетині з’являється головний сенс проекту.
Дім — це не тільки місце, де людина живе.
Дім — це місце, за яке людина відповідає.
Чому ця виставка важлива для України
Для України тема дому після 24 лютого 2022 року стала однією з головних тем життя.
Мільйони людей були змушені виїхати зі своїх міст.
Багато хто втратив квартири, будинки, вулиці, до яких були прив’язані роками.
Багато хто продовжує жити під загрозою ударів, сирен і щоденних новин про руйнування.
Тому виставка, побудована навколо образів дому, пам’яті, дитячої радості і мирного неба, в Києві сприймається не як відволікальне мистецтво.
Вона потрапляє в найглибшу точку сьогоднішнього українського досвіду.
Дім — це те, що російські терористи намагаються зруйнувати не тільки фізично, але й психологічно.
Знищити відчуття безпеки.
Змусити людину звикнути до тривоги.
Зробити так, щоб звичайна чашка кави вранці стала розкішшю, а не нормою.
І саме тому мистецтво, яке нагадує про цінність простих речей, стає формою спротиву.
Не військового, але людського.
Не гучного, але дуже важливого.
Громадянська позиція Зої Север
Зоя Север пов’язана з Україною не тільки місцем народження.
З початку повномасштабного вторгнення вона активно підтримує Україну.
Художниця брала участь у створенні волонтерської групи, яка допомагала забезпечувати українських військових захисною амуніцією.
Також вона реалізує гуманітарні та художні проекти для українців, в тому числі проекти, пов’язані з дітьми і просторами укриттів.
Ця частина її біографії особливо важлива для розуміння виставки.
Тому що «Там, де Дім» — це не просто красиві картини про дім.
Це проект людини, яка розуміє, що дім іноді потрібно не тільки малювати, але й захищати.
Допомагати тим, хто його захищає.
Підтримувати тих, хто втратив відчуття опори.
Повернути дітям колір там, де війна залишає бетонні стіни і страх.
Для НАновини — Новини Ізраїлю такі історії важливі саме тому, що вони показують справжню глибину ізраїльсько-українських зв’язків.
Не тільки на рівні офіційних заяв.
Не тільки на рівні дипломатичних зустрічей.
А на рівні людей, які роблять вибір бути поруч.
Національний музей Тараса Шевченка як символічне місце
Те, що виставка проходить саме в Національному музеї Тараса Шевченка, додає їй додатковий сенс.
Шевченко для України — не тільки поет.
Це символ пам’яті, свободи, гідності і права народу говорити своїм голосом.
Тому виставка про дім у музеї Шевченка стає частиною ширшої розмови: про культурну пам’ять, про національну опору, про те, що людина і народ зберігають себе через мову, мистецтво, образи і здатність не здаватися.
Зоя Север показує дім через колір і фантазію.
Музей Шевченка поміщає цю розмову в український історичний і культурний контекст.
Посольство Ізраїлю підтримує проект, роблячи його частиною культурного діалогу між Ізраїлем і Україною.
І все разом це перетворює виставку в подію, яку не можна звести тільки до афіші.
Це історія про те, як мистецтво допомагає людям знову відчути зв’язок з життям.
Що потрібно знати відвідувачам
Виставка Зої Север «Там, де Дім» проходить у Національному музеї Тараса Шевченка в Києві.
Дати проведення: 27 червня — 16 липня 2026 року.
Адреса: бульвар Тараса Шевченка, 12.
Вхід на виставку — за вхідним квитком у музей.
Вартість, зазначена музеєм: 200 грн повний квиток, 100 грн пільговий.
Графік роботи музею: середа — неділя, з 10:00 до 18:00.
Каса працює до 17:15.
Понеділок і вівторок — вихідні дні.
Остання п’ятниця місяця — санітарний день, музей закритий.
Висновок
Виставка Зої Север «Там, де Дім» у Києві — це не тільки культурна подія і не тільки презентація ізраїльського мистецтва.
Це розмова про дім у момент, коли саме поняття дому стало для України питанням свободи, безпеки і майбутнього.
Це виставка про мирне небо, яке більше не сприймається як звичайне побажання.
Про дитячий оптимізм, який народжується не з наївності, а з розуміння цінності життя.
Про колір, який не скасовує біль, але допомагає їй не перемогти людину.
Про Львів і Тель-Авів.
Про Ізраїль і Україну.
Про пам’ять, яка з’єднує людей сильніше, ніж офіційні формули.
І про дім, який іноді знаходиться не тільки там, де ти живеш, а там, де у тебе є сила пам’ятати, любити, захищати і повертатися.
