«Український Шавуот» в Ізраїлі: «Ми – українські євреї. Україна – наша мала батьківщина з найбагатшою єврейською культурою та історією» - НАновости

3 min read

«Ми – українські євреї. Україна – наша мала батьківщина з найбагатшою єврейською культурою та історією»

…
Одне з головних єврейських свят, свято обдарування Тори. Шавуот, цього року відзначала й українська діаспора Ізраїлю.. Як це відбувалося, 13 червня 2024 року розповіли «Деталям» Олександра Журавель, координатор українського культурно-розвивального центру «Ми разом» у Хайфі, та Міхаль Стамовавідома україно-ізраїльська активістка та організатор заходів для ізраїльської україномовної аудиторії

Ідея та зміст «українського Шавуота» полягають у тому, що це свято, крім іншого, є святом урожаю, що є близьким і зрозумілим як українцям, так і ізраїльтянам. Обидва народи тісно пов'язані зі своєю землею та сільським господарством. Саме це стало головним мотивом свята для нових репатріантів з України та біженців, які мешкають в Ізраїлі у статусі туристів. Їм було важливо та цікаво дізнатися про традиції єврейських свят та відзначити їх разом з усією країною.

.......

«Український Шавуот» проходив у центрі «Ми разом» у рамках циклу «Жіночий арт-форум» як фестиваль із плетіння вінків із справжніх білих квітів, які є звичним символом Шавуота, а також нагадують традиційний український вінок. Українські діти під керівництвом координаторів центру та відомої флористки Наталії Куратник створювали авторські вінки, співзвучні святу та власному настрою. Олександра Журавель зазначила, що подібні заходи – найкращий спосіб пізнати та долучитися до культурного середовища, в яке потрапили українські діти, які переїхали до Ізраїлю після війни.

Прибуття до Ізраїлю десятків тисяч біженців та репатріантів з України за останні кілька років породило різні констеляції у плані взаємопроникнення двох культур, єврейської та української, та наклалося на процеси, які розпочалися кілька десятків років тому в Україні.

Видання «Деталі» звернулося до Міхаль Стамової, відомої українсько-ізраїльської активістки та організатора заходів для україномовної аудиторії Ізраїлю, з проханням прокоментувати співіснування єврейської та української культур, які формують її ідентичність.

На запитання про стереотип несумісності єврейської та української культур Міхаль відповіла, що це явище далеко не нове і існує давно. Воно стало більш помітним після 1992 року, особливо на західних територіях України, і посилилося після анексії Криму у 2014 році та повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Міхаль наголосила:

«Я україномовна єврейка з Рівного, сіоністка, і мені набагато легше розмовляти українською. Це органічніше, бо чиста російська мова мені не рідна, як і для більшості вихідців з України».

Міхаль також розповіла про свій досвід взаємодії з обома культурами, починаючи зі шкільних років та закінчуючи викладанням українською мовою у Донецьку. Вона згадала, що «взаємопроникнення української та єврейської культур я відчувала завжди».

Говорячи про самоідентифікацію, Міхаль зазначила, що для багатьох вихідців з України це нероздільне ціле: «Ми – українські євреї. Україна – наша мала батьківщина з найбагатшою єврейською культурою та історією». Вона наголосила, що українські євреї не хочуть повертатися до Росії і що у незалежній Україні вони відчули велику свободу для самовираження.

Щодо зміцнення культурних зв'язків в Ізраїлі, Міхаль висловила радість щодо існування такого явища, як «українська вулиця Ізраїлю» та проведення заходів для її мешканців. Вона наголосила на важливості релігійного елементу в діяльності місцевих громад, згадавши такі заходи як «український шабат» та «український Песах», які вже розпочинаються.

.......