Визнання Палестини державою – які наслідки для України – думка

«Повноправне членство в ООН для Палестинської автономії встановить прецедент, тому в резолюції Генасамблеї ООН від 10 травня 2024 року особливо наголошується, що це має бути винятком…»

Три країни «визнали Палестину державою» і це викликало дискусії в Європі та США, не говорячи вже про Ізраїль.

Для України ситуація особливо педантична, бо Україна під збройною агресією РФ. У подробицях розбиралася українська Gazeta-ua.

Останнім серйозним епізодом стала ракетна атака Ірану на Ізраїль у відповідь на обстріл Цахала іранського посольства в Дамаску. З того часу було досягнуто хиткої домовленості про доставку гуманітарної допомоги до сектору Газа. Проте між США та прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху виникли розбіжності щодо спецоперації у місті Рафах. США наполягали на гуманітарному плані для жителів міста, тоді як Нетаньяху стверджував, що Ізраїль має завдати удару по Рафаху, оскільки там знаходяться залишки ХАМАСу. На його думку, без такої операції неможливе врегулювання конфлікту, оскільки угруповання ХАМАС можуть у будь-який момент відновити терористичні атаки.

За останніми повідомленнями, що посилаються на анонімного американського чиновника, Ізраїль скоригував операцію щодо Рафаха відповідно до зауважень США і вже підійшов до центру міста.

На тлі підготовки до рейду на Рафах одразу три європейські країни не лише заявили про наміри визнати Палестину як державу, а й зробили кроки у цьому напрямі.

«Іншого не дано»

Зокрема, 28 травня Рада міністрів Іспанії повинна буде проголосувати з цього питання, заявив прем'єр-міністр країни Педро Санчес. Аналогічні кроки зробили Норвегія та Ірландія.

«Світ на Близькому Сході неможливий без рішення, заснованого на створенні двох держав», — пояснив прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стефе. За його словами, визнання Палестини як держава дозволить накладати на неї вимоги. Те саме підтвердив представник уряду Ірландії.

В Ізраїлі обурилися. «Це не крок до миру, а нагорода за терор», — йдеться на офіційній сторінці МЗС Ізраїлю. Міністр закордонних справ Ісраель Кац розцінив наміри Ірландії та Норвегії як «сигнал усьому світу, що тероризм окупається». Крім того, МЗС Ізраїлю викликало своїх послів із цих країн для консультацій. Депутат Кнесета Шарен Хаскель у письмовому зверненні звернулася до Нетаньяха та Каца із закликом визнати державність Каталонії та інших іспанських провінцій у відповідь на визнання Палестини.

Навколо заявки до ООН

Формально, пише Gazeta-ua, є підстави для того, щоб три держави ухвалили таке рішення.

По першенизка країн (Палестина стверджує, що понад 140) заявили про готовність визнати її.

По-другеПалестинська автономія вкотре подала заявку до ООН на повноправне членство.

Підставою стала резолюція Генасамблеї ООН від 10 травня, згідно з якою передбачається підвищення статусу Палестини в Організації Об'єднаних Націй. Іншими словами, Палестина прагне отримання права голосу в ООН, оскільки має інші можливості. Проте проти резолюції висловилися США, Угорщина, Чехія та Ізраїль. Україна утрималася, як і Австрія, Німеччина, Великобританія та Італія.

По-третє, повноправне членство в ООН для автономії встановить прецедент, тому в резолюції особливо наголошується, що це має бути винятком.. З іншого боку, Палестина діє як повноправна держава у деяких міжнародних структурах, включаючи Глобальний Південь (Ліга арабських держав та інші), та відмовлятися від прийняття рішень недоцільно. Але поки США, Франція та Великобританія виступатимуть проти чи «стримано», вони, як постійні члени Ради Безпеки ООН, блокуватимуть визнання Палестини як держави на рівні Організації.

США та Німеччина висловили свої мотиви: в принципі, вони не проти, але проблема в тому, як це має статися. Представник Ради національної безпеки США в коментарі для CNN пояснив, що президент Джо Байден підтримує створення двох держав і послідовний, але «через прямі переговори між сторонами, а не одностороннім визнанням». Немає сенсу визнавати державу, якщо неясно, хто її представляє і на якій території, пояснив прем'єр Чехії Петро Фіала.

Скандал із ордерами

Вашингтон стурбований, і це зрозуміло: без врегулювання відносин між Ізраїлем та нововизнаною Палестиною ризик нового сплеску конфлікту у регіоні високий. До того ж, ситуацію посилює ще один скандал.

Міжнародний кримінальний суд отримав запит від прокурора Каріма Хана про видачу ордера на арешт Беньяміна Нетаньяху, міністра оборони Йоава Галанта та інших ізраїльських чиновників, а також лідерів ХАМАСу. На думку Хана, ці особи, з обох боків, винні у військових злочинах та злочинах проти людяності під час війни між Ізраїлем та ХАМАСом.

«Історичний сором», — так відреагував на запит ордера Ісраель Кац.

Не в захваті й у ХАМАСі, де заявили, що це «спроба прирівняти жертву до ката».

США та Німеччина наголосили, що ХАМАС та Ізраїль не можна порівняти. Цікаво, що спікер Конгресу США Майк Джонсон навіть пригрозив санкціями МКС, якщо ордер, що запитується, буде виданий. Ситуація розвивається – Білий дім обговорюватиме з Конгресом відповідь США на видачу ордерів, повідомив 23 травня радник президента з нацбезпеки Джейк Салліван.

Втім, є інші думки. Бельгія та Франція відзначили суворе дотримання міжнародного гуманітарного права, винні у порушенні якого, незалежно від сторін, мають бути покарані. Більше емоцій висловила Туреччина – країна вітає визнання Палестини, наголосив турецьке МЗС.

Без кордонів та виборів

Якщо держава Палестина буде визнана, виникнуть два ключові питання: кордони та влада. Норвегія підкреслила, що демаркація кордонів між двома державами має йти лінією до 4 червня 1967 року. Однак така позиція неминуче викличе конфлікт, оскільки вона поставить під сумнів належність території Східного Єрусалиму до Ізраїлю.

Щодо виборів, важливо визначити, чи мають вони відбутися одразу після визнання Палестини, чи буде проведена де-факто легітимація поточної влади.

Експерт із політики доктор Абдул Рауф Ікбал зазначає, що ці деталі відіграють значну роль для України, навіть більшу, ніж здається. Конфлікт на Близькому Сході взаємодіє із російсько-українською війною, і навпаки. ХАМАС вибрав момент нападу на Ізраїль, коли Захід був зайнятий підтримкою України. Обидва конфлікти також впливають на США та стають полем геополітичної битви між США та Китаєм. Шляхи врегулювання обох конфліктів матимуть особливе значення, вимагаючи не лише дипломатичної, а й фінансової підтримки США.

Користуються слабкостями

Михайло Пелліверт, колишній дипломат, вказує на те, що коли йдеться про Близький Схід, поки не йде конкретики, і визнання Палестини залишається декларативним. Він каже: «зазначено, що визнається легітимність прагнень до створення незалежної держави».

Юрій Богданов, консультант з комунікацій, зазначає, що російсько-українська війна відрізняється від арабо-ізраїльського конфлікту, оскільки Україна та Росія визнають існування один одного, хоч і є державами, що протистоять.

Є думка серед ізраїльтян, у тому числі від громадянина Ізраїлю Бориса Шустера, що слід прийняти визнання Палестини за умови забезпечення безпеки Ізраїлю. Однак керівництво ХАМАС, вважає Шустер, ймовірно, не погодиться на мирне врегулювання, оскільки живе за рахунок війни.

Спільне між обома конфліктами те, що у них грає Росія. «Демократична країна протистоїть авторитарному режиму з такими ж союзниками», — зазначає Шустер. «Який добре вміє користуватись слабкостями міжнародних інститутів та недоліками демократій, не визнає для себе жодних правил. Спроби домовитись сприймають як слабкість».

Паралелі та ризики

Кандидат політичних наук Олексій Буряченко наголошує, що врегулювання конфлікту на Близькому Сході стоїть перед світовою спільнотою нарівні з російсько-українською війною, хоча ризики в обох конфліктах є різними.

За його словами, російсько-український конфлікт — це найбільша континентальна війна з часів Другої світової. Проте ситуація на Близькому Сході менш контрольована, оскільки до неї залучено більше країн, що робить забезпечення стабільності набагато складнішим. Експерт зазначає, що Росія намагається впливати на конфлікт на Близькому Сході через відносини з Іраном та його проксі-країнами, щоб шантажувати світову спільноту та отримати підтримку у врегулюванні конфлікту в Україні.

Буряченко попереджає про ризик залучення Росії до мирного процесу на Близькому Сході. Він зазначає, що зараз Росія активно просуває свої посередницькі послуги, усвідомлюючи, що мирний план щодо України розробляється без її участі, тоді як у пошуку рішення щодо Близького Сходу вона могла б відіграти значну роль.

Експерт підкреслює ризик для України в тому, що Захід може спробувати знайти вихід із одного з цих конфліктів до президентських виборів у США.

«Україні важливо зберегти дипломатичну динаміку», — наголошує Буряченко.

Читайте нас у каналах Новини Ізраїлю Nikk.Agency Новини Ізраїлю в — Telegram— Facebook, — Google News

Новина — Визнання Палестини державою – які наслідки для України – думка
— з’явились спочатку на Новини Ізраїлю Nikk.Agency НиКК: що нас зближує .