“Але й це пройде…”
Ця ООН зіпсувалася, а нову не підвозили. Схоже, вона не так вже й потрібна.
Росія вже і не агресор, за версією ООН.
Дійсно: захопити 20% чужої країни, зруйнувати сотні сіл і містечок, вбивати та катувати мирних жителів, не кажучи вже про військовополонених — чи це не приклад цивілізованої країни?
І найбільш обурливе, пише в своєму блозі Борислав Береза, громадсько-політичний діяч, український єврей, громадянин України та за деякими відомостями і Ізраїлю, що “участь у цьому ганебному фарсі в ООН взяли США — наш колишній союзник і Ізраїль, який поніс багато біди від ХАМАС, активно підтримуючи Росію”.
“Світ зійшов з розуму, але де ж санітари?”
Напередодні на Генеральній асамблеї ООН пройшло голосування за резолюцію, запропоновану Україною та країнами ЄС, у зв’язку з триріччям початку російської агресії. Після цього голосування у нас є результати, які матимуть наслідки в майбутньому. І мова йде не про саму резолюцію, яка фактично ні на що не впливає, як і сама безсильна ООН. Питання в тому, як розподілилися голоси.
Резолюція виражала підтримку територіальної цілісності України, і за неї проголосували країни ЄС та інші держави. Але проти цієї резолюції проголосували США, а разом з ними — Росія, Північна Корея, Аргентина, Малі та Нікарагуа.
І Ізраїль.
Навіть Іран утримався.
Однак Ізраїль проголосував синхронно з США. До речі, як завжди. Але ця історія зовсім інша. Вона показала, що “сьогодні зовнішньополітичні вектори України та Ізраїлю протилежні. Ізраїль рухається за курсом США Трампа, а Україна — в інший бік разом з ЄС”.
“Так, сьогодні хтось може згадати, що Україна майже завжди голосує в ООН проти Ізраїлю. Але це не має жодного відношення до голосування, тому що зараз відбулося голосування не за совістю, а за інтересами. На жаль. І це говорить про те, що Ізраїль сьогодні буде голосувати за все, що ініціюється США, а Україна — синхронно за ініціативи ЄС, які часто мають анти-ізраїльський характер. Ймовірність цього досить висока, і мені це дуже не подобається”.
“Трамп сьогодні вибрав стратегію зближення з Кремлем і не називає Росію агресором. Тому США не голосують за цю резолюцію, а Ізраїль піддається.”
“Та кого хвилюють мої думки в ООН?”
“Хоча я точно знаю, що більшість ізраїльтян, згідно з усіма опитуваннями, підтримують Україну, а в США лише 8% американців позитивно ставляться до росіян і РФ. Але Трамп сьогодні вибрав стратегію зближення з Кремлем і не називає Росію агресором, тому США не голосують за цю резолюцію, а Ізраїль піддається.
Мені це дуже неприємно. Від цього мене тошнить. І навіть шквал дзвінків і повідомлень від друзів з Ізраїлю не змінять ситуацію. Я й так знаю, що більшість ізраїльтян за Україну, а антисеміти серед українців — девіанти. Але те, як розвивається ситуація, мене не радує. Це в перспективі ще більше змусить сумувати друзів України в Ізраїлі та друзів Ізраїлю в Україні”.
У будь-якому випадку, з часом це можна буде виправити. А дивлячись на те, як, наприклад, Азербайджан голосує за всі анти-ізраїльські резолюції в ООН і одночасно на практиці є одним із найбільших реальних союзників і партнерів Ізраїлю, треба дивитись не на голосування, а на те, що відбувається за стінами ООН між нашими країнами.
“Але сьогодні мене тошнить від того, що Ізраїль, розуміючи, що Росія — країна-навоз, і країна-агресор, причетна до підтримки терористів з ХАМАС, все одно не голосував за резолюцію через позицію США. Але й це пройде…”
