Вранці в середу 28 січня 2026 Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю опублікувало зведений звіт про роботу системи охорони здоров’я за більш ніж два роки війни. Формально — статистика. По факту — документ, який фіксує момент зламу і ціну, яку суспільство продовжує платити.
Перші години атаки 7 жовтня у звіті описані без евфемізмів. Медики прямо визнають: система не спрацювала. Не було цілісної картини того, що відбувається, не було розуміння масштабу, не включився налагоджений механізм дій у надзвичайній ситуації. Лікарі та лікарні опинилися в режимі імпровізації, реагуючи не на плани, а на потік поранених, що надходять.
Зв’язок з Півднем країни в критичний момент був відсутній. Медичні служби не знали, що саме відбувається, скільки постраждалих очікувати і де саме. Рішення приймалися «по факту» — у міру прибуття людей у приймальні, без попередніх даних і координації.
Окремим рядком у звіті проходить робота Центру судової медицини. За період війни там було проведено 1 765 процедур упізнання. Серед них — 86 заручників. Це суха цифра, за якою — місяці невизначеності для сімей і навантаження на фахівців, які працюють на межі людських можливостей.
Лікарні країни за час війни прийняли і пролікували близько 24 тисяч поранених. Йдеться не про короткострокову допомогу, а про повноцінне лікування — операції, реабілітацію, тривалий медичний супровід. Система витримала фізичний удар, але звіт ясно показує: цими наслідками війна не обмежується.
Найбільш тривожний блок документа — психічне здоров’я. У 2025 році в психіатричних клініках Ізраїлю лікування пройшли 435 тисяч осіб. Це на 30% більше, ніж до війни, у 2022 році. За той же період фахівці провели близько 3,5 мільйона терапевтичних сесій — за участю психіатрів, психологів, соціальних працівників і арт-терапевтів. Зростання порівняно з довоєнним часом — 42%.
Ці дані показують війну без фронтових зведень. Через перевантажені клініки, черги до фахівців, вигорання медперсоналу і людей, які формально «в тилу», але живуть у стані постійної напруги. Саме цей шар наслідків сьогодні стає ключовим викликом для системи охорони здоров’я — і для держави в цілому.
Звіт МОЗ фіксує не тільки минуле, але й заділ на майбутнє: без системних висновків і змін наступна надзвичайна ситуація може знову застати країну зненацька. І в цьому контексті статистика перестає бути набором цифр і перетворюється на попередження, яке не можна ігнорувати — як для суспільства, так і для тих, хто приймає рішення. НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency
