- 29 Травня, 2026
- 1:03 pm
- Ізраїль, В світі
Доповідь генсека ООН Антоніу Гутерріша, представлена членам Ради Безпеки 28 травня 2026 року, стала для Ізраїлю не просто черговим конфліктом з міжнародною організацією. Вперше ізраїльські силові структури опинилися включеними в щорічний перелік структур, які, за версією ООН, причетні до сексуального насильства в зонах збройних конфліктів.
Вже 29 травня 2026 року деталі документа стали однією з помітних тем ізраїльської новинної повістки. Причина зрозуміла: в одному списку з ХАМАСом, ІГІЛом, арміями Судану, Сомалі та росії тепер названі ЦАХАЛ, Управління тюрем Ізраїлю — ШАБАС, а також спецпідрозділ прикордонної поліції ЯМАМ.
Для ізраїльського суспільства це болісний і вибухонебезпечний сюжет. Ізраїль майже три роки домагається від світу визнання сексуальних злочинів ХАМАСа 7 жовтня 2023 року і подальшого насильства проти заручників. Тепер же ООН формує картину, в якій звинувачення звучать вже на адресу ізраїльських структур.
Що саме стверджує доповідь ООН від 28 травня 2026 року
У доповіді йдеться, що ізраїльські силові структури несуть відповідальність за сексуальні злочини проти палестинських ув’язнених і затриманих. Окремо автори документа стверджують, що всередині системи вкоренилася «культура безкарності», а винні нібито не притягуються до повноцінної відповідальності.
Згідно з даними ООН за 2025 рік, правозахисні структури організації верифікували 31 випадок сексуального насильства на Західному березі та в секторі Газа.
Ці випадки розподілені по часу нерівномірно. 13 інцидентів, за версією ООН, відносяться до 2025 року. Ще 18 випадків були зафіксовані в період 2023–2024 років, тобто після початку війни, яка почалася після нападу ХАМАСа на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.
Серед постраждалих у доповіді названі 14 чоловіків, 7 жінок, 9 хлопчиків і 1 дівчинка. Також стверджується, що жертвами ставали палестинські журналісти і правозахисники.
Які порушення описує документ
ООН описує не один тип насильства, а цілий ланцюг дій: загрози сексуального характеру, примусове оголення, необґрунтовані інвазивні обшуки, нанесення травм, групові зґвалтування, а також зґвалтування із застосуванням сторонніх предметів.
У документі також згадуються випадки стрільби по статевих органах.
Для Ізраїлю це особливо важка частина доповіді. Такі формулювання миттєво виходять за рамки внутрішнього розслідування і стають матеріалом для міжнародного політичного, юридичного і медійного тиску.
Де, за версією ООН, відбувалися злочини
У переліку місць, де, як стверджує ООН, могли відбуватися злочини, названі військова база Сде-Тейман, ізолятор територіальної бригади «Еціон» і поліцейська дільниця Гуш-Еціон.
Також у доповіді згадуються в’язниці ШАБАС: Мегіддо, Офер, Рамла, Ха-Шарон, Шита, Нафха і Дамон.
Окремо йдеться про КПП і силові операції на Західному березі. Це важлива деталь: звинувачення не обмежені тільки закритими тюремними об’єктами. ООН фактично стверджує, що проблема могла проявлятися в різних точках системи затримань, перевірок і утримання палестинців.
Чому Сде-Тейман став центральним символом звинувачень
Одним з головних епізодів у доповіді став табір Сде-Тейман. Саме навколо нього ще до публікації нинішнього документа виникали важкі звинувачення в жорстокому поводженні з палестинськими ув’язненими після початку війни.
Автори доповіді посилаються на розслідування, в якому, за їх твердженням, існували відеозаписи, медичні свідчення і дані про важкі ректальні травми. Однак прокуратура, як йдеться в матеріалі, не включила в обвинувальний висновок статті про сексуальне насильство або зґвалтування.
Ключова дата тут — березень 2026 року.
Саме тоді кримінальне переслідування військовослужбовців за цим епізодом було повністю припинено. Для Незалежної слідчої комісії ООН це стало одним з головних аргументів на користь тези про «культуру безкарності».
Для Ізраїлю ситуація виглядає інакше. В Єрусалимі традиційно підкреслюють, що армія і державні структури діють в умовах війни проти терористичної організації, а юридичні рішення повинні прийматися на підставі доказів, а не міжнародного тиску.
Але саме тут і починається головний конфлікт інтерпретацій. ООН говорить про системну проблему. Ізраїль говорить про спробу створити хибну симетрію між державною армією і терористами.
Як в цю картину вписується звіт «Бецелем» від січня 2026 року
У січні 2026 року ізраїльська правозахисна організація «Бецелем» опублікувала оновлення до свого великого дослідження липня 2024 року «Ласкаво просимо в пекло». Цей звіт був присвячений становищу палестинських ув’язнених в ізраїльських в’язницях і військових ізоляторах з жовтня 2023 року по початок січня 2026 року.
Головний висновок правозахисників був вкрай жорстким: вони стверджували, що ізраїльські цивільні і військові пенітенціарні установи були перетворені в «мережу таборів для тортур».
У звіті йшлося про смерті ув’язнених, жорсткі допити, медичну халатність, позбавлення води, погане харчування, епідемію корости, тугі пластикові наручники-стяжки і випадки важких травм, які, за твердженням правозахисників, іноді призводили до ампутацій.
У середині цієї історії важливо бачити не тільки дипломатичний скандал, але і внутрішній ізраїльський контекст. НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає такі теми саме через цю складну рамку: злочини ХАМАСа 7 жовтня 2023 року не можуть бути стерті, але і звинувачення на адресу державних структур Ізраїлю не можна зводити тільки до гасел і взаємних звинувачень.
Реакція Ізраїлю: суперечка не тільки про факти, але і про моральну рамку
Офіційний Єрусалим відреагував різко. МЗС Ізраїлю заявив, що дії генсека ООН є «цинічною спробою» створити хибну і штучну симетрію між діями правомірної державної армії і реальними, задокументованими сексуальними звірствами терористів ХАМАСа.
Це центральний аргумент Ізраїлю.
З точки зору ізраїльської сторони, включення ЦАХАЛа, ШАБАС і ЯМАМ в один перелік з ХАМАСом і ІГІЛом руйнує моральну межу між державою, яка воює після найбільшої різанини євреїв з часів Голокосту, і терористичним рухом, яке 7 жовтня 2023 року вбивало, ґвалтувало, викрадало і знущалося над цивільними.
ООН, у свою чергу, будує документ за іншою логікою. Там йдеться не про порівняння ідеологій, цілей або природи сторін, а про категорію злочинів — сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту.
Саме тому суперечка навколо доповіді настільки гостра. Ізраїль бачить в ньому політичну атаку і спробу прирівняти жертву до терориста. ООН стверджує, що фіксує конкретні порушення, незалежно від того, хто їх здійснює.
Січень 2025 року: чому зірвався візит Праміли Паттен
У доповіді також згадується ще одна важлива дата — січень 2025 року. Тоді зірвався повторний візит спеціального представника генсека ООН Праміли Паттен.
Це не випадкова фігура в цій історії. Раніше Паттен брала участь у підготовці ключового звіту, де визнавалися факти сексуального насильства з боку ХАМАСа 7 жовтня 2023 року. Потім вона планувала продовжити розслідування, включаючи тему поводження з палестинськими ув’язненими.
Однак ізраїльська влада, згідно з викладеними даними, не надала їй доступ до об’єктів утримання палестинців.
Для Ізраїлю така відмова могла бути частиною політики недовіри до структур ООН, які в Єрусалимі давно звинувачують у упередженості. Для ООН це стало перешкодою розслідуванню і ще одним аргументом на користь висновку про закритість системи.
Що означає заморожування контактів з Гутеррішем
Після появи перших витоків на ізраїльських ресурсах ynet і The Jerusalem Post реакція Єрусалима послідувала швидко. Постійний представник Ізраїлю при ООН Дані Данон разом з МЗС оголосив про повне заморожування контактів з Антоніу Гутеррішем.
Ізраїльська сторона дала зрозуміти, що офіційні контакти зі структурами генсека будуть призупинені до закінчення його каденції і призначення нового глави ООН.
Це вже не просто інформаційний скандал. Це дипломатичний розрив всередині і без того важких відносин Ізраїлю з ООН.
Окремий шар проблеми — дані про кількість палестинців в ізраїльських в’язницях. За інформацією, наведеною в матеріалі, незважаючи на звільнення 1968 палестинців в рамках жовтневої угоди з ХАМАСом, в ізраїльських в’язницях залишаються понад 9000 осіб. Близько 4000 з них утримуються під адміністративним арештом без пред’явлення звинувачень.
Ці цифри підсилюють міжнародний інтерес до теми в’язниць і ізоляторів.
Чим закритіша система, тим більше підозр у правозахисних структур. Чим жорсткіше звучать доповіді ООН, тим гостріше Ізраїль відповідає, нагадуючи про ХАМАС, 7 жовтня, заручників і багаторічну упередженість міжнародних організацій.
Фінальний висновок тут неприємний для всіх сторін. Ізраїль опинився в ситуації, де йому одночасно доводиться захищати свою армію, сперечатися з ООН, відповідати на звинувачення про в’язниці і не дозволити світу забути сексуальні злочини ХАМАСа 7 жовтня 2023 року.
Доповідь від 28 травня 2026 року важлива саме тому. Вона стала не тільки черговим документом міжнародної організації, а частиною великої війни за моральну рамку: хто має право говорити від імені права, де проходить межа між самообороною і зловживанням силою, і чому навіть у війні проти терористів державна система не може дозволити собі втратити підзвітність.