ХАМАС знову грає зброєю — вчора «погодилися», сьогодні вже ні

Навколо Гази знову крутиться одне й те саме коло: посередники говорять про прогрес, джерела обіцяють формули, ХАМАС робить вигляд, що готовий до поступок, а на наступний день все повертається майже до вихідної точки.

Вчора «Аш-Шарк аль-Аусат» повідомив, що ХАМАС нібито погодився передати зброю «палестинській стороні». Сьогодні джерела «Аль-Хадас» вже стверджують протилежне: ніякої згоди на таку формулу немає.

Для Ізраїлю це не технічна деталь переговорів. Це питання безпеки, контролю над Газою, майбутнього півдня країни і того, чи повториться 7 жовтня в іншій формі через кілька років.

Посередники намагаються врятувати угоду по Газі

За даними «Аль-Хадас», Єгипет, Катар і Туреччина продовжують зусилля, щоб не дати мирній угоді по Газі остаточно розвалитися і просунути її до другого етапу.

Головний спірний пункт — роззброєння ХАМАС. Саме він залишається центральним бар’єром між красивими дипломатичними заявами і реальною безпекою на землі.

Джерела каналу повідомили в середу, що ХАМАС не прийняв формулу, запропоновану посередниками. Окремо було підкреслено: рух поки не погодився передати зброю палестинській стороні.

Вчора була одна версія, сьогодні інша

Напередодні добре поінформований палестинський чиновник стверджував, що посередники і ХАМАС нібито погодили умовну формулу з питання обмеження кількості зброї у палестинських угруповань в секторі Газа.

Але вже новий сигнал з арабських джерел показує: ніякого остаточного рішення немає. ХАМАС продовжує торгуватися, змінює інтонацію і пов’язує зброю з умовами, які для Ізраїлю виглядають вкрай проблемно.

Йдеться не просто про склади, автомати чи ракети. Для ізраїльської аудиторії це питання того, хто буде контролювати Газу після війни: цивільна структура, міжнародний механізм чи знову озброєне угруповання, яке десятиліттями будувало тунелі, виробляло ракети і тримало заручників.

ХАМАС прив’язує зброю до виведення ЦАХАЛу і відновлення Гази

За словами палестинського джерела, ХАМАС пов’язує питання озброєння з повним виведенням ізраїльських військ з сектора Газа, припиненням усіх наслідків війни і відновленням анклаву.

Саме тут починається головний конфлікт інтересів. Ізраїль наполягає, що здача зброї повинна передувати переходу до другого етапу мирного плану, запропонованого президентом США Дональдом Трампом. Логіка проста: спочатку безпека, потім політичні та економічні механізми.

ХАМАС, судячи з витоків, хоче зворотного порядку. Спочатку виведення, відновлення і фактичне зняття тиску, а питання зброї — потім, умовно, частково і в рамках якоїсь «палестинської сторони».

Для Ізраїлю така схема виглядає як ризикована пастка. Якщо озброєна інфраструктура ХАМАС збережеться хоча б частково, сектор Газа може знову стати базою для тиску на Сдерот, Ашкелон, Беері, Нір-Оз, Кфар-Азу і весь південь країни.

Чому формула «палестинської сторони» викликає питання

Саме вираження «передати зброю палестинській стороні» звучить дипломатично, але занадто розпливчасто.

Кому саме? Палестинській адміністрації? Новому комітету? Силовій структурі під арабським контролем? Людям, які завтра можуть виявитися пов’язаними з тими ж угрупованнями? Без ясного механізму перевірки така формула може перетворитися не в роззброєння, а в перепакування зброї під іншою назвою.

Саме тому для ізраїльського читача важливо дивитися не тільки на заголовки, але й на деталі. НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency в такому контексті звертає увагу на головне: переговори навколо Гази не можна оцінювати за словами «прогрес» або «згода», поки не ясно, хто реально контролює зброю, тунелі, склади, ракети і бойові підрозділи.

Каїрські зустрічі і головне питання для Ізраїлю

Делегація керівництва ХАМАС на чолі з Халілом аль-Хайєю, одним з лідерів руху в Газі, в останні дні провела в Каїрі серію інтенсивних зустрічей.

Серед учасників переговорного процесу згадуються прем’єр-міністр Катару, представники єгипетської розвідки і турецькі чиновники. Це показує, що навколо угоди йде не просто палестино-ізраїльський торг, а більш широкий регіональний процес за участю країн, кожна з яких переслідує власні інтереси.

Катар прагне зберегти роль ключового посередника. Єгипет намагається утримати контроль над південним напрямком і не допустити хаосу на своїй межі. Туреччина посилює політичну присутність в палестинській темі. А Ізраїль, на відміну від посередників, живе не з формулюваннями на папері, а з наслідками будь-якої помилки на межі.

Що буде далі

Поки ситуація виглядає так: посередники шукають компроміс, ХАМАС не погоджується на пряму здачу зброї, а Ізраїль навряд чи прийме схему, при якій рух спочатку отримує виведення військ і відновлення, а питання роззброєння залишається підвішеним.

Головна проблема не в тому, що переговори йдуть важко. Головна проблема в тому, що ХАМАС намагається перетворити роззброєння з обов’язкової умови безпеки в предмет нескінченного політичного торгу.

Для Ізраїлю це принципова розвилка. Якщо другий етап угоди буде побудований на туманних обіцянках, країна ризикує отримати не кінець війни, а паузу перед новою загрозою. Якщо ж зброя дійсно буде вилучена, перевірена і виведена з-під контролю терористичних структур, тоді у Гази може з’явитися шанс на іншу реальність.

Поки такого підтвердження немає.