- 8 Січня, 2026
- 8:47 pm
- Україна
Після завершення війни Україна не збирається копіювати модель фізичного відгородження, подібну сектору Газа. Про це заявив віце-прем’єр з відновлення, міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба, пояснюючи, чому ставка на стіни і суцільні бар’єри для країни не спрацює.
В інтерв’ю «Економічній правді» Кулеба окреслив підхід, який розглядається в Києві як більш реалістичний: складні інженерні рішення, підземна інфраструктура, укриття і тунельні системи, вбудовані в міське середовище, а не символічні лінії оборони.
Він нагадав, що Ізраїль свого часу зробив ставку на фізичну стіну навколо Гази. Однак подальші події показали обмеженість такого підходу: бар’єр не став абсолютним захистом і не вирішив проблему безпеки в довгостроковій перспективі.
«Моя рамка дуже проста: стіна — ні, тунелі — так», — сформулював Кулеба, підкресливши, що фізичні бар’єри створюють ілюзію контролю, але не відповідають на сучасні загрози.
Міста під землею замість міст за парканом
За словами міністра, після війни українські міста будуть відновлюватися з урахуванням постійних ризиків. Це означає зміну повсякденної логіки життя, особливо в прифронтових і прикордонних регіонах.
Він прямо визнав, що не всі жителі будуть готові прийняти такі умови. Зокрема, в Харків частина городян може відмовитися жити в місті, де безпека вбудована в підземні маршрути і інженерні укриття навіть у мирний час.
Окремо Кулеба згадав Херсон, зазначивши, що там реалізація подібних рішень буде вкрай складною з технічної і логістичної точки зору. В Одеса ситуація інша: незважаючи на наявність катакомб, вони, за його словами, не дають реальної оборонної переваги в сучасних умовах.
Чому «відгородитися» — не стратегія
В ізраїльській політиці періодично звучать радикальні ідеї. Один з найпоказовіших прикладів — пропозиція міністра національної безпеки Ітамар Бен-Гвір, який публічно розмірковував про можливість «рва з крокодилами» навколо територій, контрольованих терористами.
Ця ідея швидко стала мемом і символом ультра-жорсткого мислення: ізолювати загрозу фізично, не вдаючись у складні системні рішення. Але навіть в ізраїльському контексті вона залишилася швидше риторичним жестом, ніж реальним планом.
Для України такий підхід тим більше неприйнятний. Країна має найдовшу лінію зіткнення з агресивним сусідом у Європі, і спроба «відгородитися від росії» стіною означала б десятиліття життя за бетонним парканом — без гарантій безпеки і з постійним економічним і військовим напруженням.
Розмова всередині країни — і тиша для ворога
Кулеба підкреслює: рішення про безпеку повинні обговорюватися всередині України максимально відкрито, але з урахуванням військових ризиків. Деталі не можуть бути публічними, а компроміси — нав’язаними ззовні.
«Це повинно стати частиною нашого відновлення — того, про що ми домовимося між собою і про що мінімально знатиме ворог», — резюмував він.
В українському контексті безпека після війни — це не лінія на карті і не символічний паркан, а складна система, вбудована в міста, інфраструктуру і спосіб життя. Саме так сьогодні формується порядок денний, про який пише НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
