Президент США Джо Байден залишив невизначеність у питанні, як саме має виглядати перемога для союзників України та Ізраїлю, даючи їх лідерам свободу в інтерпретації власних цілей.. Обидві держави вважають, що беруть участь у «екзистенційній боротьбі», де перемога потребує ескалації воєнних дій. Проте Сполучені Штати закликали обидві країни уникати такого розвитку подій.
Про це повідомляє Марк Урбан, кореспондент газети The Times.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньяху у відповідь на цей заклик обрав стратегію ігнорування. Він продовжує нарощувати військові операції, незважаючи на американські заперечення. Водночас президент України Володимир Зеленський, незважаючи на його значні дипломатичні зусилля у США, не отримав однозначної підтримки Байдена на використання західної зброї для завдання ударів по російських об'єктах у глибині Росії. Більше того, Зеленський почав помічати, що його вплив на Заході слабшає, що викликає тривогу з огляду на критичну важливість західної підтримки для продовження опору російській агресії.
Журналіст The TimesМарк Урбан описує, що Байден ніколи не був прихильником застосування сили, що відображає глибокі сумніви Заходу в питаннях насильства як інструменту для досягнення політичних цілей. Зокрема, Байден представляє ту частину західної еліти, яка впевнена, що ескалація допоможе змусити противників до капітуляції чи зміни поведінки. Для військових лідерів та урядів України та Ізраїлю ескалація є необхідним елементом стратегії, який, на їхню думку, наблизить перемогу.
Візит Зеленського до США, який багатьма називався переломним моментом його стратегії, закінчився розчаруванням. За словами Урбана, український президент, об'їжджаючи завод з виробництва боєприпасів у Пенсільванії та виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку, зіткнувся з відвертою критикою з боку адміністрації США, яка вважає, що план Зеленського щодо перемоги «позбавлений цілісної стратегії». У кулуарах обговорень американські чиновники висловлювали сумнів щодо плану Києва, що стало тривожним сигналом для України.
Українське керівництво часто критикує своїх західних союзників за те, що ті не готові взяти на себе більш чіткі зобов'язання щодо перемоги, хоча такі критичні зауваження зазвичай залишаються в приватних розмовах. Однак іноді вони озвучуються і публічно, коли українські офіційні особи висловлюють розчарування відсутністю рішучих кроків із боку Заходу.
Урбан наголошує, що Байден відповів на цю критику обіцянкою продовжувати підтримку України «до перемоги», проте при цьому залишив незрозумілим, що саме означає ця перемога. Союзники США починають все частіше ставити питання, як довго вони можуть зберігати «стратегічне терпіння». Важливим чинником тут є небажання Байдена формулювати перемогу в термінах поразки Росії, що посилює відчуття невизначеності у політиці Сполучених Штатів.
Зеленський відчуває, що його дії обмежені цією нерішучістю. Аналогічні почуття існують і в Ізраїлі, де Нетаньяху зіштовхнувся із запитами США на стриманість, але вважав за краще їх проігнорувати. Ізраїльський прем'єр-міністр вважає, що він може ігнорувати ці заклики, продовжуючи отримувати військову підтримку від Америки.
Урбан зазначає, що з американської точки зору це виглядає як невдячність, особливо з огляду на зусилля, які Байден доклав, щоб допомогти і Україні, й Ізраїлю. Президент США перебуває у скрутній ситуації, де йому доводиться оцінювати ризики потенційного ядерного конфлікту з Росією, якщо підтримка України призведе до ескалації, або дестабілізації на Близькому Сході, якщо допомога Ізраїлю посилить напруженість із його сусідами.
Автор статті робить висновок, що без чітких вказівок від США з питання, як має виглядати перемога і яка ціна може бути прийнятною, Нетаньяху використовує ситуацію на свою користь, тоді як Зеленський відчуває все більший тиск і обмеження.
