- 29 Липня, 2025
- 2:51 pm
- Україна
Перше, що багато хто памʼятає про війну — це тиша. Та сама глуха тиша, яка настає після розриву ракет, коли здається, що звичний світ зник за одну ніч. Уже більше двох років Україна живе в такій реальності, де під одним прапором поруч стоять українці, євреї, росіяни, татари, греки, вірмени, болгари та багато інших. Тут ніхто більше не запитує, хто за національністю твій сусід чи волонтер — війна швидко стирає формальні кордони між людьми.
За ці місяці майже кожен, хто залишився на рідній землі або був змушений поїхати, навчився відрізняти свист “Шахеда” від звуку звичайного мотоцикла. Майже в кожній сім’ї є хтось, хто пішов до армії, записався у тероборону, став волонтером, збирає генератори, продукти чи гроші на дрони. Російські ракети падають на житлові будинки у Харкові, Одесі, Дніпрі, Миколаєві, Києві — і у списках загиблих і поранених немає поділу за національністю. Спільне горе, спільний страх, але і спільний опір.
Єврейська громада України стала прикладом справжньої підтримки
У такі хвилини найкраще видно, хто поруч не на словах, а на ділі. Єврейська громада України стала прикладом справжньої підтримки — і на фронті, і в тилу. Хтось із хлопців у формі читає Тигілім просто в окопі, хтось знаходить час і сили допомогти зібрати посилку для підрозділу, а хтось просто підтримує словом і ділом. Все це — не красиві фрази для звіту, а звичайне щоденне життя людей, яких війна зробила однією командою.
Федерація єврейських громад України на своїх офіційних ресурсах регулярно висвітлює і участь єврейської громади України в обороні своєї країни від російських агресорів.
Не раз бувало, що релігійний єврей виявлявся єдиним, хто міг підтримати цілий взвод на передовій, або, навпаки, українські сусіди допомагали з продуктами й житлом тим, хто змушений був рятуватися з обстріляних міст. У кожного тут — своя особиста історія війни. Тільки підсумок у всіх один: ніхто не залишився осторонь.
Капелан Федерації єврейських громад України і бригада «Кара-Даг» на Харківському напрямку
29 липня 2025 року Яків Синяков, капелан Федерації єврейських громад України, разом із капеланом Нацгвардії Віктором Ткачем приїхав до бійців 15-ї бригади оперативного призначення «Кара-Даг» імені Богдана Завади. Це один із тих підрозділів, які тримають оборону на Харківському напрямку — там, де майже кожен день щось вибухає, де гаряча лінія фронту.
Привезли генератори — без них у польових умовах не вижити, особливо коли немає світла тижнями. Синяков і Ткач провели з військовими коротку молитву, підтримали їх добрим словом. Воїнам передали кишенькові книги Тигілім російською — їх можна тримати при собі, коли зовсім важко. Все це — жести підтримки, які в реальності цінуються набагато більше за будь-яку офіційну похвалу.
Візит капелана Федерації єврейських громад України до захисників на Покровському напрямку
Нещодавно, 25 липня, Синяков поїхав на Покровський напрямок. Там, де танкісти та інші військові майже не виходять із зони боїв, теж були потрібні не тільки речі першої необхідності, а й увага, людська участь.
Допомогла організація Ukraine Aid Operations: завдяки їй хлопці отримали дрони, їжу, а головне — необхідні речі для служби.
Але для багатьох із бійців духовна підтримка виявилася не менш важливою. Молитва, яку капелан провів разом із захисниками, стала для когось маленькою перепочинкою у безкінечній тривозі. І, звісно, Синяков передав кожному кишенькові Тигілім — як особистий оберіг, як нагадування, що вони не самі.
Зустріч із десантниками Дніпропетровської області
Днем раніше, 24 липня, Синяков відвідував десантно-штурмові війська у Дніпропетровській області. Там генератори — не розкіш, а гарантія, що звʼязок і електрика не зникнуть у найпотрібніший момент. Привезли і солодощі, і гуманітарку. Молитва для всіх, хто зібрався на кілька хвилин разом, теж стала важливою частиною цієї зустрічі.
Кишенькові книги Тигілім, які привезли з собою, багато військових забрали з щирою вдячністю — вони нерідко стають єдиним духовним джерелом у довгих окопних буднях.
Річниця 25-ї окремої повітряно-десантної штурмової бригади
18 липня 2025 року у Дніпрі відзначали річницю створення легендарної 25-ї десантно-штурмової бригади. Цей день був не лише святом, а й приводом згадати тих, хто загинув у бою, і підтримати тих, хто продовжує воювати.
У залі були і військові командири, і волонтери, і офіційні особи, зокрема голова обласної адміністрації Сергій Лисак. Особливе місце — у капелана Якова Синякова, який давно і послідовно підтримує бійців не лише молитвою, а й реальною допомогою.
Компанію «Інтерпайп» і Людмилу Новак, яка організовує допомогу для армії, теж подякували окремо.
З 2014 року вони не раз виручали підрозділ у важкі хвилини.
Хто такий капелан Федерації єврейських громад України Яків Синяков
Яків Синяков — не просто релігійний лідер. Це людина, яка, незважаючи на небезпеку, їздить усією лінією фронту, підтримує солдатів, доставляє книги Тигілім, допомагає організовувати гуманітарну допомогу. Він той, хто може прийти у найскладніший момент і сказати прості слова, які допоможуть не зламатися.
Що таке Федерація єврейських громад України
Федерація єврейських громад України — це не кабінетна структура, а мережа реальних людей по всій країні. У важкі місяці війни вони не просто збирають гроші чи гуманітарку, а беруть участь у житті бійців, виїжджають на фронт, допомагають тим, хто цього чекав найменше.
Сайт НАновини – Новини Ізраїлю регулярно розповідає, як у ці тяжкі дні євреї, українці та всі жителі країни обʼєднуються заради спільної перемоги та миру. За кожною історією — долі людей, які не вибирали війну, але не відмовилися від відповідальності за свою Батьківщину.
Більше про життя українських та єврейських громад в умовах війни — на сайті НАновини – Новини Ізраїлю.
