- 20 Лютого, 2026
- 8:56 pm
- Близький Схід
Поки Іран і США через посередництво Оману заявляють про готовність продовжувати переговори щодо ядерної програми, Росія веде власні консультації в Тегерані. Формально — про енергетику. Фактично — про стратегічне закріплення в іранському атомному та нафтовому секторі.
Візит міністра енергетики Росії Сергія Цивільова до столиці Ірану супроводжувався заявами про «хороші новини». Москва активно працює над будівництвом другого і третього енергоблоків на АЕС у Бушері. За його словами, обладнання вже замовлено і знаходиться у виробництві.
АЕС у Бушері та нафтові проекти: енергетика чи політика
Нові блоки та старі залежності
Бушерська АЕС — єдиний діючий атомний об’єкт Ірану, побудований за участю Росії. Розширення станції означає поглиблення технологічної залежності Тегерана від Москви.
Паралельно російські компанії задіяні у розробці семи іранських нафтових родовищ. Підписано чотири меморандуми про співпрацю в енергетичній сфері.
Формально йдеться про цивільну атомну енергетику та економічне партнерство. Але в умовах санкцій та міжнародних обмежень подібні проекти неминуче набувають геополітичного виміру.
Підтримка ядерної програми — «в рамках цивільних цілей»
Москва підкреслює, що співпраця стосується виключно мирного атому. Однак розширення атомної інфраструктури посилює технічний потенціал країни, яка знаходиться під постійною увагою МАГАТЕ та західних розвідслужб.
Підтримка Тегерана на тлі триваючих переговорів із США виглядає як сигнал: Росія не має наміру залишатися осторонь від майбутньої архітектури ядерної угоди.
Уран, зберігання та роль Росії в майбутній угоді
Окремий елемент обговорення — доля іранського збагаченого урану. Раніше повідомлялося, що в рамках можливого договору з США частина ядерного матеріалу може зберігатися на території Росії.
Тегеран публічно відкидає цю схему, називаючи її порушенням суверенітету. Однак, за даними The Wall Street Journal, під час консультацій в Омані іранська сторона дала зрозуміти, що готова розглядати подібний варіант як компроміс.
Якщо Росія стане хранителем іранського ядерного матеріалу, це автоматично закріпить її як обов’язкового учасника будь-яких подальших переговорів. Такий крок перетворює Москву на гаранта, а не просто спостерігача процесу.
Геополітичний розрахунок і позиція Заходу
Для Росії участь у ядерній конфігурації навколо Ірану — спосіб повернути собі дипломатичний вплив на Близькому Сході. Це також інструмент тиску в ширшому контексті відносин із Заходом.
Поки США та Іран через посередництво Оману обговорюють «керівні принципи» можливого договору, Москва нарощує свою присутність у Тегерані через довгострокові енергетичні контракти.
У цьому контексті НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency зазначають: якщо Росія отримує статус хранителя іранського урану і одночасно будує нові енергоблоки в Бушері, вона фактично стає структурною частиною майбутньої угоди.
Для Ізраїлю ця конфігурація має пряме значення. Посилення атомної інфраструктури Ірану та залучення Росії в ядерний цикл змінюють баланс регіональної безпеки.
Переговори в Омані можуть продовжуватися. Але паралельні переговори в Тегерані вже формують альтернативну реальність, де Москва закріплює своє місце за столом до того, як документ буде підписано.
Захід поки обговорює параметри можливої угоди. Росія — закладає інфраструктуру під її майбутнє.
