У вівторок, 13 січня 2026 року, парламентський процес у Києві отримав помітний культурно-мовний акцент. Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав ініціативу, яка націлена не на косметичні правки, а на глибоку ревізію мови українського законодавства.
Йдеться про системне подолання наслідків радянської русифікації — як у формулюваннях законів, так і в їхньому візуальному вигляді. Обговорення пройшло за участю представників уряду, Офісу президента, профільних міністерств та експертів, що підкреслює політичну вагу теми.
Ініціатива оформлена в проєкті постанови «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави» (реєстраційний №14334). Документ був розглянутий 12 січня на засіданні профільного комітету Верховна Рада України.

За словами спікера парламенту Руслана Стефанчука, значна частина чинних законів досі залишається «калькою» з російської мови — формально перекладеною, але побудованою за чужою логікою і насиченою радянськими канцеляризмами.
Він нагадав, що 73 роки перебування під радянською окупацією фактично заморозили розвиток української наукової та юридичної мови. Саме це, на думку авторів ініціативи, і потребує зараз усвідомленого виправлення.
Що саме пропонують змінити
Один з ключових пунктів — оновлення українського правопису. Після консультацій з Кабінетом міністрів та науковими установами фіналізація цієї роботи очікується до 1 березня. Йдеться не про символічні корективи, а про приведення норм у відповідність із сучасною мовною практикою та державними завданнями.
Друге напрямок — створення єдиного юридичного глосарія. Це буде системна база термінів українського законодавства, над якою спільно працюватимуть лінгвісти та юристи. Мета зрозуміла: прибрати русизми та застарілі формули, які десятиліттями відтворювалися за інерцією радянського права.
Національний шрифт як елемент суверенітету
Окрему увагу в постанові приділено візуальній стороні. Використання шрифтів російського походження — таких як Peterburg або Izhitsa — визнано недопустимим в офіційних документах і на державних нагородах.
Замість цього пропонується розробити і впровадити національний шрифт. Він має стати частиною державної ідентичності і символом суверенітету навіть на рівні графічного оформлення законів, указів і офіційних бланків.
У комітеті підкреслюють: йдеться не тільки про мову як засіб комунікації, але й про формування автентичного правового простору. Там, де форма і зміст більше не залежать від спадщини імперії, а працюють на власну державу і її майбутнє — так, як це послідовно фіксує НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
