- 18 Лютого, 2026
- 11:24 pm
- Близький Схід
18 лютого 2026 року військово-морські сили Ірану та Росії запустили серію спільних маневрів у Оманській затоці та північній частині Індійського океану. Формально йдеться про «безпеку цивільного судноплавства». Фактично — про демонстрацію військової присутності в зоні, де сходяться інтереси США, Китаю та регіональних гравців Близького Сходу.
Паралельно тривають переговори Тегерана і Вашингтона, а в регіоні зосереджена одна з найбільших за останні роки американських груп. Географія навчань — район Ормузької протоки — традиційно розглядається як один з ключових вузлів світової енергетичної логістики.
Російсько-іранська координація поблизу Ормуза
Що відомо про поточні маневри
Корвет Балтійського флоту «Стійкий» прибув в іранський порт Бендер-Аббас, після чого спільно з кораблями ВМС Ірану відпрацював взаємодію в акваторії Оманської затоки. За даними російського Міноборони, екіпажі синхронізували дії для «забезпечення безпеки цивільного судноплавства».
Іранські джерела уточнюють: 19 лютого запланований додатковий спільний вихід у північну частину Індійського океану. Командування першого військово-морського району Ірану підкреслює, що маневри носять плановий характер.
Однак часові рамки та політичний фон надають подіям іншого масштабу. Наприкінці лютого заявлені тристоронні навчання «Морський пояс безпеки — 2026» за участю Росії, Ірану та Китаю. Це вже не двостороння координація, а формування військово-політичної конфігурації.
Американський фактор і риторика Тегерана
Близькість до авіаносної групи США
За даними західних ЗМІ, район російсько-іранських навчань розташований недалеко від авіаносця «Авраам Лінкольн». Присутність великих військово-морських сил в одній операційній зоні підвищує рівень напруженості — навіть без прямих зіткнень.
Напередодні верховний лідер Ірану Алі Хаменеї виступив із жорсткою заявою, натякнувши на можливості озброєнь, здатних знищити авіаносець. Формулювання були розраховані не стільки на внутрішню аудиторію, скільки на зовнішні сигнали.
Військові аналітики попереджають: ризик помилки в такій конфігурації зростає. Теоретичний запуск американських крилатих ракет по іранських цілях може бути інтерпретований кораблями Росії або Китаю, що знаходяться поблизу, як загроза. В умовах високої готовності це здатне призвести до відповідних дій.
Переговори, тиск і можливі сценарії
Президент США Дональд Трамп заявив, що у разі відмови Ірану від угоди Вашингтон може розглянути використання острова Дієго-Гарсія та авіабази Ферфорд для превентивного удару. Риторика жорстка, але вона вкладається в традиційну модель тиску на Тегеран.
Одночасно Іран веде переговори зі США, намагаючись балансувати між дипломатією та демонстрацією сили. Підключення Китаю до навчань в Ормузькій протоці посилює сигнал про формування альтернативної коаліційної лінії.
Для Ізраїлю те, що відбувається, має пряме стратегічне значення. Посилення військово-морської взаємодії Ірану з Росією та Китаєм змінює архітектуру безпеки на Близькому Сході. Це не тільки питання регіональної політики, але й фактор глобального протистояння.
Редакція НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency звертає увагу: концентрація сил в Оманській затоці відбувається на тлі нестабільної ситуації навколо іранської ядерної програми та розширення військово-технічного співробітництва Тегерана з Москвою. Будь-який інцидент у зоні Ормуза може вплинути на світовий ринок нафти, безпеку морських шляхів та стратегічні розрахунки держав регіону.
Оманська затока залишається точкою, де перетинаються інтереси США, Ірану, Росії та Китаю. Кінець лютого покаже, чи стане «Морський пояс безпеки — 2026» демонстрацією стримування або новим витком напруженості.
