Черговий раунд тристоронніх консультацій між Україна, США та Росія знову підтвердив: політичного зрушення не відбулося. Формула залишилася незмінною — «домовилися продовжувати діалог». На цьому тлі єдиним відчутним результатом став обмін і повернення частини українських захисників додому. Інших сигналів — ні щодо безпеки, ні щодо припинення війни — поки що не видно.
Абу-Дабі як дипломатична пауза
Переговори пройшли в Абу-Дабі — нейтральній точці, де сторони воліють говорити без камер і гучних заяв. Але за зовнішньою тишею ховався ще один сюжет, безпосередньо пов’язаний з глобальною безпекою.
Що обговорювали окрім України
Як повідомляє Axios, учасники торкнулися теми продовження положень договору СНВ-III про контроль над стратегічними ядерними арсеналами США та Росії. Формально термін дії документа закінчився в четвер, однак сторони наблизилися до неформального розуміння.
За словами американського чиновника, юридичного продовження не буде. Натомість — обіцянка «діяти добросовісно» і почати консультації про можливе оновлення угоди. Формула м’яка, зобов’язання розмиті.
Білий дім і ідея «нового договору»
Сам президент США Дональд Трамп публічно позначив позицію: продовжувати старий договір він не вважає оптимальним варіантом. За його словами, логічніше доручити експертам розробку «нової, покращеної та модернізованої угоди», розрахованої на довгі роки.
Такий підхід відображає ключовий скепсис Вашингтона.
Фактор Китаю
СНВ-III не охоплює Китай, чий ядерний арсенал поки що менший за американський і російський, але зростає швидкими темпами. Білий дім вважає це системною проблемою.
Пекін, своєю чергою, не демонструє інтересу до участі в угодах, які обмежували б його ядерну програму. Стимулів для цього у Китаю дійсно небагато — і це визнають навіть американські аналітики.
Ключова слабкість поточної логіки
З необхідністю враховувати китайський фактор сперечатися важко. Набагато більше питань викликає інше припущення — ставка на «добросовісність» Москви.
Адміністрація США виходить з припущення, що Кремль буде дотримуватися домовленостей. Трамп прямо заявляє, що путін «тримає слово», — і це звучить на тлі триваючих масованих ударів балістичними ракетами по українських містах.
Таке розходження між заявами і реальністю небезпечне. Віра в обіцянки держави, систематично порушуючої власні зобов’язання, створює прямі ризики для глобальної безпеки.
Чому це важливо для Ізраїлю та регіону
Саме тут контекст виходить за рамки двосторонніх договорів. Контроль над ядерними арсеналами, довіра до режимів стримування і помилки в оцінці намірів авторитарних режимів безпосередньо впливають на безпеку Близького Сходу.
Не випадково НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency неодноразово підкреслювали: будь-які ілюзії щодо «відповідальної поведінки» агресивних держав врешті-решт обертаються кризами — від Східної Європи до Близького Сходу.
Підсумок без ілюзій
Абу-Дабі не став місцем прориву. Україна отримала додому своїх захисників — важливий, але локальний результат. Все інше залишилося в зоні невизначеності.
Головний ризик сьогоднішньої дипломатії — не відсутність нових договорів, а готовність будувати стратегію на довірі тим, хто раз за разом доводить, що слова для них не варті паперу, на якому вони написані.