- 3 Січня, 2026
- 3:28 pm
- В світі
Після закінчення холодної війни на Заході утвердилося відчуття, що епоха глобальних конфліктів пішла назавжди. Ядерне стримування вважалося робочим, міжнародні інститути — стійкими, а великі держави нібито засвоїли уроки XX століття. Однак війна, розв’язана Росією проти України, перекреслила цей оптимізм і повернула в порядок денний те, про що довго воліли не говорити вголос.
На початок 2026 року світ увійшов у фазу підвищеної турбулентності. Збройні конфлікти йдуть одразу в кількох регіонах, а там, де поки не стріляють, прискорено готуються до можливої війни: нарощують армії, закуповують ракети, переглядають військові доктрини. Колишній офіцер ВМС США Крістіан Орр в аналітичному матеріалі для The National Security Journal виділяє п’ять географічних зон, де ризик переростання регіонального конфлікту в глобальний особливо високий.
Мова не йде про фантазії або сценарії «кінця світу». Це аналіз реальних процесів, де історія, ядерна зброя і політичні амбіції небезпечно переплітаються.
Східна Європа: стара лінія розлому
Першою і найбільш очевидною точкою ризику залишається Східна Європа. Росія продовжує війну проти Україна, маючи при цьому найбільший у світі ядерний арсенал. Кремль регулярно використовує ядерну риторику як інструмент тиску, адресуючи загрози не тільки Києву, але й НАТО в цілому.
Особливу тривогу викликають провокації проти Польщі та країн Балтії. Для цих держав подібні сигнали викликають прямі історичні асоціації — від поділу Європи в 1939 році до радянського домінування в післявоєнний період. Будь-який інцидент між Росією і країною НАТО може запустити механізм колективної оборони, а отже — різко розширити масштаб конфлікту.
Тайвань і Південно-Китайське море: китайський фактор
Друга зона ризику знаходиться в Азії. Китай має третій за величиною ядерний арсенал у світі і все активніше демонструє готовність силою відстоювати свої територіальні претензії. Тиск на Тайвань посилюється, а військова активність Китаю в Південно-Китайському морі безпосередньо зачіпає інтереси США та їх союзників.
Паралельно Пекін вступає в конфлікти низької інтенсивності з Філіппінами, Японією, Індією та В’єтнамом. Саме китайська експансія стала причиною формування неформального стратегічного блоку США, Японії, Австралії та Індії. Будь-яка спроба силового сценарію навколо Тайваню автоматично залучить кілька ядерних держав.
Корейський півострів: війна без фіналу
Третя гаряча точка — Корейський півострів. Корейська війна формально так і не завершилася мирним договором, а лише була призупинена перемир’ям. Північна Корея продовжує розвивати ядерну програму, незважаючи на санкції та міжнародний тиск.
Пхеньян розглядає ядерну зброю як гарантію виживання режиму і активно співпрацює з Росією та Китаєм. В умовах відсутності повноцінної мирної угоди будь-яка криза — ракетне випробування, прикордонний інцидент або політична провокація — може швидко вийти за рамки локального конфлікту і зачепити США, Південну Корею та Японію.
Близький Схід: ірано-ізраїльський вузол
Четверта зона ризику — Близький Схід, перш за все Іран. Іран, незважаючи на удари по своїй ядерній інфраструктурі та жорсткі санкції, не відмовився від прагнення створити ядерну зброю. Для Ізраїль це питання прямої національної безпеки.
Ситуацію ускладнює те, що Іран входить у стратегічний альянс з Росією, Китаєм та Північною Кореєю. Будь-який прямий конфлікт між Ізраїлем та Іраном може втягнути в протистояння одразу кілька глобальних гравців і перетворити регіональну війну на міжнародну.
Південна Азія: ядерний баланс на межі
П’ята точка ризику — Індійський субконтинент. Індія і Пакистан мають ядерну зброю і десятиліттями перебувають у стані хронічного протистояння. Нещодавні збройні зіткнення знову показали, наскільки нестабільний цей баланс.
Індія бере участь у стратегії стримування Китаю, але одночасно закуповує російське озброєння. Пакистан, у свою чергу, співпрацює з США, зберігаючи тісні зв’язки з Пекіном. Таке перетинання інтересів робить будь-який конфлікт у регіоні потенційно міжнародним.
Чому ризик зріс саме зараз
Усі ці регіони об’єднує одне: конфлікти там не вирішені, а лише заморожені. Ядерна зброя перестала бути виключно фактором стримування і все частіше використовується як елемент політичного тиску. Світ входить у 2026 рік з ослабленими міжнародними механізмами і зростаючою недовірою між державами.
Глобальна війна не є неминучою, але ймовірність її виникнення сьогодні вища, ніж десять або навіть п’ять років тому. Саме тому аналіз таких точок напруження перестав бути академічним вправою і перетворився на практичне питання безпеки для Європи, Близького Сходу та Азії.
У цій реальності навіть локальний конфлікт може мати глобальні наслідки — і саме це сьогодні фіксує НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
