- 20 Жовтня, 2024
- 9:21 pm
- Україна
Україна нещодавно опинилася в центрі обговорень щодо можливого створення ядерної зброї, хоча офіційна влада вже спростувала ці чутки. Тим не менш, у соціальних мережах розмови продовжуються. Володимир Фесенко у статті для «Головком» аналізує цю ситуацію та пропонує звернути увагу на досвід Ізраїлю у питаннях ядерної безпеки.
Ядерні амбіції України: новий виток дискусій
Обговорення ядерної зброї в Україні спалахують не вперше. Ще з 1990-х років, коли країна відмовилася від ядерного арсеналу, періодично виникають розмови про те, що було б краще, якби Україна зберегла ядерний потенціал. Однак, як зазначає Володимир Фесенко, такі обговорення рідко призводять до реальних політичних кроків.
“Вся ця “ядерна енергія” в результаті йде в повітря, зараз – в соціальні мережі, без будь-яких політичних наслідків.”
Це означає, що, незважаючи на часті розмови, реально повернути ядерну зброю Україні поки неможливо.
Тиск із боку США
Однією із ключових причин, чому Україна не зможе повернути ядерну зброю, є позиція Сполучених Штатів. Саме США свого часу наполягли на ядерному роззброєнні України і зараз вони категорично проти того, щоб Україна знову стала ядерною державою.
Досвід Ізраїлю: як домогтися безпеки без ядерних заяв
Фесенко наводить приклад Ізраїлю, який із 1960-х років розробляв свою ядерну програму. Одна з найбільш показових історій стосується зустрічі ізраїльського політика Шимона Переса із президентом США Джоном Кеннеді.
«Кеннеді прямо запитав Переса: «Які ваші наміри, якщо вони стосуються ядерної зброї?».
Відповідь Переса стала символом дипломатичного мистецтва: вона не підтвердила і не спростувала наявність ядерної зброї в Ізраїлі, що дозволило створити тактику «ядерної неоднозначності». Ця стратегія дозволила Ізраїлю зберегти безпеку без відкритої заяви про наявність зброї масового знищення.
Ядерна неоднозначність як ефективна стратегія
Політика «ядерної неоднозначності» полягає у тому, щоб не підтверджувати наявність ядерної зброї, а й не спростовувати її. Це дало Ізраїлю важливу перевагу у стратегічному стримуванні противників. Незважаючи на те, що з 1973 року міждержавних воєн між Ізраїлем та арабськими країнами не було, конфлікти з палестинськими угрупованнями продовжуються.
«Наявність ядерної зброї не гарантує захисту від традиційних воєн та конфліктів, що підтверджують відносини між Індією та Пакистаном.»
Це вказує на те, що ядерна зброя не є універсальною панацеєю від усіх видів загроз, особливо конвенційних конфліктів.
Уроки для України
Фесенко робить кілька важливих висновків для України, розглядаючи досвід Ізраїлю. Якщо Україна справді збирається розвивати ядерний потенціал, вона має:
- Дотримуватись стратегічної обережності: Не варто публічно заявляти про наміри розвивати ядерну зброю
- Застосовувати політику «ядерної неоднозначності»: Це може стати потужним інструментом стримування, який дозволить уникнути агресії з боку супротивників
- Почати з малого: Перш ніж говорити про ядерну зброю, важливо налагодити виробництво базових озброєнь та створити стійку оборонну інфраструктуру
«Якщо ви хочете отримати ядерну зброю, не говоріть про це на кожному розі. І навіть якщо воно з'явилося, не варто повідомляти про це світ.»
Таблиця: Уроки ізраїльської ядерної стратегії для України
| Урок | Опис |
|---|---|
| Стратегічна обережність | Не розкривати плани щодо ядерної програми. |
| Ядерна неоднозначність | Не підтверджувати та не спростовувати наявність ядерної зброї. |
| Початок з малого | Спершу налагодити виробництво звичайних озброєнь. |
Висновок
Стаття Володимира Фесенка наголошує, що будь-які обговорення щодо ядерної зброї мають вестися з великою обережністю. Досвід Ізраїлю показує, як можна створити ефективну стратегію заборони, уникаючи відкритих заяв. Україні варто звернути увагу на ці уроки та, перш ніж розвивати амбіції, побудувати сильну оборонну базу.
