- 19 Грудня, 2025
- 3:37 am
- Україна
У рідному Бучачі йому встановили пам'ятник, його ім'ям названо одну з вулиць міста, а барельєф письменника біля входу до місцевого «АРТ-Двору».
Шмуель Агнон (рід 17 липня 1888, Бучач, Україна) відомий єврейський письменник, чиє життя та творчість тісно пов'язані з Україною. Події його найвідоміших романів, «Весільний балдахін» та «Гість на одну ніч», за які він отримав Нобелівську премію з літератури, відбуваються у його рідному Бучачі та його околицях. На сьогоднішній день українською мовою перекладено не так багато творів Агнона, але інтерес до них в Україні зростає, що означає, що на українських читачів чекає знайомство з його книгами.
Лауреат Нобелівської премії з літератури 1966 «За глибоко оригінальне мистецтво оповідання, навіяне єврейськими народними мотивами». Став першим лауреатом однієї з Нобелівських премій, який представляв Ізраїль. Писав на івриті та на ідиші.
Вплив Талмуда на творчість Шмуеля Агнона був значним. Народився він як Шмуель Йосеф Халеві Чачкес у липні 1887 року у Бучачі, нині Чортківський район Тернопільської області. Його батько Шалом Мордехай Халеві Чачкес був рабином і торговцем хутром, знав Тору і Талмуд, і часто пояснював їх місцевій єврейській громаді.
Мати Шмуеля, Естер Фарб, і дід, Єгуда Фарб, теж були освіченими людьми. Шмуель відвідував хедер і здобув гарну домашню освіту, вивчаючи ідиш, іврит, німецьку та українську мови, а також Талмуд під керівництвом батька.
Рано почавши писати, у віці 8 років, Шмуель публікував оповідання у місцевих газетах. У 19 років він переїхав до Львова та працював у єврейській газеті. У 1907 році була опублікована його перша повість «Покинуті дружини», що на івриті звучить як «Агнон», який став його псевдонімом та офіційним прізвищем з 1924 року.
Того ж року Агнон вирушив до Палестини, а потім до Берліна, де писав, читав лекції, давав приватні уроки івриту і видавав твори в газеті Jude. Його підтримав меценат Залман Шокен, давши стипендію на п'ять років для впорядкування антології єврейської літератури та написання нових творів. У видавництві Шокена в Берліні друкувалися твори Агнона німецькою мовою.
Кохання всупереч
У Берліні Шмуель Агнон зустрів справжнє кохання – Естер Маркс, або «дорогу Естерляйн», як він сам її називав. Батько дівчини був проти їхнього шлюбу, але вони все ж таки одружилися, і церемонію провів рабин Ієхіель Яків Вайнберг. Вони народилися дочка Емуна («віра») і син Шалом Мордехай, якого вдома називали Хемдат («прагнення душі»).
Три зруйновані будинки
1924 року родина переїхала до Єрусалиму. Переїзду передувала трагедія: будинок письменника в Гамбурзі згорів, знищивши бібліотеку та рукописи, включаючи роман «Спільність вічно живих». Агнон вирішив повернутися до Землі обітованої. Він перебрався до Єрусалиму першим, а за рік викликав Естер з дітьми. 1927 року в Єрусалимі стався землетрус. «Нещастя не занапастило наших душ, – писав Агнон, – лише будинок, в якому ми жили». Через два роки, 1929-го, новий будинок Агнонов у Єрусалимі був розграбований під час арабських заворушень. «Естерляйн, – писав він дружині, – треба все починати спочатку: будинок розорений, речі вкрадені чи розбиті. Але… не засмучуйся і не думай про це».
Світова популярність та Нобелівська премія
Світову популярність Агнон набув наприкінці 40-х, коли його твори почали публікуватися англійською мовою. У 1966 році Агнон став першим письменником, який пише на івриті та ідиші, який отримав Нобелівську премію за романи «Весільний балдахін» та «Нічний гість». У своїй промові він наголосив, що черпає натхнення у духовній літературі.
“Зберігайте тишу! Агнон працює!»
Ізраїль пишається своїм нобеліатом. Коли в районі Тальпіот розгорнули будівельний майданчик, мер Тедді Коллек встановив табличку з написом: «Дотримуйтесь тиші! Агнон працює!». Європейські критики порівнювали його з Марселем Прустом, Джеймсом Джойсом та Вільямом Фолкнером. Агнон писав у різних жанрах, але був поранений тим фактом, що багато його читачів стали жертвами Голокосту. Останній роман “Зовсім недавно”, дія якого відбувається в Палестині в період другої алії, присвячений катастрофі європейського єврейства.
Пам'ять про письменника
Шмуель Агнон помер від серцевого нападу 17 лютого 1970 року в Єрусалимі віком 82 роки. Його поховали на Олійній горі, а його квартира стала меморіальним музеєм. У рідному Бучачі, який він востаннє відвідав 1930 року, встановлено пам'ятник на його честь, його ім'ям названо вулицю, а барельєф письменника прикрашає вхід до місцевого «АРТ-Двору».
Джерело Оглядач.
Читайте нас у каналах Новини Ізраїлю Nikk.Agency Новини Ізраїлю в – Telegram– Facebook, – Google News
