- 17 Вересня, 2024
- 1:33 pm
- Близький Схід
Україна продовжує розгортати свої спецоперації далеко за межами власних кордонів, демонструючи здатність чинити тиск на російські сили у різних регіонах, включаючи Сирію. Однією з ключових операцій стала атака 15 вересня 2024 року, проведена спецпідрозділом ГУР під кодовою назвою «Хімік» на російську військову базу під Алеппо. повідомляє видання Kyiv Post з посиланням на джерело у військовій розвідці.
Ця база відігравала важливу роль для російської військової інфраструктури, оскільки на ній виготовлялися та тестувалися ударні безпілотні літальні апарати (БПЛА), які Росія використовує як на сирійському, так і на українському фронтах. Також на базі проводилися замасковані вибухові пристрої, які спецназівці виявили та знищили під час операції. Внаслідок вибуху було знищено значну кількість боєприпасів, що завдало серйозного удару по російським можливостям у Сирії.
Операція під Алеппо не була єдиним випадом українських сил проти російських військових у Сирії. Наприкінці липня підрозділи ГУР атакували російські позиції на аеродромі Кувейрес на схід від Алеппо, завдавши шкоди військовій техніці. На початку червня українські спецназівці проводили серію атак на блокпости, опорні пункти та колони російських військ на сирійській стороні Голанських висот. Ці дії можна розглядати як частину стратегії ГУР щодо завдання максимальної шкоди російським силам у Сирії, які виявляються вразливими після перекидання значної частини російських військ та техніки на війну в Україну.
Російські війська в Сирії з 2015 року підтримують режим Башара Асада, беручи участь у придушенні збройних повстанців. Однак на тлі війни в Україні Москва послабила свою військову міць у регіоні, що відкрило можливості для атак українських сил. Росія також активно вербує сирійських найманців для війни в Україні, використовуючи базу Хмеймім, розташовану на узбережжі Сирії, де сирійським бійцям видаються російські паспорти для їхньої подальшої інтеграції до російських військ. Ця стратегія вербування найманців є відповіддю на втрати і брак кадрів у російської армії.
Увага також заслуговує на повідомлення турецького видання Aydinlikяка стверджує, що українська делегація відвідала сирійський Ідліб, який перебуває під контролем ісламістського угруповання «Хайят Тахрір аш-Шам» (раніше пов'язаного з «Аль-Каїдою») з метою домовитися про співпрацю. За версією Aydinlik, українці домовилися із угрупуванням про звільнення з полону чеченського бойовика Омара аш-Шишані, а також інших чеченських та грузинських бійців, в обмін на постачання 75 безпілотників. Ці бойовики, які мають багатий досвід у сирійській війні, можуть стати важливим підкріпленням для України, особливо в контексті використання їхнього досвіду для боротьби проти російського режиму путіну та його союзника Рамзана Кадирова.
Видання Aydinlik також наголошує, що українська військова розвідка активно взаємодіє з курдськими формуваннями у Сирії, які також воюють проти режиму Асада та російських союзників. Взаємодія з повстанськими силами, зокрема радикальними елементами, дозволяє Україні розширити свої можливості щодо створення нових фронтів проти Росії на сирійській території.
Таким чином, Україна фактично відкриває для себе додаткові ресурси та фронти боротьби з Росією у Сирії. У цьому контексті операція українських спецпідрозділів щодо завдання ударів по російських позиціях не тільки завдає шкоди безпосереднім цілям, а й демонструє політичну та стратегічну гнучкість Києва, який використовує всі доступні засоби для ослаблення противника.
Користь для Ізраїлю
Ізраїль, який з 2011 року активно стежить за ситуацією в Сирії і час від часу проводить воєнні операції проти проіранських сил у цій країні, може мати значну вигоду з української активності в регіоні. Насамперед ослаблення російських позицій у Сирії, особливо поблизу територій, де діють союзники Ізраїлю або його противники (такі як Іран та «Хезболла»), знижує ризик посилення іранського впливу.
Російська військова присутність у Сирії протягом багатьох років стримувала ізраїльські удари по іранських об'єктах у регіоні. Москва часто виступала посередником між Ізраїлем та Тегераном, що ускладнювало ізраїльську військову кампанію проти іранських сил та «Хезболли» у Сирії. Послаблення Росії у цьому регіоні може дати Ізраїлю більше свободи військових операцій, вкладених у стримування іранського присутності. Крім того, Росія співпрацювала із сирійським урядом та силами, які Ізраїль розглядає як пряму загрозу своїй безпеці.
Також важливо відзначити, що ослаблення російської військової могутності в Сирії ускладнить для Ірану та його союзників отримання сучасних систем озброєння, таких як російські БПЛА та зенітно-ракетні комплекси, які відіграють важливу роль у конфліктах на Близькому Сході. Зменшення російської підтримки може також знизити рівень загрози, що походить від «Хезболли» та інших антиізраїльських угруповань.
Отже, українська активність у Сирії вигідна Ізраїлю, оскільки підриває потенціал російських сил та їх союзників у регіоні, відкриваючи нові можливості для ізраїльської оборони та зниження загрози з боку іранських та проросійських угруповань.
