- 11 Лютого, 2025
- 12:56 am
- Ізраїль
А сьогодні в нашій рубриці «Євреї з України» ми розповімо про Лео Моцкіна — видатного громадського діяча родом із Броварів, ім’я якого пов’язане з історією Ізраїлю та українських євреїв.
Лео Моцкін (Ар’є Лейб) народився 1867 року в Броварах, Київська губернія Російської імперії. У цьому невеликому містечку, неподалік Києва, він здобув традиційну єврейську освіту. Наприкінці ХІХ століття у Броварах існувала велика єврейська громада.
Єврейська громада Броварів: історія та трагічні події
Бровари, невелике місто неподалік Києва, мають глибоке історичне коріння і значну єврейську спадщину. До Другої світової війни тут існувала одна із найбільших єврейських громад регіону. Євреї почали селитися у Броварах у другій половині ХІХ століття, поступово мігруючи із заходу після розпаду Польщі. За даними 1891 року, євреї становили 23,3% населення міста (888 осіб). Більшість займалися торгівлею та ремеслами, беручи активну участь у житті міста. У Броварах працювала синагога, діяли єврейські школи та громадські організації.
Період із 1917 по 1921 роки став трагічним для єврейської громади. Під час революції та громадянської війни євреї зазнавали жорстоких погромів, організованих різними військовими формуваннями: військами Денікіна, гайдамаками Скоропадського, Червоною армією. Багато хто загинув, а частина жителів залишила місто, емігрувавши до Києва чи інших безпечніших місць.
Чисельність єврейського населення поступово зменшувалася. Якщо 1923 року в Броварах проживало 646 євреїв, то до 1939 року їх чисельність знизилася до 458 осіб. Другої світової війни випала трагічна роль історії громади. З 1941 до 1943 року майже всі євреї міста загинули на фронтах або були вбиті під час нацистської окупації. Внаслідок цих подій єврейська громада Броварів практично зникла.
У повоєнні роки невелика частина євреїв повернулася до міста. У 1989 році тут проживало близько 360 євреїв, але до 1999 року їх залишилося лише 110 осіб. Основними причинами скорочення чисельності стали еміграція до Ізраїлю та інших країн, і навіть відсутність умов розвитку громади.
Сьогодні у Броварах майже не залишилося прямих свідчень колись численної єврейської громади. Проте її історія живе у пам’яті нащадків і тих, хто цікавиться спадщиною єврейського народу. Збереження цієї пам’яті важливо для майбутніх поколінь, щоб багата культура та традиції євреїв Броварів не були забуті.
У Берлін за знаннями: новий етап життя
Після завершення початкової освіти Лео Моцкін вирушив до Берліна, де вивчав математику та філософію. Саме у Берліні розпочалася його активна громадська діяльність. Він став одним із засновників наукового товариства, яке об’єднало студентів, які підтримували рух Ховевей Ціон (Любові Сіон).
З появою Теодора Герцля та початком сіоністського руху Моцкін став його активним учасником. Він був делегатом Першого Сіоністського конгресу в 1897 році і виступав за чітке формулювання мети руху – створення єврейської держави в Ерец-Ісраель.
Перша поїздка в Ерец-Ісраель
За дорученням Теодора Герцля Моцкін вирушив до Ерець-Ісраеля, щоб оцінити стан єврейських поселень. У своєму звіті він критикував методи заселення, застосовувані бароном Ротшильдом і рухом Ховевей Ціон, і наполягав на необхідності політичних переговорів з імперією Османа.
Ця поїздка стала поворотним моментом у його діяльності. Він зрозумів, що без політичної підтримки створення єврейської держави буде надто складним.
Важливі кроки на міжнародній арені
Під час Першої світової війни Лео Моцкін очолив копенгагенське відділення Сіоністської організації. Після війни він став одним із засновників Комітету єврейських делегацій на Паризькій мирній конференції, де захищав інтереси світового єврейства.
З приходом нацистів до влади в Німеччині він першим порушив питання дискримінації німецьких євреїв на рівні Ліги Націй. Коли це питання було зняте з порядку денного, Моцкін відмовився від співпраці з організацією, але продовжив надавати політичну та фінансову підтримку єврейському населенню Німеччини.
Таблиця: Основні етапи життя Лео Моцкіна
| Етап життя | Роки | Опис |
|---|---|---|
| Народження та освіта у Броварах | 1867–1880-ті | Отримав традиційну єврейську освіту |
| Навчання та діяльність у Берліні | 1880-ті – 1897 | Вивчав математику та філософію, став активним сіоністом |
| Перший Сіоністський конгрес | 1897 | Брав участь та очолив рух за створення єврейської держави |
| Поїздка в Ерец-Ісраель | 1898 | Вивчав стан єврейських поселень |
| Паризька мирна конференція | 1919 | Захищав інтереси єврейського народу |
| Смерть у Парижі | 1933 | Залишив велику спадщину для єврейського народу |
Пам’ять про Лео Моцкіна
Лео Моцкін помер 1933 року в Парижі. Його останки були поховані на Оливковій горі в Єрусалимі в 1934 році. На згадку про видатного діяча в 1934 році було засновано ізраїльське місто Кір’ят-Моцкін, назване на його честь.
1933 року в Хайфі вирішили створити новий житловий район для сімей середнього класу. Він мав бути за межами міста, але при цьому бути досить близьким, щоб мешканці могли щодня їздити на роботу. Для цього обрали ділянку землі у долині Звулун.
Новий район і назвали на честь Ар’є Лео Моцкіна – відомого єврейського громадського діяча та одного із засновників Всесвітнього сіоністського конгресу. Так Кір’ят-Моцкін був заснований у 1934 році польськими євреями. Першими жителями району стали купці та незалежні ремісники.
Територія, на якій розташовувалося нове селище, виявилася піщаною та болотистою. Землі були неупорядкованими та небезпечними через ризик захворювання на малярію. Переселенцям запропонували 400 земельних ділянок на виплат. Першим жителям довелося чимало попрацювати, щоб перетворити необжиту місцевість на зручне для життя місце. Завдяки їхнім зусиллям район отримав прізвисько «Зелений острів».
До 1940 року населення Кирьят-Моцкина досягло вже 2000 чоловік, а 11 червня 1940 року було створено місцеву раду. З роками район продовжував розвиватись. У 1976 році, коли чисельність населення перевищила 25 000 осіб, Кір’ят-Моцкін офіційно набув статусу міста.
Кир’ят-Моцкін став символом пам’яті про людину, яка присвятила своє життя боротьбі за рівноправність євреїв, просування івриту та створення єврейської держави.
Висновок
Історія Лео Моцкіна – це історія боротьби за права єврейського народу, просування івриту та створення єврейської держави. Його внесок у розвиток світового єврейства важко переоцінити.
Тепер, прогулюючись вулицями Кір’ят-Моцкіна, пам’ятайте, що його ім’я пов’язане з людиною, чиї ідеї та зусилля заклали основу для багатьох досягнень сучасного Ізраїлю.
Ми, команда НАновини – Новини Ізраїлю, пишаємося тим, що можемо ділитися такими важливими історіями, які поєднують єврейський та український народи.
Читайте більше історій про видатних євреїв, пов’язаних з Україною та Ізраїлем, у нашій рубриці «Євреї з України»
