Аналітики Forbes стверджують, що Україна наближає Росію до подій як 1917 року

Українська кампанія ударів по російських нафтогазових інфраструктурах ведеться з метою підірвати фінансування війни. За оцінками Forbes, вона ставить Кремль у положення, що нагадує передреволюційну обстановку 1917 року.

Стратегічні удари та їх наслідки

Атаки на ключові об’єкти позбавляють Росію важливого джерела доходу і посилюють внутрішню політичну нестабільність. На додачу до всього, рядові росіяни вже відчутно відчувають наслідки війни, що лише додає напруженості в суспільстві.

Зазначимо, що наприкінці 2023 року Україна вже робила спроби атакувати нафтові структури Росії. Однак тоді адміністрація Байдена стримувала ці дії, побоюючись негативного впливу на глобальні ціни на нафту.

Більш активні дії Києва

Літній період 2025 року став поворотним моментом: почалася нова хвиля ударів по нафтопереробних заводах і нафтопроводах. Цього разу Вашингтон не став на заваді, і втрати Росії виявилися значними — від 17% до 20% потужностей з переробки нафти були виведені з ладу.

Ці операції призвели до дефіциту пального і зростання цін на внутрішньому ринку, погіршуючи кризу в країні. Економічна ситуація в Росії продовжує погіршуватися, що служить каталізатором для подальшої політичної нестабільності.

Неможливо захиститися від дронів

За словами Сергія Кузана, колишнього радника Міноборони України, Кремль на цей час навчився обходити західні санкції, проте захиститися від атак українських безпілотників досі не вдалося. Удари дронів наносяться точково і ефективно, створюючи помітний ефект на стратегічно важливих об’єктах.

Кремль у стані розгубленості

Російська пропаганда звертається до пояснень черг на заправках, стверджуючи, що це наслідок сезонного попиту або планових ремонтів НПЗ. При цьому реальна причина — атаки з боку українських дронів, визнається лише зрідка.

Forbes підкреслює, що, хоча ці атаки не призведуть до негайного закінчення конфлікту, вони значно формують його динаміку і напрямок. Джерело нагадує, що Путін часто проводить паралелі між собою і царями, прагнучи до відновлення імперії. Однак варто зазначити, що імператори, подібно до Миколи II, не змогли впоратися з внутрішніми труднощами під час воєн.

На тлі нестачі ресурсів і напруженості на фронтах загрози для Кремля можуть обернутися несподіваним чином, нагадуючи про давні проблеми. Таким чином, комплекс проблем всередині країни може становити не меншу небезпеку, ніж зовнішні вороги.