- 14 Жовтня, 2025
- 12:13 pm
- В світі
Нобелівська премія миру 2025 року ознаменувалася несподіваним поворотом: Марія Коріна Мачадо, лідер венесуельської опозиції, стала лауреатом, залишивши президента США без такої бажаної нагороди.
Тріумф Мачадо
Норвезький Нобелівський комітет відзначив Мачадо за її невтомну боротьбу за демократичні права у Венесуелі. Її зусилля щодо мирного переходу від диктатури до демократії заслуговують на визнання. Однак залишається питання: наскільки її діяльність відповідає критеріям, встановленим Альфредом Нобелем?
Нобель заповідав нагороджувати тих, хто сприяє братерству між народами та скороченню армій. Мачадо, безумовно, проявила мужність у протистоянні з Ніколасом Мадуро, але її відповідність цим критеріям викликає суперечки.
Незвичайна кампанія
Кампанія навколо премії цього року була незвичайною. Дональд Трамп активно просував свою кандидатуру, використовуючи кожну можливість, включаючи виступ на Генеральній Асамблеї ООН. Він стверджував, що вирішив сім війн, але ці заяви викликали сумніви.
Хоча критерії премії допускають нагородження за зусилля, шанси Трампа були невеликі. Його роль у тимчасовому припиненні вогню в Газі була помітною, але більшість заяв залишалися непідтвердженими.
Історичні паралелі
Історія Нобелівської премії миру знає суперечливі рішення. Генрі Кіссінджер і Абій Ахмед Алі — приклади лауреатів, чиї дії викликали суперечки. Кіссінджер, незважаючи на переговори про припинення війни у В’єтнамі, відомий руйнівними бомбардуваннями Камбоджі. Абій, отримавши премію за мирні ініціативи, пізніше вів жорстоку війну в Тиграї.
На цьому фоні Трамп виглядає більш гідним, але порівняння з Теодором Рузвельтом, Вудро Вільсоном і Джиммі Картером не на його користь. Їхні досягнення в галузі миру та дипломатії залишаються неперевершеними.
Складний шлях
Трамп, повернувшись у Білий дім у 2025 році, не зміг продемонструвати бездоганний послужний список миротворця. Його погрози анексувати Гренландію та включити Канаду до складу США, а також участь у бомбардуваннях Ірану та Венесуели, створюють суперечливий образ.
Ці дії різко контрастують з підходом Барака Обами, який отримав премію у 2009 році за зусилля щодо зміцнення міжнародної дипломатії. Хоча і це рішення викликало суперечки, воно було скоріше авансом на майбутнє.
Можливо, відсутність нагороди у 2025 році стане стимулом для Трампа подвоїти зусилля у справі миру. Якщо його заяви про припинення війн знайдуть підтвердження, це стане значним внеском, незалежно від його мотивів.
