Україна у 2025 році зайняла друге місце з кінця в рейтингу миролюбності Global Peace Index (GPI). Нижче — тільки Росія. Ці дані стали одним з найжорсткіших індикаторів того, як триваюча війна впливає на формальне сприйняття безпеки та стабільності країни на глобальному рівні.
Рейтинг не оцінює «вину» чи «правоту». Він фіксує реальність: рівень насильства, масштаб конфлікту та його вплив на суспільство і державні інститути.
Що саме вимірює Global Peace Index
Global Peace Index — це комплексний індекс, який аналізує 163 країни за кількома десятками показників. Серед них — інтенсивність збройних конфліктів, рівень мілітаризації, внутрішню безпеку, кількість жертв, біженців та загальний тиск війни на державу.
У звіті за 2025 рік зафіксовано погіршення глобальної картини:
87 країн погіршили свої позиції,
74 — покращили,
а загальний рівень миролюбності у світі знизився на 0,36%.
Україна опинилася майже в самому кінці списку не через внутрішню нестабільність як таку, а через тривалий та інтенсивний збройний конфлікт, який триває з 2014 року і перейшов у повномасштабну фазу.
Війна як головний фактор рейтингу
Автори звіту прямо вказують: ключовим фактором падіння України в рейтингу залишається військова агресія Росії. Масштаб бойових дій, регулярні обстріли, руйнування інфраструктури, мільйони внутрішньо переміщених осіб — все це автоматично знижує показники миролюбності, незалежно від політичних реформ чи економічної динаміки.
Важливо розуміти: Global Peace Index не ставить знак рівності між агресором і жертвою. Однак методологія індексу фіксує наслідки війни, а не її причини.
Парадокс зростання і падіння
Цікаво, що на тлі катастрофічно низького місця в рейтингу миролюбності Україна демонструє зростання в інших глобальних індексах.
У вересні країна піднялася на сім позицій у світовому рейтингу економічної свободи.
У грудні Україна вперше увійшла в топ-100 найбільших виробників зброї за версією SIPRI — як наслідок вимушеної військової мобілізації промисловості.
При цьому в жовтні Україна втратила позиції в рейтингу безвізового режиму, опустившись на 33-є місце.
Ці різноспрямовані сигнали підкреслюють головний парадокс: країна може реформуватися і розвиватися, залишаючись при цьому в зоні екстремального конфлікту.
Росія — абсолютний аутсайдер
На останньому, 163-му місці, в рейтингу Global Peace Index-2025 знаходиться Росія. У звіті відзначається високий рівень мілітаризації, зовнішньої агресії та руйнування механізмів міжнародної довіри.
Фактично Росія і Україна замикають рейтинг разом, але з діаметрально протилежних причин: одна — як джерело війни, інша — як її епіцентр.
Контраст з «тихими гаванями»
На іншому полюсі рейтингу — Ісландія, Ірландія, Нова Зеландія, Австрія, Швейцарія, а також Німеччина, Фінляндія, Чехія, Японія і Сінгапур.
Ці країни практично не залучені в збройні конфлікти і мають стійкі інститути безпеки. Контраст з Україною підкреслює, наскільки війна спотворює будь-які формальні показники, навіть за наявності політичної волі та підтримки союзників.
Що насправді означає це місце
Друге місце з кінця в Global Peace Index — це не характеристика українського суспільства і не оцінка його цінностей. Це діагноз війни, яка триває занадто довго і занадто інтенсивно.
Рейтинг фіксує ціну спротиву. І саме тому його дані важливі: вони показують, що мир — не абстрактне поняття, а вимірювана категорія, яку Україна сьогодні змушена захищати буквально фізично.
В умовах, коли миролюбність стає рідкісним глобальним ресурсом, українська ситуація залишається одним з ключових індикаторів того, як швидко світ може скотитися вниз по шкалі безпеки — про це регулярно нагадує НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
