У середині січня 2026 року на Сумському напрямку знову звучали не тільки команди та вибухи. Тут працював капелан — не з трибуни і не з тилу, а поруч з тими, хто тримає лінію. Равин Яків Синяков, капелан Федерація єврейських громад України і 7-го корпусу швидкого реагування Десантно-штурмових військ ЗСУ, відвідав підрозділи, що виконують бойові завдання в одному з найнапруженіших районів.

Ці візити не про церемонії. Це про присутність. Про розмови без мікрофонів, про тишу, в якій іноді важливіше слухати, ніж говорити. На передовій такі зустрічі стають точкою опори — коли слово підтримки і молитва допомагають утримати рівновагу не менше, ніж броня.
Під час спілкування капелан був поруч з бійцями: слухав, відповідав, підтримував. Розмови стосувалися не тільки служби і побуту, але й того, що особливо гостро відчувається під вогнем — віри, надії та людського тепла. Саме це, за словами військових, допомагає зберігати внутрішній стрижень в умовах постійного напруження.
Сумський напрямок залишається складним. Тут щодня виконуються завдання, що вимагають витривалості та зібраності. 7-й корпус ДШВ — це підрозділи, які працюють там, де важко і небезпечно. І тому капеланська присутність тут — не формальність, а необхідність: можливість поговорити, поставити запитання, помолитися разом, не втрачаючи почуття власної гідності.
Окремою частиною місії стала практична допомога. На початку січня капелан передав гуманітарну підтримку, в тому числі шини для військових автомобілів, які щодня виходять на завдання в важких фронтових умовах. Для таких підрозділів це не дрібниця — техніка тут часто вирішує, чи буде виконане завдання і чи вдасться всім повернутися.
Але навіть матеріальна допомога відходить на другий план, коли починається жива розмова. Духовно-психологічна підтримка, спокійне слово, спільна молитва — все це формує простір довіри. На фронті воно особливо цінне, тому що війна б’є не тільки по тілу, але й по внутрішній стійкості людини.
Капеланське служіння тут — це служіння людині. Її силі, її сумнівам, її здатності триматися, коли ресурси на межі. Бути поруч, чути і підтримувати — в цьому і полягає суть такої місії, яка не вимірюється звітами або кадрами для новин.
Ці візити тривають. І поки йде війна, подібна робота залишається непомітною для широкої публіки, але критично важливою для тих, хто знаходиться на передовій. Саме так — без гучних слів, але з постійною присутністю — формується те, що допомагає вистояти.
Про це і розповідає НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, фіксуючи не тільки події війни, але й людський вимір підтримки, без якої фронт неможливий.
