«Мирні плани» Дональда Трампа все менше виглядають як елемент передвиборчої риторики і все більше — як спроба створити альтернативу існуючій системі міжнародної безпеки. Йдеться про проект так званої Ради миру — наднаціональної структури, яка на старті має займатися Газою, але в перспективі може отримати набагато ширший мандат.
З проектом статуту Ради миру ознайомилося 17 січня 2026 агентство Bloomberg. Документ дозволяє припустити: нова конструкція задумується не просто як тимчасовий інструмент по одному конфлікту, а як потенційний конкурент ООН, яку Трамп давно і послідовно критикує як неефективну і політично зашорену.
Перший тривожний для дипломатів сигнал прозвучав на минулих вихідних, коли був офіційно оголошений початковий склад Ради. До нього увійшли близькі соратники і родичі президента США. Майже відразу після цього в світових ЗМІ з’явилася інформація, що в сферу відповідальності нової структури можуть бути передані не тільки питання Гази, але й врегулювання війни в Україні, а в подальшому — навіть ситуація у Венесуелі.
Нові деталі, розкриті Bloomberg, додають картині жорстку ієрархію. Згідно з проектом статуту, Дональд Трамп стане першим головою Ради миру і отримає право особисто вирішувати, які держави будуть запрошені до її складу. Формально кожна держава-член має один голос, а рішення приймаються більшістю. Але всі вони підлягають обов’язковому затвердженню головою.
Ключовий пункт документа стосується членства. Стандартний термін — не більше трьох років з можливістю продовження за рішенням голови. Однак це обмеження не поширюється на держави, які протягом першого року внесуть до Ради більше одного мільярда доларів готівкою. Фактично йдеться про фінансовий вхідний квиток до постійного місця за столом.
Засідання Ради повинні проходити як мінімум раз на рік, а також «в інший час і в інших місцях на розсуд голови». Порядок денний засідань також затверджується ним же. Голова отримує право ініціювати виключення держави-члена, хоча таке рішення може бути заблоковане двома третинами учасників. Окремим пунктом закріплено право голови в будь-який момент призначити собі наступника.
Така модель — наднаціональний орган з формально колегіальними, але по суті вождистськими механізмами управління — виглядає новим словом у дискусії про «реформу світової безпеки». Особливо на тлі кризи довіри до класичних інститутів і зростаючої фрагментації глобальної політики.
Фінансова логіка проекту підкреслює це ще сильніше. По суті, Рада миру пропонує зв’язку з грошей, політичної ваги і доступу до прийняття рішень. Мільярд доларів перетворюється на інструмент не гуманітарної допомоги, а закріплення статусу і впливу. Для частини країн це може виглядати як прагматична альтернатива затяжним і часто безплідним переговорам у рамках ООН.
Раніше Трамп вже заявляв, що в рамках другої фази мирного плану по Газі сформовано Раду миру, а для «реалізації його бачення» створено виконавчу раду. До неї увійшли держсекретар США Марко Рубіо, спецпосланець Стів Уіткофф, зять президента Джаред Кушнер і колишній прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер. Цей склад лише посилив відчуття, що нова структура вибудовується навколо Білого дому, а не навколо принципу багатосторонності.
Найцікавіше почнеться, якщо ця конструкція дійсно запрацює. Тоді світ вперше зіткнеться не просто з реформою старих інститутів, а зі спробою замінити їх паралельним центром прийняття рішень, де гроші і особиста лояльність можуть важити більше процедур і міжнародного права. Саме за такими зрушеннями сьогодні уважно стежать аналітики, дипломати і редакції, включаючи НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
