- 24 Січня, 2026
- 6:07 pm
- В світі
Російське держагентство ТАСС 21 січня 2026 опублікувало матеріал під назвою “ТАСС: в тілах загиблих в Ірані дітей знайдено ізраїльські кулі” про загибель дітей під час протестів в Ірані. Текст подано як “новина”, але побудований цілком на твердженнях анонімного джерела в іранських силових структурах.
Публікація ТАСС про «ізраїльські кулі», нібито знайдені в тілах дітей, загиблих під час протестів в Ірані, сама по собі виглядала б як черговий пропагандистський вкид. Але вона не була одиничною. Майже одночасно Москва включила другий сигнал — демонстративний дипломатичний жест на адресу Ізраїлю.
Спочатку — що саме написав ТАСС, без переказів і додавань.
«Ізраїльські бойові кулі були знайдені в тілах дітей, загиблих під час протестів в Ірані. Це підтвердила судово-медична експертиза, повідомило ТАСС джерело в іранських силових структурах».
«Це була восьмирічна дівчинка з Ісфахана… Судово-медична експертиза показала, що кулі були ізраїльськими бойовими кулями», — зазначив співрозмовник агентства.
«Ввечері 7 січня 2026 року в Керманшаху трирічна Меліна Асаді… на зворотному шляху вона ззаду раптово зазнала обстрілу терористів і загинула», — повідомило джерело.
На цьому фактура закінчується.
У тексті немає імен експертів, назв лабораторій, типу боєприпасів, балістики, фото- чи документальних підтверджень. Ізраїль не є стороною іранських протестів, але саме він винесений у заголовок і перетворений на пояснення трагедії.
Практично паралельно МЗС РФ публічно відзвітувало про “зустріч” з ізраїльським послом у Москві — у форматі, який для внутрішньої аудиторії давно читається як «виклик на килим».
Ось дослівно, що було опубліковано офіційно:
«23 січня директор Департаменту інформації та друку МЗС Росії М.В. Захарова провела зустріч з Послом Держави Ізраїль у Москві Одедом Йосефом».
«Відбувся обмін думками з питань збереження історичної пам’яті про Другу світову війну та жертви нацизму в Європі».
«До О. Йосефа була доведена інформація про вжиті Росією зусилля щодо увічнення подвигу радянських воїнів».
«Напередодні 27 січня… сторони підкреслили необхідність спільного протистояння спробам переписування історії, заперечення злочинів нацизму», — з відсилкою до резолюції №60/7 Генеральної Асамблеї Організація Об’єднаних Націй.
Формально — коректна дипломатична лексика.
По факту — друга частина однієї і тієї ж конструкції.
Перша частина — емоційна і токсична. Через держагентство Ізраїлю приписується участь у загибелі дітей у чужій країні.
Друга — демонстративна. Москва показує, що може одночасно звинувачувати і «розмовляти зверху», апелюючи до пам’яті про війну і Голокост.
Для внутрішньої російської аудиторії це складається в цілісну картину:
Ізраїль — підозрюваний.
Ізраїль — об’єкт тиску.
Росія — арбітр і носій «історичної правди».
Український фон тут ключовий, навіть якщо він не проговорюється. Росія веде війну проти України, де задокументовані удари по житлових кварталах і загибель дітей. Ця тема для пропаганди токсична. Тому з’являються «чужі діти» і «чужі кулі» — в Ірані, з зручним зовнішнім винуватцем. Так розмивається моральна відповідальність і відводиться увага від власних дій.
І ось тут виникає головне питання, яке Москва явно вже задала собі — і на яке не отримала відповіді: чому Ізраїль мовчить.
Хто чув офіційне обурення Єрусалима з приводу відверто антисемітської публікації ТАСС?
Хто бачив публічний протест МЗС Ізраїлю?
Хто чув про жорстку реакцію на те, що країну, яка не має відношення до подій, втягують у вбивство дітей?
Відповідь проста — ніхто.
Це мовчання в Москві читають не як дипломатичну стриманість, а як дозвіл.
Тому Ізраїль у російському медіаполі сьогодні можна «бити» безкарно — звинувачувати, втягувати, повчати. Сьогодні — «ізраїльські кулі» в Ірані. Завтра — щось ще. Реакції не буде — значить, можна продовжувати.
У зв’язці «ТАСС + дипломатичний звіт» це виглядає вже не як випадковість, а як синхронізована лінія. Звинувачення плюс тиск. Емоція плюс символічний жест. І все це — на тлі війни проти України, від якої Кремлю все складніше відводити погляд світової спільноти.
Поки одна сторона обирає тишу, інша звикає до повної безкарності — у заголовках, формулюваннях і сенсах. Саме цю небезпечну норму і фіксують НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency: построчно, без домислів, але з розумінням того, як пропаганда і дипломатія працюють разом.
