- 6 Жовтня, 2025
- 4:40 pm
- В світі
У новому інтерв’ю колишній канцлер Німеччини Ангела Меркель знову опинилася в центрі політичного шторму. Заявивши, що «частина відповідальності за вторгнення росії в Україну лежить на Польщі та країнах Балтії», вона не лише сколихнула Європу, але й знову нагадала про непрожиті помилки епохи компромісів з кремлем.
За словами Меркель, у 2021 році вона пропонувала створити новий формат переговорів між Європейським Союзом і володимиром путіним — ще до початку повномасштабного вторгнення. Мінські угоди, стверджує екс-канцлер, вже не мали сенсу, і потрібен був новий канал діалогу. Однак Варшава та прибалтійські країни, побоюючись розколу всередині ЄС, блокували ініціативу.
«Це не вдалося. Я залишила пост, і незабаром почалася агресія путіна», — сказала Меркель.
Вона додала, що пандемія COVID-19 «паралізувала дипломатію» і не дозволила лідерам проводити зустрічі, де можна було б знайти компроміси.
Східна Європа відповіла жорстко
Заява Меркель викликала миттєву хвилю обурення. В Естонії парламент скликав екстрене засідання комітету з іноземних справ. Його голова Марко Міхкельсон заявив, що слова колишнього канцлера «кидають тінь на її політичну спадщину і звучать як спроба виправдати власну пасивність».
Не менш різко виступив екс-прем’єр Польщі Матеуш Моравецький. У своєму пості в X (колишній Twitter) він написав:
«Ангела Меркель довела, що стала одним з політиків, які завдали Європі найбільшої шкоди за останні сто років. Її сліпа віра в діалог з путіним призвела до війни.»
Історія, яка не відпускає
З 2015 по 2021 рік Німеччина була ключовим учасником Мінських угод — крихкої конструкції, що утримувала конфлікт на Донбасі в рамках дипломатії. Однак саме в останні роки свого правління Меркель спостерігала, як москва поступово зміцнює військовий потенціал біля кордонів України.
Навесні 2021 року, за даними розвідки НАТО, почалася активна підготовка до вторгнення: перекидання військ, логістика, медіаоперації. Меркель, як стверджують джерела в Берліні, намагалася особисто попередити європейських колег про ризик «неповоротного зриву», але її пропозиції не знайшли підтримки.
Її заява тепер звучить як визнання поразки старої школи політики — тієї, що вірила в «переговори замість зброї».
Пандемія і дипломатія
В інтерв’ю Меркель окремо зазначила, що саме пандемія COVID-19 зруйнувала довіру між країнами.
«Коли лідери перестали бачити один одного особисто, зникло все, що робило дипломатію живою. Zoom не замінить погляд в очі», — сказала вона.
Експерти вважають, що в цій фразі приховано не стільки жаль, скільки спроба пояснити, чому Німеччина втратила контроль над східним вектором своєї зовнішньої політики. Адже саме в роки пандемії москва почала активно вибудовувати нову геополітичну архітектуру, спираючись на енергетику і страх.
Європа без ілюзій
Сьогодні, через 3 роки після вторгнення, висловлювання Меркель сприймаються як відображення внутрішньої кризи Європи.
Політолог Андреас Умланд зазначив у коментарі для DW, що подібні заяви «розкривають стару німецьку ілюзію: ніби з росією можна домовитися, якщо говорити м’якше».
Тим часом, у Варшаві та Вільнюсі сприймають її слова як «символ втоми старого континенту» — спробу зняти відповідальність з Берліна за роки енергозалежності від «Газпрому» і відмову від військового стримування.
Хто винен — і що далі
На тлі триваючої війни в Україні розмова про минуле звучить болісно. Меркель, яка довгий час вважалася символом європейської стабільності, все частіше викликає асоціації з епохою зволікань.
«Коли канцлер Німеччини каже, що винні інші, — це сигнал не лише Європі, але й путіну, який бачить у цьому слабкість Заходу», — заявив український політолог Олексій Гарань.
Його слова знаходять відгук і в німецькій пресі. Видання Spiegel зазначає, що фраза «винні поляки і прибалти» прозвучала в найневідповідніший момент — коли ЄС намагається зберегти єдність перед обличчям російської агресії та внутрішніх розбіжностей.
Спадщина і сприйняття
Рейтинг довіри до Меркель у Німеччині залишається високим, але тепер її постать викликає більше запитань, ніж відповідей.
Критики вважають, що саме її курс на зближення з москвою, включаючи проєкт «Північний потік–2», став одним з факторів, що зміцнили кремль і ослабили енергетичну незалежність Європи.
Прихильники колишнього канцлера заперечують: без її дипломатії, можливо, війна почалася б раніше.
Однак навіть вони визнають — час, коли можна було «розмовляти з путіним», безповоротно минув.
Між виправданням і одкровенням
Політичні аналітики називають інтерв’ю Меркель «сумішшю саморефлексії і захисту репутації». Вона не вперше намагається пояснити власні рішення — але тепер це звучить інакше.
Не як звіт політика, а як сповідь людини, чия епоха закінчилася з падінням Берліна на газовому фронті.
Іронія долі в тому, що жінка, яка довго вважалася «голосом розуму Європи», тепер сприймається символом її сумнівів.
Підсумок:
Ангела Меркель знову стала героїнею міжнародної дискусії — не як канцлер, а як нагадування про час, коли Європа вірила в діалог, а не в захист.
Її слова про Польщу і Балтію стали не просто політичним висловлюванням, а метафорою старого континенту, який все ще шукає, де проходить межа між провиною і уроком.
Сьогодні, коли українські міста все ще піддаються атакам, а ЄС обговорює черговий пакет допомоги, фраза Меркель звучить як відлуння іншої епохи — тієї, де компроміси іноді ставали помилками, що коштували континенту миру.
