У київському Veteran Hub (українська громадська організація та простір підтримки для ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей) відбувся передпоказ ізраїльського серіалу «Хатуфім»(“חטופים”). Після першої серії глядачі залишилися в залі — почалося обговорення повернення з полону, довгої адаптації та того, чому сім’ї часто опиняються на передовій не менше військових.
Показ став частиною культурного проєкту, ініційованого Посольством Держави Ізраїль в Україні.
“Для ізраїльських художників війна – це не абстрактна тема, а особистий досвід”, –зазначив 12 лютого 2026 Посол Держави Ізраїль в Україні Міхаель Бродський, підкресливши, що ці теми сьогодні особливо відгукуються українському суспільству.
Далі серіал готують до більш широкого глядача — заявлено українське озвучення та майбутній ефір на телеканалі СТБ. Це означає, що розмова вийде з експертного середовища в звичайні домівки.
Як народився проєкт і чому його досі розбирають

«Хатуфім» (івр. חטופים, Hatufim / Khatufim, буквально — «викрадені», «захоплені»; міжнародна назва — «Військовополонені» / Prisoners of War) — ізраїльський телевізійний драматичний серіал, створений режисером, сценаристом і продюсером Гідеоном Раффом. Виробництвом займалася студія Keshet.
Перший сезон транслювався на ізраїльському Другому каналі з березня по травень 2010 року. Другий сезон вийшов з жовтня по грудень 2012 року.
У 2013 році Рафф говорив про плани третього сезону, однак у 2015-му визнавав, що його виробництво виглядає малоймовірним.
Вже у 2010 році серіал отримав головну телевізійну нагороду Ізраїлю — місцевий аналог «Оскара» — як найкращий драматичний серіал.
З самого початку було ясно: перед глядачем не просто ще одна військова історія. Проєкт виявився куди глибшим — про травму, пам’ять, підозру, зруйновані стосунки та неможливість просто «повернутися додому».
Міжнародна доля
Ще до показу в Ізраїлі програму придбала 20th Century Fox Television.
На основі оригіналу в США з’явився восьмисезонний проєкт «Homeland», який виходив з 2011 по 2020 рік і став одним з найвідоміших драматичних серіалів свого часу.
В Індії була створена масштабна адаптація — 110-серійний телепроєкт «P.O.W. – Bandi Yuddh Ke», режисером виступив Ніхіл Адвані, а Гідеон Рафф консультував виробництво.
При всій глобальній кар’єрі саме ізраїльський оригінал багато критиків вважають найбільш жорстким і особистим. Він менше про шпигунські ігри і набагато більше — про зруйноване приватне життя.
Основні дані про проєкт
Жанр: психологічний трилер, драма
Творець: Гідеон Рафф
Сценарій: Гідеон Рафф
Режисер: Гідеон Рафф
У головних ролях:
Йорам Толедано
Ішай Голан
Ассі Коен
Яель Ейтан
Мілі Авіталь
Яель Абекассіс
Аді Езроні
Країна виробництва: Ізраїль
Оригінальні мови: іврит, арабська
Кількість сезонів: 2
Кількість епізодів: 24
Тривалість серій: приблизно 45–60 хвилин.
Виконавчі продюсери:
Гідеон Рафф
Ліат Бенасулі
Продюсер: Ліат Бенасулі
Оператор: Ітай Нееман
Продакшн: медіагрупа Keshet
Чому оригінал сприймається сильніше адаптацій
Міжнародні версії посилювали політичний масштаб, додавали інтригу спецслужб і глобальну загрозу.
Ізраїльська версія залишається камерною.
Вона залишає глядача всередині сім’ї, всередині травми, всередині тиші після повернення.
Саме ця близькість робить її важкою — і тому довговічною.
Детальний сюжет: що відбувається на екрані
Сімнадцять років потому
Дія розгортається у 2008 році. Троє ізраїльських солдатів зникли під час секретної операції в Лівані. Через 17 років двоє повертаються з сирійського полону. Третій — загинув.
На батьківщині їх чекає національна драма: камери, прапори, сім’ї, офіційні промови. Суспільство хоче фінал, який можна показати в новинах.
Але серіал починається саме там, де зазвичай ставлять крапку.
Повернення в чужу життя
Дружини прожили майже два десятиліття без чоловіків. Діти виросли. У близьких з’явилися нові способи захищатися від болю — і нові звички жити.
Звільнені стикаються з тим, що їх пам’ятали, але більше не знають. Вони самі змінювалися весь цей час, але ніхто не бачив, як саме.
Кожен крок вдома стає спробою заново навчитися бути людиною серед рідних.
Між обіймами і допитом
Поки країна святкує, спецслужби починають власну роботу. Їх завдання — з’ясувати, що сталося в полоні, які могли бути контакти, чи немає загрози.
Герой для телевізійної картинки виявляється фігурою сумніву.
І серіал залишає глядача всередині цього морального тупика.
Чому показ у Києві став подією іншого масштабу
Мета — не прем’єра, а розмова
Організатори прямо сказали: приклад «Хатуфім» потрібен, щоб почати обговорення того, як люди повертаються, як адаптуються до мирного життя і які випробування переживають їхні сім’ї.
Учасники круглого столу підкреслили — для України це сьогодні не тільки культурний інтерес, але суспільна необхідність.
Слова посла
Бродський нагадав, що ізраїльські серіали давно відомі світу, багато хто чув і про «Хатуфім», і про «Фауду». Посольство, за його словами, продовжить знайомити українську аудиторію з ізраїльською культурою і далі.
Він окремо підкреслив: теми, підняті в проєкті, сьогодні особливо відгукуються українському суспільству.
Де зустрічаються два досвіди
Ізраїль десятиліттями вчився жити з поверненням полонених, з їхньою реабілітацією, зі спорами всередині суспільства про ціну звільнення і ціну безпеки.
Україна зараз проходить схожий шлях.
Тому увага до серіалу — це вже не телевізійна новина.
Саме тут редакція НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency бачить важливий процес: обмін реальним, іноді болісним досвідом між країнами, яким доводиться заново вибудовувати життя після травми.
Що таке Veteran Hub і чому показ «Хатуфім» пройшов саме там
Veteran Hub https://veteranhub.com.ua/ — українська громадська організація та простір підтримки для ветеранів, військовослужбовців та їхніх сімей. Це центр, куди звертаються за допомогою після служби і після повернення з війни.
Платформа працює з кількома ключовими напрямками:
психологічна підтримка,
соціальна адаптація,
юридичні консультації,
освітні програми,
допомога з працевлаштуванням,
заходи для ветеранської спільноти.
Veteran Hub був відкритий у Києві в 2018 році як перший публічний центр подібного типу. Його завдання — допомагати людям переходити від військового досвіду до цивільного життя і одночасно пояснювати суспільству, з якими труднощами стикаються ті, хто повернувся.
Чому саме цей майданчик підходить для «Хатуфім»
Серіал розповідає про військових, які повернулися додому після довгих років полону, і про те, як складно заново вибудувати стосунки з сім’єю і суспільством.
Це буквально та ж проблематика, з якою щодня працює Veteran Hub: повернення, реінтеграція, травма, життя «після».
Тому передпоказ там — не культурна формальність. Це можливість одразу перевести художню історію в практичну розмову між фахівцями, ветеранами і сім’ями.
У такому просторі серіал сприймається не як телевізійна прем’єра, а як привід говорити про реальні механізми адаптації.
Що глядачеві варто розуміти заздалегідь
Це важка і повільна розповідь.
Тут мало героїки і багато побутових тріщин.
Немає обіцянки, що все стане легше.
Але саме така чесність робить історію живою — і пояснює, чому до неї повертаються знову, коли потрібно говорити про складне без гасел.
Звільнення завершує полон формально.
А далі починається довга дорога додому — і вона у кожного своя.
