- 17 Січня, 2026
- 4:39 pm
- Україна
Фонди музею «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» в Дніпрі поповнилися рідкісними науковими та вимірювальними інструментами, які зазвичай залишаються в приватних колекціях або спеціалізованих лабораторіях. Про нові надходження повідомила в січні 2026 Federation of Jewish Communities of Ukraine: експонати передали член Дніпровської єврейської громади Елієзер (Олександр) Гошкович та друг музею, секретар рабинського суду, рабин Авраам Йосиф Іцхак Каршенбаум.
У музейних історіях часто звучить слово «унікальний», але тут воно виправдане предметно: йдеться про речі, які показують не лише епоху, але й те, як виглядала наука «в руках» — точна, важка, іноді майже ювелірна за виконанням.
Найпомітніша деталь серед нових надходжень — футляр із золотою написом «E. Leitz, Wetzlar». Усередині зберігається оригінальний окуляр для мікроскопа, пов’язаний із легендарною німецькою оптичною школою. Компанія E. Leitz (Ветцлар) виросла з оптичного виробництва XIX століття і пізніше стала всесвітньо відомою під брендом Leica — символом точної оптики, мікроскопів та фототехніки. Вітрина з таким предметом — це не про «красиву старовину», а про індустріальну та наукову культуру Європи, яка багато в чому визначила вигляд лабораторій XX століття.
Історія Leitz важлива і для контексту музею: технологічні бренди такого рівня зазвичай асоціюються з промисловими центрами та університетами, але доля приладів часто веде їх у приватні руки, через сімейні архіви, міграцію, війни, зміну кордонів. І коли такий предмет опиняється в музейних фондах в Україні, він стає маркером не лише технічної історії, але й біографії цілого регіону.
Другий експонат, який фахівці називають рідкістю, — універсальний столик Федорова. Це обертовий пристрій для поляризаційного мікроскопа: він дозволяє змінювати положення кристала в тонкому шліфі та вимірювати оптичні константи. Прилад отримав ім’я вченого Євграфа Федорова, який створив першу модель у 1891 році. Пізніше конструкцію вдосконалювали: до 1896 року описали варіант із чотирма осями, а в 1929-му американський дослідник Річард Конрад Еммонс додав п’яту вісь. До 1960-х років «столик» активно застосовували в наукових дослідженнях, але потім його витіснили більш сучасні технології — разом із ними зникали і навички роботи з таким обладнанням. Сьогодні, за оцінками фахівців, по-справжньому впевнено вміють працювати з ним одиниці.
У музейній подачі це важлива лінія: експонат цінний не лише металом і механізмом, а тим, що він зберігає «мову» лабораторії минулого — спосіб бачити кристал, вимірювати світло і кути, розуміти матеріал руками, а не лише кнопками.
Не менш виразним надходженням став старовинний кишеньковий барометр, виготовлений віденською фірмою австрійського годинникаря Йоганна Гольцманна (1763–1827). Це анероїдний барометр — прилад, який вимірює атмосферний тиск без рідини: стрілка рухається за рахунок деформації корпусу. Такі речі часто сприймають як «романтику подорожей», але по суті це інструмент точного часу, коли вимірювання погоди і тиску було частиною реальної логістики і науки, а не додатком у телефоні.
Окремий інтерес викликають лабораторні, фактично ювелірні ваги, виготовлені наприкінці XIX століття в майстерні К. Новікова, що спеціалізувалася на вагах і гирях. Унікальність — у збереженій заводській упаковці та повному комплекті гирок. Для музейників це майже ідеальна ситуація: комплектність дозволяє не просто виставити предмет, а показати, як він використовувався і які стандарти точності вважалися нормою у своїй епосі.
Такі надходження для музею — це завжди більше, ніж «поповнення вітрин». Це розширення розповіді: про те, як жили і працювали люди, які предмети супроводжували наукову думку, і як матеріальна культура переживає катастрофи і війни, зберігаючи зв’язок поколінь.
У музеї подякували дарувальникам і зазначили, що вже найближчим часом експонати займуть місце у виставкових залах і стануть доступні широкій аудиторії. Для Дніпра, де пам’ять про єврейську історію України сьогодні переплітається з досвідом нової війни, такі експонати звучать особливо точно: вони повертають відчуття неперервності культури — навіть там, де історія постійно намагається її обірвати.
Саме такі історії — про людей, громади і збереження пам’яті через конкретні предмети — щодня збирає і пояснює НАновости — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, щоб зв’язок між Україною, Ізраїлем і єврейською спадщиною залишався живим і зрозумілим.
