Немає згоди за лаштунками: Єрусалим вперше публічно сперечається з Білим домом щодо Гази

Канцелярія прем’єр-міністра Ізраїлю вперше відкрито зафіксувала розбіжності з адміністрацією США щодо ключового елемента другого етапу плану по Газі. Після закінчення суботи 17 січня 2026 року було опубліковано офіційну відповідь на рішення Білого дому про формування міжнародного виконкому «Ради миру», якому пропонується передати контроль над післявоєнною реабілітацією Сектора — поза рамками участі ЦАХАЛу і без ролі ХАМАСу.

У заяві підкреслюється, що оголошення про склад виконкому «не було погоджено з Ізраїлем і суперечить його політиці». Прем’єр доручив міністру закордонних справ звернутися до держсекретаря США з роз’ясненнями. Для Єрусалима це рідкісний і показовий крок — раніше подібних публічних формулювань на адресу Вашингтона не звучало.

Контекст підсилює ефект. В останні дні, за даними ізраїльських ЗМІ, Біньямін Нетаньягу активно спілкувався з Дональдом Трампом, однак обговорення стосувалися переважно Ірану. На оголошення Білого дому про переведення Гази під управління палестинського уряду в п’ятницю реакції з Єрусалима не було. Вже після цього американське джерело повідомило журналістам, що Ізраїль нібито був заздалегідь поінформований про параметри рішення — теза, яку в канцелярії прем’єра фактично оскаржили.

Склад виконкому став окремою точкою напруження. У ньому немає представників Ізраїлю — за винятком бізнесмена з ізраїльської діаспори Якіра Габая, близького до Трампа. При цьому до списку увійшли міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, катарський дипломат Алі Таваді, голова єгипетської розвідки Хасан Рашад і міністр регіонального співробітництва Рім Аль-Хашимі. Для Єрусалима такий баланс виглядає як зміщення центру тяжіння контролю над Газою без ізраїльської участі.

Внутрішньополітична реакція не змусила себе чекати. Лідер «Оцма Йегудіт» Ітамар Бен-Гвір публічно підтримав заяву прем’єра, незважаючи на попередні погрози залишити коаліцію у разі старту другого етапу плану. Він наполягає, що Сектору «не потрібен жодний виконком», а ключова мета — військове знищення ХАМАСу і сприяння «масовій добровільній міграції» в логіці початкових пропозицій Трампа.

Риторика Бен-Гвіра синхронізується з сигналами з силового блоку. Ще вранці «компетентні джерела» проінформували 12-й канал про підготовку ЦАХАЛ до можливого відновлення бойових дій у Газі. Це підсилює тиск на уряд на тлі дипломатичної невизначеності.

Ситуація оголює ширший розлом: між американською спробою вибудувати наднаціональний механізм управління Газою і ізраїльською вимогою зберігати ключовий вплив на безпеку і відновлення. Для Єрусалима питання не тільки процедурне — воно стосується того, хто і на яких умовах визначатиме майбутнє Сектора після війни. Саме тому реакція канцелярії стала публічною і адресною, а фінальні формулювання в заяві покликані зафіксувати позицію Ізраїлю для міжнародних партнерів і внутрішньої аудиторії — НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.