- 21 Серпня, 2024
- 6:08 pm
- В світі
Про «віру Зеленського» та «білий порошок» посольство РФ в Ізраїлі чомусь посоромилося перенести у своє офіційне текстове повідомленняе слова Захарової.
З якого приводу і в тонкощах нового закону України і в тому, якою буде подальша доля УПЦ МП, ми розбиралися.
«Неонацистський режим простроченого Зеленського руками радикалів і розкольників продовжує здійснювати репресії щодо священнослужителів найбільшої в цій країні за кількістю віруючих канонічної Української православної церкви.» — заявила 21 серпня на офіційному брифінгу.
«До цієї санкціонованої Зеленським справді сатаністської акції, націленої на знищення канонічного православ'я будь-якими засобами та розширення глибокого розколу українського суспільства за релігійною ознакою, підключені нібито представники інших конфесій (яких? не названо…), насправді – прислужники маріонеткового режиму», — глибокодумний Захарова.
«Цей жахливий крок нелегітимних київських узурпаторів порушує положення цілої низки міжнародних документів у сфері прав людини та законів самої ж України», — та чия б корова мукала?
Це весь «антисатанінський» спіч навіщось розмістило на своєму офіційному ресурсі посольство Росії в Ізраїлі…
Рада заборонила Російську церкву: що передбачає закон і яка доля чекає на УПЦ МП
20 серпня, у вівторок, Верховна Рада підтримала законопроект №8371 щодо регулювання діяльності релігійних організацій, чиї керівні центри перебувають у Росії. Цей документ потенційно відкриває можливість заборони УПЦ Московського патріархату, але це не означає, що УПЦ МП зникне одразу. Побробності розповідає ТСН.
Трохи з історії
Для наших читачів, які погано розуміються на нюансах православної релігії та далекі від церковного життя, нагадаємо, що зараз в Україні діють дві православні юрисдикції – Православна церква України (ПЦУ) на чолі з митрополитом Єпіфанієм, яка була створена на Об'єднавчому соборі у грудні року та отримала Томос про автокефалію від Вселенського патріархату та УПЦ Московського патріархату. Зупинимося на останньому.
Офіційна юридична назва цієї конфесії досі – УПЦ, проте для зрозумілості називатимемо її УПЦ МП.
УПЦ МП виникла внаслідок Харківського собору у червні 1992 року. Тоді переважна більшість єпископів України, які були у складі МП, відмовилися від курсу на незалежність, який відстоював тодішній голова УПЦ митрополит Філарет Денисенко (надалі голова УПЦ КП патріарх Філарет).
«В УПЦ протягом зими-весни 1992 р. склалася ситуація, подібна до Криму в лютому-березні 2014-го або на Донбасі у квітні-червні того ж року. Є глава Церкви — митрополит Філарет, який підтримує незалежність, є одностайне рішення Собору УПЦ 1-3 листопада 1991 р. про автокефалію — але з Москви ведеться індивідуальна робота з єпископами щодо відновлення їх лояльності «Центру».
Псевдоособор у Харкові 25 років тому було організовано за тією самою схемою, що й «рішення ВР АР Крим про референдум» у лютому 2014 року. Легітимні депутати Верховної Ради Криму під охороною кремлівських спецслужб за зачиненими дверима проголосили беззаконне рішення. Бо з ними «попрацювали». Тому що Москви вони боялися більше, аніж Києва. Так і існує МПвУ досі: як люди у Криму та ОРДЛО під російською окупацією. Хтось цьому щиро радіє, хтось терпить, хтось просто заплющує очі, а хтось щиро чекає на звільнення», – розповідав митрополит ПЦУ Євстратій (Зоря).
Таким чином, з 1992 року і по сьогодні в Україні існує УПЦ Московського патріархату. Серед її прихильників та лобістів були відверто проросійські сили – Партія регіонів, а пізніше ОПЗЖ, «кум Путіна» Медведчук та інші одіозні особи. У сан протодіакона в УПЦ МП був висвячений олігарх Вадим Новинський, а диякона – екс-глава Харкова Михайло Добкін, відомий українцям за відеороликом «текст по-дебільному написаний».
Самі ж клірики УПЦ МП регулярно стають фігурантами різних скандалів – від п'яних бешкетів, підозр у педофілії, до підтримки окупаційних військ, коригування ворожих ударів та шпигунства на користь РФ.
Про що йдеться у новому законі
Закон набирає чинності через 30 днів із дня опублікування. Згідно з ним громади УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв'язки з РПЦ.
Нардеп та екс-глава УІНП Володимир В'ятрович назвав сьогоднішнє рішення парламенту історичним.
За його словами, через тридцять днів після підписання президентом та опублікування Державна служба етнополітики та свободи совісті отримає можливість перевіряти релігійні організації України щодо афілійованості з московською церквою.
Якщо хоча б один із 7 визначених законом ознак пов'язаності релігійної організації з РПЦ буде виявлено, така організація отримає припис про усунення цього зв'язку протягом 30 днів. Якщо зв'язок із Москвою не буде розірвано, держава звернеться до суду із позовом про заборону такої організації.
Судові процедури заборони розпочнуться за 9 місяців після опублікування закону.
Через три місяці з дня опублікування закону, протягом яких уряд має ухвалити необхідні підзаконні акти, релігійні організації зможуть також оцінюватися щодо причетності до пропаганди «російського світу». Така пропаганда стане підставою для їхньої судової заборони.
Важливим чинником В'ятрович назвав те, що афілійовані з РПЦ релігійні організації будуть позбавлені права користуватись державним та комунальним майном.
«Якщо вони не розірвуть зв'язків із московською церквою, то протягом двох місяців договори користування храмами, що належать державі чи місцевим громадам, будуть розірвані. І це – не про якісь міфічні «переслідування за віру», а про здоровий глузд. які є власність українського народу має користуватися українська, а не московська церква», – пояснив нардеп.
Що буде з УПЦ МП
Напередодні голосування глава ПЦУ митрополит Єпіфаній закликав голову УПЦ МП митрополита Онуфрія, кліриків та мирян цієї церкви до об'єднання та діалогу без попередніх умов.
У ВВС зауважили, що співрозмовники журналістів як у владі, так і в опозиції, як в УПЦ МП, так і в Православній церкві України, переконані, що закон не призведе до революції у церковному житті.
Релігієзнавець Андрій Смирнов у коментарі виданню прогнозує, що закон полегшить та прискорить процес переходу частини парафій УПЦ до ПЦУ.
Зокрема, громади, які мають у користуванні храми-пам'ятники державної власності, вирішуватимуть, переходитимуть або шукатимуть нові приміщення.
Але поки УПЦ керує митрополит Онуфрій, об'єднання з ПЦУ не відбудеться. Тому є кілька сценаріїв: переговори з Вселенським патріархатом та судові позови з державою, а потім перехід у підпілля та маргіналізація”, – каже Андрій Смирнов.
Експерт зазначає, що парафії УПЦ МП із власними храмами не в державній власності навіть після судових заборон і надалі зможуть функціонувати.
«Їм нічого не загрожує навіть після припинення реєстрації юридичної особи судом. Громади можуть діяти без реєстрації, а храми оформити на фізичних осіб. Віруючі УПЦ і надалі зможуть збиратися та молитися у них», – зазначає Смирнов.
У самій УПЦ МП ухвалення закону очікувано розцінили як «посилення гонінь».
«Українська православна церква й надалі житиме як істинна церква, визнана переважною більшістю практикуючих українських віруючих та помісних церков світу. Це об'єктивна річ. Будь-які спроби заборонити об'єктивну річ призведуть лише до дискредитації, зокрема й до міжнародної, тих, хто це захоче якось реалізувати», – заявив голова інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП митрополит Климент.
Читайте нас у каналах Новини Ізраїлю Nikk.Agency Новини Ізраїлю в – Telegram– Facebook, – Google News
