Україна присвятила 2025–2026 роки Шмуелю Йосефу Агнону. Виставки, конференції та експедиції оживлять пам’ять і зміцнять культурні зв’язки з Ізраїлем.
Агнон і його українське коріння
Шмуель Йосеф Агнон, народжений у Бучачі, став першим ізраїльським письменником, удостоєним Нобелівської премії з літератури. Його книги насичені атмосферою українських містечок, єврейських традицій і особистої пам’яті про дитинство. Для України та Ізраїлю його спадщина — це більше ніж література. Це зв’язуюча ланка між двома культурами, двома народами, двома історіями.
Організатори «Року Агнона» підкреслюють, що саме зараз, у період воєн і випробувань, важливо згадати тих, хто будував мости між народами.
«Агнон був голосом пам’яті. Його слова з’єднують зруйноване і народжують надію», — зазначають куратори проєкту.
Його творчість — це поєднання єврейської традиції, біблійних і талмудичних мотивів з образами містечок Східної Європи та сучасного йому Ізраїлю.
Основні твори Агнона
- «Готель» («הָאִשָּׁה וְהַבֵּית») — раннє оповідання про життя в єврейському містечку.
- «Невірний чоловік» («עִם הָאִשָּׁה») — роман про кризу сім’ї та традицій.
- «Просто стояла вона» («עִם פְּנֵי הַשֶּׁמֶשׁ») — прониклива історія про віру і страждання.
- «Тільки вчора» («תְּמוֹל שִׁלְשׁוֹם») — один з найвідоміших романів Агнона: про молодого репатріанта з Галичини, який приїхав будувати нове життя в Ерец-Ісраель.
- «Місто і повнота його» («עִיר וּמְלוֹאָה») — монументальна хроніка Бучача, з його радощами, трагедіями і зникаючою єврейською культурою.
- «Мандат» — роман про зіткнення особистої долі та історичних подій.
Теми і стиль
- Спогади про дитинство в Бучачі та атмосфера єврейських містечок.
- Поєднання єврейських релігійних текстів і фольклору з сучасною прозою.
- Тема вигнання і повернення, пошуку дому.
- Образи втрати, зруйнованих домівок і пам’яті.
- Екзистенційні питання: віра, сумнів, сенс життя.
Агнон писав на івриті, але багато його творів засновані на досвіді і пам’яті про життя в Україні. Тому його творчість сприймається як частина спільної єврейсько-української культурної спадщини.
П’ять масштабних проєктів
1. Художня виставка «Чужі доми»
У вересні 2025 року в Києві відкрилася експозиція Матвія Вайсберга. Художник через образи порожніх інтер’єрів і зруйнованих фасадів показує, що означала для Агнона втрата дому і розрив з минулим. Картини викликають питання: що ми втрачаємо разом з домами, і чи можемо повернути втрачене?
2. Наукова конференція восени 2025
У листопаді в Києві відбудеться конференція за участю українських та ізраїльських дослідників. Вчені обговорять, як культурна спадщина може впливати на формування ідентичності, і яким чином єврейська та українська традиції перетиналися протягом століть.
3. Проєкт «Єрусалим — Київ від А до Я»
Це виставка, побудована як своєрідний алфавіт: кожна літера символізує поняття, місце або образ, пов’язаний з двома столицями. Експозиція вперше відкриється в Києві, а потім переїде в Одесу, Львів і Чернівці, роблячи проєкт національним і інтернаціональним одночасно.
4. Етнографічна студентська експедиція
Навесні 2026 року студенти вирушать у Бучач і Сатанів. Там вони будуть збирати матеріали, вивчати старі архіви, слухати історії місцевих жителів. Така експедиція — не просто навчальний процес, а повернення пам’яті, оживлення того, що здавалося втраченим назавжди.
5. Підсумкова конференція і конкурс робіт
Влітку 2026 року проєкт завершиться великою конференцією. Заплановано конкурс студентських есе, де молоді дослідники представлять своє бачення діалогу Агнона і української філософської традиції. Окремий блок — «Ізраїльські читання», присвячені паралелям між Агноном і Григорієм Сковородою.
Географія «Року Агнона»
- Київ — центр наукових і художніх ініціатив.
- Одеса, Львів, Чернівці — міста, де пройдуть локальні виставки.
- Бучач і Сатанів — місця експедиції, де спадщину Агнона можна відчути буквально на кожному кроці.
Ці міста символічно з’єднують Схід і Захід України, великі культурні центри і малі містечка.
Що це дає Україні
- Відновлення пам’яті про єврейську історію в українському контексті.
- Посилення культурного діалогу з Ізраїлем і світовим єврейством.
- Розвиток молодіжних ініціатив і залучення студентів до дослідження минулого.
- Потенціал для культурного туризму і міжнародних контактів.
Ефект ширший, ніж здається
Проєкт допомагає Україні заявити про себе як про країну, здатну не тільки захищатися в умовах війни, але й будувати нові культурні мости. Це сигнал для Європи та Ізраїлю: українська ідентичність відкрита, жива і заснована на повазі до різноманіття.
Коротка біографія Шмуеля Йосефа Агнона
Шмуель Йосеф Чачкес, більш відомий як Агнон, народився в 1888 році в місті Бучач (нині Тернопільська область, Україна) в родині рабина і торговця хутрами. З раннього віку він вбирав атмосферу єврейської традиції, слухав розповіді старших про побут містечка і вивчав тексти на івриті.
У 1908 році переїхав до Яффо, в Ерец-Ісраель, де почав публікувати оповідання. Деякий час жив у Німеччині, одружився, багато писав і брав участь у літературному житті Європи. У 1924 році повернувся до Єрусалима, де жив до кінця життя. Писав виключно на івриті, створюючи унікальний стиль — поєднання біблійної мови, талмудичних зворотів і живих спостережень. Його твори — це міст між єврейським минулим Східної Європи і сучасним Ізраїлем.
У 1966 році став лауреатом Нобелівської премії з літератури, першим серед ізраїльських письменників. Помер у Єрусалимі в 1970 році, залишивши багату літературну спадщину.
Ізраїльський контекст
Для ізраїльтян українського походження «Рік Агнона» — не просто культурний проєкт. Це нагадування про коріння, про міста, де жили їхні предки, і про цінності, які пов’язують українців і євреїв.
НАновини — Новини Ізраїлю підкреслюють: такі проєкти важливі для всієї діаспори. Вони зміцнюють відчуття єдності і дають можливість ізраїльтянам краще зрозуміти, чим жила і живе Україна.
Висновки
«Рік Агнона» — це більше ніж виставки і конференції. Це спроба оживити пам’ять, зробити минуле частиною теперішнього і запропонувати нове майбутнє для діалогу культур.
Україна та Ізраїль отримують шанс показати, що література і історія здатні з’єднувати навіть там, де десятиліттями існували лише стіни.
