- 5 Грудня, 2025
- 12:48 pm
- В світі
Вашингтон веде тиху, але наполегливу роботу з окремими країнами ЄС — мета проста: не дати їм підтримати ідею «репараційного кредиту» для України, прив’язаного до заморожених російських активів.
Про це пише Bloomberg, посилаючись на європейських дипломатів. Жодних списків країн, жодних прямих імен — лише факт тиску та його аргументація.
Американські представники пояснюють партнерам, що активи Центробанку РФ можуть знадобитися для майбутньої мирної угоди. Що використовувати їх зараз, під фінансування війни, на думку Вашингтона, — крок, здатний ускладнити переговори.
Це позиція, яку в Європі приймають далеко не всі.
Після вторгнення РФ у 2022 році на Заході зависли близько 260 млрд євро російських держактивів. Основна частина — майже 193 млрд — лежить у Бельгії, в Euroclear.
Саме тут починається політичний вузол. Коли голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала схему «репараційного кредиту» на 140 млрд євро, забезпеченого цими коштами, Бельгія першою заявила про ризики: юридичні, фінансові, політичні. Рішення відкладено до грудня, і тепер США активно включилися в обговорення.
В американській версії мирного плану — 28 пунктів.
Там фігурує сума в 100 млрд доларів, які повинні піти на відновлення України; США при цьому залишають за собою 50% прибутку від операції.
Але в США заморожених російських коштів всього близько 5 млрд — і це теж частина спору. Росія, як і очікувалося, виступає різко: будь-які спроби конфіскації називають крадіжкою і загрожують зустрічними позовами.
На тлі всіх цих розрахунків спливає питання, про яке в Європі говорять неохоче: фінансова вигода країн, через які проходять активи. Щодо Бельгії звучать натяки, що доходи від Euroclear можуть бути «недооцінені» і що частина дискусій підживлюється не лише політикою, але й економікою.
Це тільки додає напруження.
Для ЄС проблема ширша, ніж просто технічна операція із замороженими коштами. Вона стосується того, чи готова Європа взяти на себе фінансові зобов’язання у війні, де кінець поки невизначений, і наскільки партнери згодні з підходом США.
Політична воля країн починає розходитися з їхніми економічними інтересами — і питання репарацій перетворюється на стійке джерело розбіжностей.
Процес прийняття рішень ускладнюється. Одні хочуть прискорення, інші вимагають обережності, треті — перегляду всієї концепції. І всі вони розуміють, що будь-яке рішення задасть рамки майбутньої мирної угоди, якщо вона взагалі відбудеться. Ми продовжимо відстежувати позиції союзників і розклади навколо заморожених активів — в аналізах «НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency».
