Трамп пригрозив відповісти, якщо в Ірані застосують силу проти протестувальників

30 грудня 2025 року в центрі Тегерана відбулася подія, яка в Ірані завжди сприймається як тривожний сигнал: закрилися торгові лотки на головному базарі. Майже одразу за цим по країні прокотилася хвиля масових протестів. Причина — економічний обвал, стрімке падіння курсу національної валюти та відчуття, що звичні інструменти виживання більше не працюють.

Незадоволення почалося з підприємців. Саме вони першими відчули удар: іранський ріал за короткий час втратив майже половину своєї вартості, інфляція, за офіційними даними, досягла 42,5%. Торгівля зупинилася, розрахунки втратили сенс, а базар — традиційний індикатор стабільності — фактично вимкнувся з економічного життя столиці.

До протестів швидко приєдналися студенти. Акції вийшли за межі Тегерана і охопили інші великі міста. За інформацією Associated Press, до 1 січня 2026 року підтверджена загибель щонайменше семи осіб у чотирьох містах. Ці події вже називають наймасштабнішими заворушеннями з часів протестів 2022 року, що спалахнули після смерті Махси Аміни.

Відповідь влади виявилася двозначною. З одного боку, в Тегерані були посилені заходи безпеки, збільшено присутність силових структур. З іншого — президент Масуд Пезешкіан публічно заявив про готовність вислухати «законні вимоги» громадян. Однак паралельно генеральний прокурор Мохаммад Мовахеді-Азад попередив про жорсткі заходи проти будь-яких спроб дестабілізації, залишивши мало сумнівів у межах допустимого діалогу.

Реакція ззовні не змусила себе чекати. Дональд Трамп, колишній президент США, через власну соціальну платформу висловив підтримку протестувальникам, заявивши, що Сполучені Штати готові відреагувати, якщо іранська влада вдасться до насильства. Цей сигнал був адресований не лише Тегерану, але й союзникам США на Близькому Сході.

Reuters нагадує: в останні роки Іран системно придушував протести, викликані зростанням цін, економічним тиском та обмеженням прав. Санкції, введені у зв’язку з ядерною програмою, продовжують душити економіку, скорочуючи простір для маневру навіть для лояльних режиму еліт.

Додатковий фон створює недавня військова криза. У червні 2025 року Іран опинився втягнутим у 12-денну війну з Ізраїлем, яка різко погіршила фінансове становище країни. Військові витрати, збої в логістиці та зростання ізоляції прискорили ті процеси, які довгий час вдавалося стримувати адміністративними методами.

Сьогоднішні протести виглядають не як спонтанний спалах, а як результат накопиченого тиску. Економіка, зовнішня політика та внутрішні обмеження зійшлися в одній точці. Фінал цієї історії залишається відкритим, але сам факт закритого тегеранського базару говорить про багато.

Іран входить у 2026 рік у стані, коли будь-яке рішення — силове чи компромісне — матиме далекосяжні наслідки для всього регіону. За тим, як внутрішня криза в Тегерані переплітається з міжнародною політикою та безпекою Близького Сходу, уважно стежать НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.