- 24 Лютого, 2025
- 12:33 am
- Україна
Сьогодні, у день третьої річниці початку агресії, ми говоримо Україні: ти переможеш!
Той дух, який ти показала у перші дні війни, зберігся і сьогодні. Ми віримо, що, незважаючи на всі жахливі випробування, Україна відновиться, стане ще сильнішою, і агресор понесе покарання.
Ми, на боці справедливості, бажаємо Україні перемоги, звільнення всіх окупованих територій та миру. Нехай Україна буде вільною та незалежною, а її народ назавжди залишиться живим символом стійкості, мужності та любові до своєї Батьківщини.
24 лютого 2025 року Україна та увесь світ відзначають третю річницю початку повномасштабної агресії путінської Росії проти України. Цей день став переломним моментом, який кардинально змінив життя мільйонів людей. Це не просто дата, а символ героїзму, стійкості та незламної волі українського народу. Ми зобов’язані пам’ятати, що саме в цей день почалася битва за свободу та незалежність, у якій українці проявили неймовірну мужність, не забуваючи про високі моральні цінності та про велику мету – захистити свою країну, свій народ і майбутнє.
1. Початок війни: російська агресія та український опір
Коли 24 лютого 2022 року путінська Росія розпочала повномасштабне вторгнення, світ був шокований. Москва розраховувала на блискавичне завоювання України, проте на її шляху встала армія мужності та рішучості. Місто за містом українці вийшли на оборону, борючись не лише з армією, а й з агресивною пропагандою, прагнучи зберегти свою ідентичність, суверенітет і свободу.
Незважаючи на масовані удари, спроби захоплення ключових об’єктів та міст, український народ не здався. Це була не просто війна, це була битва за виживання, за право бути вільними. У перші дні війни українці показали всьому світу, що дух нації не зламати, а сила волі, згуртованість і рішучість здатні дати відсіч навіть наймогутнішим арміям.
2. Внесок євреїв у боротьбу за Україну: приклади героїзму
Як і всі інші українці, євреї України стали на захист Батьківщини з такою ж рішучістю та мужністю. Українські євреї з перших днів війни активно брали участь в обороні своєї країни. Вони приєдналися до армії, волонтерських організацій та стали важливою частиною опору.
Моше Реувен Асман, головний рабин України, став символом патріотизму та мужності, які проявляють українці єврейського походження. З перших днів вторгнення він активно займався організацією гуманітарної допомоги та забезпеченням безпеки єврейських громад. Однак найтрагічнішим моментом для Асмана стало повідомлення про загибель його прийомного сина, Матитьягу (Антона) Самборського, який загинув на фронті. Цей приклад героїзму та трагедії нагадує нам, що всі українці, незалежно від етнічної приналежності, стали частиною цієї великої боротьби.
3. Стійкість України: як народ витримав страшні випробування
Три роки війни — це історія страху, болю та втрат, але це також історія незламної волі. Українці не здавалися і не схилялися перед могутньою агресією. Ми пам’ятаємо, як мирні громадяни ставали на барикади, як волонтери роздавали їжу та ліки на передовій, як тисячі українців кидалися в бій за рідну землю.
Під бомбардуваннями та артилерійськими обстрілами українці все одно продовжували будувати, відновлювати, вчитися та працювати. Жінки, діти, старенькі — ніхто не залишався осторонь. Саме в цьому проявляється сила України: народ, який пережив жах війни, продовжує жити та боротися, незважаючи на всі труднощі.
4. Допомога народу Ізраїлю та ізраїльських волонтерів: згуртованість і підтримка
Від самого початку війни народ Ізраїлю та ізраїльські волонтери активно підтримали Україну. Ізраїльтяни допомагали доставляти гуманітарні вантажі, медикаменти, а також забезпечували медичну допомогу. Багато ізраїльських організацій організували збори коштів та необхідних товарів для підтримки українців, а ізраїльтяни надавали допомогу у медичних та волонтерських ініціативах, спрямованих на підтримку українців.
Ізраїль також прийняв тисячі біженців, надавши їм притулок та необхідну допомогу. Волонтери з Ізраїлю брали участь у відновленні пошкодженої інфраструктури та навчанні медичному обслуговуванню.
Згуртованість і солідарність ізраїльтян та українців стали символом справжньої дружби та взаємодопомоги у найважчі моменти.
5. Вся Україна проти путінської агресії: ненависть до ворога
За три роки війни ставлення України до Росії стало однозначним. Путінська агресія не може бути виправдана жодними обставинами. Вбивства мирних мешканців, руйнування, геноцид та депортації — усе це повинно бути засуджено і отримати справедливість на міжнародній арені. Україна та її народ не пробачають того, що принесла Росія.
На кожному кроці, у кожній битві, у кожному волонтерському пункті українці твердо і рішуче показують, що вони не забудуть жаху, який принесла путінська Росія. Це не просто ворожнеча, це ненависть до тих, хто прийшов знищувати. І Україна, незважаючи на страшні втрати, залишається непереможною.
6. Побажання на майбутнє: Україна переможе!
Сьогодні, у день третьої річниці початку агресії, ми говоримо Україні: ти переможеш! Той дух, який ти показала у перші дні війни, зберігся і сьогодні. Ми віримо, що, незважаючи на всі жахливі випробування, Україна відновиться, стане ще сильнішою, і агресор понесе покарання.
Ми, на боці справедливості, бажаємо Україні перемоги, звільнення всіх окупованих територій та миру. Нехай Україна буде вільною та незалежною, а її народ назавжди залишиться живим символом стійкості, мужності та любові до своєї Батьківщини.
Заключення: Надія на мир та перемогу
У цей пам’ятний день ми згадуємо всіх тих, хто віддав своє життя за Україну. Ми пишаємося кожним українцем, який боровся, працював і виживав, незважаючи на страшні випробування. Перемога України вже близько, і ми віримо, що цей день неодмінно настане.
Нехай цей день стане символом нашої спільної рішучості та впевненості в тому, що зло не може перемогти добро.
Україна переможе! Путінізм та його агресія повинні бути зупинені.
