“Україна повинна підтримувати Катар і сумувати за Чарлі Кірком через спільну солідарність і цінності” – думка

Протягом останніх днів відбувалося багато подій, що вимагають морального вибору і прийняття рішень, які неможливо змінити. Це нагадує класичний тест вагонетки, коли потрібно вирішити, чи слід втрутитися, рятуючи одних, але вбиваючи інших, або залишатися осторонь і дозволити долі вирішувати.

Обидва підходи мають право на існування, але лише за умови повного володіння інформацією. Це і є метою: надати всю необхідну інформацію.

Слід розглянути останні кейси з моральним вибором.

• Вбивство Ірини Заруцької в США, використане для активізації расових конфліктів. Ситуацію намагаються використати як Демократична, так і Республіканська партії. Дональд Трамп вимагає смертної кари. У соціальних мережах розгорілася баталія між Black Lives Matter і All Lives Matter.
• Вбивство Чарлі Кірка, соратника Трампа, агітатора і критика допомоги Україні.
• Атака Ізраїлю на столицю Катару — Доху, засуджена Міністерством закордонних справ України.
• Загострення реакції на дронову атаку Росії проти Польщі.
• Заборона туристичних віз для громадян Росії в країнах Євросоюзу.

Яка ж реакція українців на ці події?

– Підтримка максимального покарання для вбивці Заруцької;

– Задоволення від смерті критика української підтримки;

– Засудження дій МЗС, оскільки важливо підтримувати Ізраїль на тлі агресії проти Москви;

– Догани на адресу Польщі;

– Підтримка заборон на все для росіян.

Така риторика створює ілюзію, що вибір базується на сприйнятті справедливості. Однак ігноруються прагматизм і ширші контексти подій, а також їх зв’язок з національними інтересами.

Вбивця Заруцької розглядається політизованою частиною американського суспільства в контексті расової приналежності, що є байдужим для більшості українців. У США явище расизму очевидне, тоді як в Україні такого немає.

Варто звернути увагу і на основні публікації The New York Times, де термін “Black” пишеться з великої літери, а “white” — з маленької. Медіапорядок денний демократів у США у випадку вбивства формується аналогічно тому, як НАТО реагувало на інші події.

Тим не менш, мега-спільнота акцентує увагу на політичній складовій конфлікту між традиційними американцями і ультраліберальними елітами. Про це свідчить Чарлі Кірк, який вже став об’єктом інтриг.

Ключове питання полягає у визначенні інтересів: бажане включає:

– Примус до покарання злочинця;

– Двосторонню підтримку України з боку США;

– Висвітлення фактів застосування інформаційних маніпуляцій проти України в цифровому просторі США.

Існує необхідність у пошуку розуміння з MAGA-спільнотою і вираженні співчуття з приводу Чарлі Кірка, навіть при його протидії українським інтересам. Слід уникати максималістського підходу.

Від газетної реакції Міністерства закордонних справ на Катар варто відзначити, що Нетаньяху завжди намагався зберегти взаєморозуміння з Путіним, отримуючи підтримку для операцій авіації в Сирії.

Нетаньяху ніколи не вживатиме дій, які можуть дратувати Путіна. У 2021 році він навіть знехтував днем пам’яті про Голокост заради порятунку ізраїльтянки, яка потрапила в полон до Росії.

Катар же неофіційно допомагав Україні. Підтримка Ізраїлю проти Катару може негативно позначитися на міжнародній позиції.

Заборона туристичних віз для росіян може бути сприйнята як крок до погіршення умов для ворогів. Але виникає питання: яку саме проблему вирішує такий захід?

Так, росіяни не зможуть подорожувати до Європи. Чи змінить це їх ставлення до України або Путіна? Якщо так, то як? Якщо ні, то чи існує сенс у таких діях?

Існує невизначеність щодо співпраці масових ЗМІ з російськими агентами під час операцій. Як буде побудована подальша агентура?

Поки що рішення про заборону виглядає як пошук сприятливої думки, але виникає питання про справедливий обмін комфортом для деяких росіян.

На лице відсутність чіткого розуміння мети, що призводить до прийняття рішень виключно для отримання схвалення в суспільстві. Перш за все необхідно чітко визначити, чого саме потрібно досягти.