Визнання Палестини формує юридичний статус, зміцнює міжнародну підтримку та піднімає політичні питання

Критика визнання Палестинської держави

Президент Ізраїлю Іцхак Герцог різко розкритикував рішення Канади, Австралії та Великобританії визнати Палестинську державу. Він зазначив, що цей крок не сприяє миру і “заохочує сили темряви”. Герцог підкреслив, що визнання не звільнить ізраїльських заручників і не наблизить мирні переговори між сторонами конфлікту.

Символізм статусу Палестини

Як повідомляє BBC, Палестина має статус, який складно повністю визначити. Держава має широку міжнародну підтримку, дипломатичні представництва та власні команди на Олімпійських іграх. Однак за роки конфлікту з Ізраїлем вона не змогла забезпечити офіційні кордони, столицю або збройні сили.

Історичний контекст

Після мирних угод 1990-х років була заснована Палестинська адміністрація, яка отримала обмежені повноваження над територіями. Західний берег залишається під , у Газі тривають військові дії. У такому контексті визнання Палестини несе більше морально-політичне значення, ніж практичні зміни.

На засіданні ООН у липні екс-міністр закордонних справ Великобританії Девід Ламмі вказав на “особливу відповідальність” Лондона за підтримку створення двох держав, посилаючись на Декларацію Бальфура 1917 року. Документ задекларував право єврейського народу на створення “національного дому”, але не згадував про права “палестинців”.

Сучасна ситуація

Наразі Палестинську державу визнають близько 75% держав-членів ООН. Її статус “держави-постійного спостерігача” дозволяє їй брати участь у засіданнях Генеральної Асамблеї, але не дає права голосу.

Зростання кількості прихильників визнання

Список країн, що планують визнання Палестини, продовжує збільшуватися. Великобританія, Франція, Канада, Австралія, Бельгія та Мальта висловили намір підтримати цей крок. Якщо відбудеться подальше визнання, Палестина отримає дипломатичну підтримку від чотирьох із п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН, оскільки Китай і Росія визнали її в 1988 році.

У свою чергу, США залишаються єдиною великою державою, що не визнала Палестину. Однак Вашингтон з середини 1990-х підтримує Палестинську адміністрацію, очолювану Махмудом Аббасом, декларуючи намір остаточно створити палестинську державу, хоча ця підтримка обмежена.

Зміни в підходах

Як пояснює BBC, Великобританія та інші держави довгий час відкладали визнання Палестини, вважаючи, що крок має бути частиною загального мирного процесу. Попередні адміністрації дотримувалися думки, що це має відбуватися “в момент максимального впливу”. Однак поточна гуманітарна ситуація в Газі спростовує цей підхід.

Критичні обставини

Реакція урядів на гуманітарні кризи в Газі, а також суспільне обурення діями Ізраїлю стали факторами, що сприяють переосмисленню позиції.

Деякі держави встановили умови для визнання. Канада повідомила, що погодиться на визнання лише за умови реформ у Палестинській адміністрації, організації виборів у 2026 році та демілітаризації майбутньої держави.

Позиція США та наслідки

Адміністрація Дональда Трампа відхилила ідею визнання Палестини. Президент США заявив про наявні розбіжності з прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером. Однак обидва політики підтвердили обговорення питання під час зустрічі.

Цінності та побоювання

Держсекретар США Марко Рубіо підкреслив, що визнання Палестини може зміцнити позиції ХАМАС, що узгоджується з аргументами Ізраїлю, який розглядає це як “нагороду за тероризм” після атак 7 жовтня 2023 року. Рубіо також попередив про можливі наслідки для регіону, включаючи ризик анексії Ізраїлем частин Західного берега.

Перспективи визнання

Незважаючи на складну обстановку, акції деяких країн щодо визнання Палестини можуть сприяти політичному процесу та пошуку шляхів для припинення військових дій у Газі. Такий підхід може не лише змінити динаміку конфлікту, але й надихнути нові ініціативи для досягнення миру в регіоні.

Одночасно Німеччина не планує визнавати Палестину найближчим часом, що вказує на неоднозначність позицій міжнародної спільноти з цього питання.