Волкер сказав головне: Україна вже змінила війну, і США пора вчитися у неї

Колишній спецпредставник США з питань України Курт Волкер заявив, що український досвід сучасної війни необхідно інтегрувати в нинішню модель оборони Сполучених Штатів. Мова не лише про допомогу Києву, а про ширшу проблему: поле бою змінилося швидше, ніж західні армії встигли перебудувати свої доктрини, бюджети та промисловість.

Чому український досвід став питанням західної безпеки

В інтерв’ю Укрінформу Волкер підкреслив, що США, американська оборонна промисловість і багато країн Заходу до кінця не усвідомлюють, наскільки важливим для них стало те, що робить Україна. За його словами, зброя, яка вважалася ключовою три роки тому, включаючи HIMARS, ATACMS та артилерію, вже не відіграє тієї ж ролі, що на перших етапах великої війни.

Це не означає, що такі системи стали непотрібними. Вони залишаються важливими, особливо проти великих цілей, командних пунктів, складів, логістики та далеких об’єктів.

Але війна більше не виглядає як протистояння лише дорогих ракет, важкої артилерії та класичних бронетанкових операцій. На передній план вийшли дрони, мобільні групи, радіоелектронна боротьба, швидкі дешеві рішення та здатність адаптуватися буквально за тижні.

Головний урок України — ціна пострілу стала стратегічним фактором

Волкер звернув увагу на проблему, яку добре розуміють і в Ізраїлі: не можна безкінечно відповідати ракетою за мільйони доларів на загрозу, яка коштує в десятки разів дешевше. Американські системи можуть бути одними з найкращих у світі, але вони надзвичайно дорогі, і їхні запаси не безкінечні.

Саме тому українська війна стала лабораторією нової оборони. Україна була змушена шукати рішення не в ідеальних умовах, а під постійними російськими ударами, в тому числі з використанням іранських Shahed.

Така школа війни жорстока, але вона дала результат. Київ навчився будувати ешелоновану захист, де дорогі системи не витрачаються на кожну дешеву ціль, а доповнюються більш доступними засобами перехоплення, дронами, мобільними вогневими групами та технологічними рішеннями на землі.

Ізраїльський контекст: Patriot, Іран і проблема дорогої оборони

Для ізраїльської аудиторії слова Волкера звучать особливо зрозуміло. Під час недавнього конфлікту з Іраном тема вартості перехоплення стала не теорією, а питанням стійкості всієї оборонної моделі. За даними Укрінформу з посиланням на оцінки CSIS, США до початку війни проти Ірану мали близько 2330 ракет-перехоплювачів Patriot, а потім могли використовувати від 1060 до 1430 таких ракет; вартість однієї ракети оцінювалася приблизно в 3,9 мільйона доларів, а термін поповнення запасів від виробника — до 42 місяців.

Це і є та сама пастка дорогої оборони.

Якщо противник запускає порівняно дешевий дрон, а оборонна сторона змушена використовувати проти нього ракету вартістю в мільйони доларів, навіть успішне перехоплення не завжди означає стратегічну перемогу. Навпаки, противник може досягати виснаження бюджету, складів і виробничих можливостей.

В Ізраїлі цю логіку розуміють давно, але події останніх років показали: навіть розвинена система ППО потребує постійного оновлення. Не можна будувати безпеку лише на наддорогих перехоплювачах, коли противник робить ставку на масовість, дешевизну і виснаження.

Саме тому в середині цієї дискусії важливо бачити не лише американський чи український, але й близькосхідний контекст. Для читачів НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency ця тема безпосередньо пов’язана з питанням, як Ізраїль, Україна і Захід повинні разом відповідати на одну і ту ж загрозу: російсько-іранську модель війни, де дрони, ракети і пропаганда працюють як єдина система тиску.

Україна не замінила Patriot — вона показала, чим його потрібно доповнювати

Волкер окремо підкреслив, що мова не йде про відмову від Patriot або інших дорогих систем. Вони як і раніше потрібні, особливо проти балістичних ракет і складних повітряних загроз.

Але якщо покладатися лише на них, нинішню оборонну модель буде важко підтримувати в довгостроковій перспективі. Український досвід показує інший підхід: дорогі засоби повинні бути частиною системи, а не єдиною відповіддю на кожну загрозу.

Це особливо важливо для країн, які живуть поруч з агресивними режимами. Ізраїль стикається з Іраном і його проксі. Україна — з росією, яка використовує іранські технології і власні масові ударні засоби. США і Європа змушені дивитися на обидва театри одночасно і розуміти: майбутня війна не буде чекати, поки промисловість за роки відновить склади.

Що саме Захід повинен взяти у України

Україна фактично революціонізувала підхід до війни не тому, що у неї було більше ресурсів, а тому що ресурсів не вистачало. Це змусило створювати дешеві дрони, нові способи боротьби з БпЛА, гнучкі схеми виробництва і швидкі лінії впровадження технологій.

Волкер говорить саме про це: українські рішення потрібно не просто вивчати в звітах, а інтегрувати в оборонні моделі США і союзників.

Нова оборона повинна бути швидше промислової бюрократії

Класична західна оборонна система часто працює роками: тендери, випробування, сертифікація, контракти, виробництво, поставки. У мирний час така модель здається надійною.

На війні вона може запізнитися.

Українська модель народилася в іншій логіці: виявили загрозу, знайшли тимчасове рішення, перевірили на фронті, покращили, масштабували. Так, така система не завжди виглядає ідеально з точки зору паперової процедури. Але вона дає те, що особливо цінно в сучасній війні, — швидкість.

Для США це означає необхідність переглянути не лише арсенали, але й саме мислення. Не можна закуповувати лише найдорогоцінніші системи і вважати, що вони вирішать всі завдання. Потрібні дешеві перехоплювачі, масові безпілотники, захист від роїв, гнучка електроніка, швидка модернізація і виробництво, яке може реагувати не через роки, а через місяці.

Чому це важливо для України, Ізраїлю і всього Заходу

Висновок Волкера звучить вкрай практично: український досвід вже став частиною безпеки Заходу, навіть якщо сам Захід ще не до кінця це визнав.

Україна сьогодні не просто отримує допомогу. Вона виробляє знання, які потрібні союзникам. Вона показує, як воювати проти армії, яка спирається на масовість, терор, ракети, дрони і готовність витрачати людей без рахунку.

Для Ізраїлю тут також є важливий сигнал. Війна з Іраном і його союзниками не може розглядатися окремо від війни росії проти України. Ці режими обмінюються технологіями, політичними уроками і методами тиску. Отже, демократичні країни також повинні обмінюватися не лише заявами підтримки, але й реальними оборонними рішеннями.

Слова Волкера важливі саме тому. Він говорить не про символічну подяку Україні, а про необхідність перебудувати західну оборону з урахуванням української практики. У новій війні перемагає не лише той, у кого найдорогоцінніша ракета, а той, хто вміє швидко, масово і розумно відповідати на дешеву, але небезпечну загрозу.