- 26 Вересня, 2024
- 7:10 pm
- Відео
Президент України Володимир Зеленський 25 вересня 2024 року виступив на засіданні Ради безпеки ООН, звинувативши Росію в тому, що вона «перетворила» КНДР та Іран на співучасників своїх злочинів, включаючи вбивства українських громадян. Він наголосив, що це «Досить показовий для російського режиму вибір друзів».
Зеленський заявив про плани провести у листопаді черговий форум щодо мирного врегулювання конфлікту з Росією, запросивши до участі Китай та Бразилію. Він закликав міжнародне співтовариство підтримати запропоновану їм формулу світу і “примусити Росію до припинення вогню”.
Виступаючи на Генеральній Асамблеї ООН, Зеленський також попередив про можливу ядерну катастрофу у разі атак на ядерні об'єкти України, заявивши, що Росія виношує такі плани. Він зазначив, що «Росія не зможе подолати опір українського народу на полі бою та шукає інших шляхів, щоб зламати дух українців», зокрема, атакуючи енергетичні об'єкти.
«На сьогоднішній день РФ знищила всі українські теплові електростанції та більшу частину гідроелектростанцій», – додав президент. Він сказав, що Путін «готується до зими», сподіваючись змучити мільйони українців, включаючи «звичайні сім'ї, жінок, дітей… звичайні міста», залишаючи їх у «темряві та холоді».
Зеленський також навів у приклад жахливі події, що сталися на початку повномасштабного вторгнення Росії. «У ніч на 4 березня 2022 року… мені доповіли, що російські танки ведуть вогонь безпосередньо по будинках нашої української атомної електростанції», – нагадав він, вказуючи на Запорізьку АЕС«Найбільшу в Європі». Він описав це як «один із найстрашніших моментів війни», коли ніхто не міг знати, яких катастрофічних наслідків призведуть удари по ядерному об'єкту.
За словами Зеленського, “це основне джерело радіаційної небезпеки в Європі, а можливо, і у світі”. Він наголосив, що перший пункт його формули світу стосується ядерної безпеки і нагадав про свою стратегію, запропоновану восени 2022 року, підтриману майже ста країнами та міжнародними організаціями.
«На жаль, в ООН неможливо по-справжньому і справедливо вирішувати питання війни та миру, тому що в Раді Безпеки дуже багато залежить від права вето. Коли агресор застосовує право вето, ООН безсила зупинити війну», – наголосив президент.
Зеленський продовжив, що альтернативні чи половинчасті плани врегулювання «ігнорують реальність та інтереси українців, які найбільше страждають від війни», створюючи Путіну політичний простір для продовження конфлікту.
«Росія, країна, яка більш ніж у двадцять разів більша за Україну по території, все ще хоче ще більше землі», – заявив він, охарактеризувавши це як божевілля. Він додав, що “Росія знайшла для цього особливих приятелів – Північну Корею та Іран”, що, на його думку, говорить саме за себе. “Кожен сусід Росії в Європі та Центральній Азії відчуває, що війна може прийти і до них”, – підсумував президент, звертаючи увагу на можливі втрати.
Виступ Зеленського може бути сприйнятий як заклик до міжнародної спільноти приділити увагу підтримці України та протидії Ірану та КНДР. Це може призвести до збільшення міжнародного тиску на Іран та розширення санкцій проти нього, що сприятиме інтересам Ізраїлю.
Крім того, заява Зеленського може використовуватися Ізраїлем для подальшого обґрунтування своїх дій у галузі оборони та безпеки, включаючи можливі превентивні заходи проти іранської програми ядерного озброєння. Підтримка України в цьому контексті може посилити міжнародне розуміння та злагоду з діями Ізраїлю. Участь Ірану та КНДР у злочинах проти України також може призвести до зміцнення позицій терористичних угруповань, що підтримуються цими країнами, збільшуючи ризики для Ізраїлю та потребуючи активніших дій у боротьбі з тероризмом.
Нарешті, співпраця між Іраном, КНДР та Росією може змінити динаміку у питаннях глобальної безпеки та призвести до нових альянсів, що вимагатиме від Ізраїлю адаптації своєї зовнішньої політики та стратегії безпеки. Загалом відкрите звинувачення Ірану та КНДР у співучасті у російських злочинах створює можливість для Ізраїлю використовувати цю ситуацію для зміцнення своїх позицій як на регіональному, так і на міжнародному рівнях.
