- 9 Грудня, 2025
- 9:41 pm
- Україна
Мер Одеси Геннадій Труханов 2 вересня 2025 року від імені всього міста вручив Роману Шварцману звання «Почесний громадянин міста Одеса».
Вітають його тепло та по-домашньому, називають «нашим Ромочкою». Наголошують, що він справді заслужив на цю нагороду.
Як заведено в єврейській традиції, йому бажають “Мазл Тов” і довгих років життя – “до 120”.
Зазначається, що Роман Маркович зумів пережити нацизм та радянську систему, і є впевненість, що він упорається і з сучасними викликами, включаючи рашизм.
…
Роман Маркович Шварцман, народився 7 листопада 1936 року в Бершаді Вінницької області, у п’ятирічному віці потрапив до Бершадського гетто, де провів 3,5 роки в нелюдських умовах. Цей досвід залишив незгладимий слід у його долі та став основою його боротьби за правду і пам’ять.
За даними джерел одеського порталу «Думская» в мерії, це звання міськрада планує присвоїти йому найближчим часом.
Сам Роман Шварцман підтвердив цю інформацію кореспонденту «Думской» і поділився своїми емоціями.
«Для мене велика честь і глибоке хвилювання — бути представленим до звання почесного громадянина Одеси», — зазначив Шварцман.
Він додав, що це найвища нагорода від міста, в якому він прожив усе життя після війни і яке стало для нього «джерелом відродження і сили».
«Це — визнання не тільки моєї праці, але і всіх, чию пам’ять я намагаюся зберегти. Усіх, хто пройшов через гетто і концтабори. Усіх, хто віддав життя в боротьбі з нацизмом. Усіх, хто сьогодні бореться за незалежність України… Звання «Почесний громадянин Одеси» — це не тільки для мене. Це для всіх, хто вижив, хто пам’ятає, хто передає правду далі. Це для Одеси, яка завжди була містом багатонаціональним, вільним і сильним духом. Я вдячний кожному, хто підтримає цю ініціативу. Для мене це — не завершення, а новий обов’язок: ще більше працювати, ще гучніше говорити, ще глибше пам’ятати», — говорить Роман Шварцман.
Десятиліття громадської роботи
З 1990 року Роман Шварцман активно займається громадською діяльністю як голова Одеської регіональної асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і концтаборів. У 1992 році він став членом міжнародної організації колишніх в’язнів гетто і концтаборів, заснованої в Одесі. Досі він залишається її активним учасником, об’єднуючи навколо себе тих, хто пам’ятає страшні сторінки історії.
Шварцман обіймає посаду віце-президента Всеукраїнської асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто і концтаборів, яку очолює Борис Забарко. Він також заступник голови Ради Одеського товариства єврейської культури та керівник суспільно-культурного центру.
Музей Голокосту і пам’ятники – справа всього життя
Величезну роль Шварцман зіграв у створенні Музею Голокосту в Одесі, який відкрив свої двері 22 червня 2009 року. За його словами:
«Цей музей повинен стати школою, університетом для молоді, щоб вони розуміли, що таке Голокост».
Сьогодні в музеї зібрано понад 4 тисячі експонатів, а за роки його роботи його відвідали близько 20 тисяч людей — дипломати, студенти, школярі, туристи та ізраїльтяни, для яких пам’ять про Голокост нерозривно пов’язана з їхньою ідентичністю.
Завдяки наполегливості Шварцмана в Одесі, Одеській та Миколаївській областях було встановлено понад 30 пам’ятників і меморіалів. Серед них — Меморіальний комплекс на Люстдорфській дорозі, місце, де було вбито 25 тисяч євреїв. У 2015 році в селі Гвоздавка2 було виявлено масове поховання з останками 3,5 тисячі євреїв, над яким за ініціативи Шварцмана встановлено пам’ятний знак.
«У будь-якому місці, де ви копнете, ви знайдете кістки — зуби і черепи. Це жахливо».
Виступ у Бундестазі та міжнародне визнання
30 січня 2025 року Роман Шварцман виступив у Бундестазі Німеччини на засіданні, присвяченому пам’яті жертв нацизму. Його слова, виголошені перед депутатами, стали символом паралелі між жахами Голокосту та сучасною агресією путіна проти України:
«У ті часи мене намагався вбити Гітлер, бо я єврей. Зараз путін намагається вбити мене, бо я українець», — заявив він, виступаючи у парламенті ФРН 29 січня 2025 року під час засідання, присвяченого пам’яті жертв нацизму.
Шварцман також закликав Німеччину до активної підтримки України та збільшення постачання зброї:
«Я закликаю вас, озбройте нас, щоб путін закінчив цю війну на знищення».
Особливо він наголосив на потребі України в ракетах великої дальності.
Шварцман нагадав, що обов’язком нинішніх поколінь є запобігання новим катастрофам і захист мирного населення від насильства.
Його виступ викликав бурхливі оплески і підтримку президента Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра. Він закликав Німеччину збільшувати допомогу Україні і підкреслив моральний обов’язок кожного – зупинити нове варварство.
Нагороди та визнання
За десятиліття роботи та служіння суспільству Роман Шварцман отримав багато нагород:
- Орден «За заслуги» III ступеня (2006) – за особисту мужність і боротьбу проти фашизму.
- Орден «За заслуги» II ступеня (2013) – за розвиток ветеранського руху та патріотичне виховання молоді.
- Орден «За заслуги» I ступеня (2018) – за визначний внесок у розвиток України та високий професіоналізм.
- Звання «Заслужений машинобудівник Української РСР» (1989).
- Медалі «За трудову доблесть» (1977) і «Ветеран праці» (1985).
- Почесна відзнака мера Одеси «Трудова слава».
- Хрест «За заслуги» Німеччини (2003).
- Ювілейні медалі за заслуги перед державою та міжнародним співтовариством.
Спогади про Голокост
Згадуючи своє дитинство, Роман Шварцман розповів, що на початку липня 1941 року його мати намагалася евакуюватися з вісьмома дітьми. Однак через наступ німецьких та румунських військ спроба евакуації зазнала невдачі. У серпні 1941 року до Бершаді увійшли окупанти та створили два гетто, в одному з яких опинилася родина Шварцмана.
До гетто були депортовані 25 тисяч євреїв із Бессарабії та Вінницької області. За роки окупації фашисти знищили 13 871 єврея.
У 1942 році, коли старший брат Романа працював на ремонті мосту через річку Дохно, його застрелили румунські охоронці. Ця трагедія лягла в основу одного з фільмів ізраїльського режисера Бориса Мавцера. Шварцман згадує нестерпні умови життя, голод і постійний страх. 29 березня 1944 року місто Бершадь було звільнене.
Після закінчення війни у 1955 році він переїхав до Одеси, де здобув освіту в профтехучилищі №2 за спеціальністю «слюсар-збирач». Згодом закінчив Одеський інститут інженерів морського флоту, ставши інженером-механіком. Усе його трудове життя пов’язане з заводом «Поліграфмаш», де він пропрацював понад 30 років, проявляючи найвищий професіоналізм і відданість справі.
Одеса вшановує свого героя
Сьогодні Одеська міська рада готує рішення про присвоєння Роману Шварцману звання Почесного громадянина міста. Для самого Шварцмана це не просто честь, а новий виклик і відповідальність:
«Це визнання не тільки моїх зусиль, а й усіх, хто пережив Голокост і продовжує боротися за свободу України».
Сайт НАновини – Новини Ізраїлю підкреслює: доля Шварцмана — це важливий приклад єдності єврейського та українського народів, які разом протистоять ненависті та агресії.
Історія Романа Шварцмана — це нагадування про те, що єврейський народ і українці, незважаючи на всі випробування, продовжують боротися за правду і свободу. Сайт НАновини – Новини Ізраїлю впевнений: такі герої допомагають нам пам’ятати уроки минулого і будувати мирне майбутнє.
