Російську приберуть, іврит додадуть: в Україні планують змінити перелік регіональних і міноритарних мов

Україна готується до оновлення офіційного списку регіональних і міноритарних мов, охоронюваних Європейською хартією. У новій редакції документа російська і молдавська будуть виключені, а термін “єврейська мова“ замінять на “іврит”.

Раніше було  – «У законі зазначено, що положення Хартії застосовуються до мов наступних національних меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької та угорської.»

Крім того, до переліку додадуть чеську мову, відображаючи культурні зрушення останніх років.

Законопроєкт вже на розгляді

Кабінет міністрів затвердив відповідний законопроєкт і направив його до Верховної Ради.
Про документ повідомив постійний представник уряду в парламенті Тарас Мельничук 10 жовтня 2025 у своєму Telegram-каналі.

Йдеться не просто про символічний крок.
Це — юридичне оновлення, пов’язане з приведенням українського законодавства у відповідність з новим офіційним перекладом Європейської хартії регіональних або міноритарних мов, підготовленим Міністерством закордонних справ ще в січні 2024 року.

Що таке Європейська хартія регіональних або міноритарних мов

Європейська хартія регіональних або міноритарних мов — це міжнародний договір Ради Європи, підписаний 5 листопада 1992 року в Страсбурзі і набув чинності 1 березня 1998 року. Документ зареєстрований у Секретаріаті ООН під номером 148 (ETS No. 148) і залишається одним з основних інструментів культурної політики Європи.

Головна мета Хартії — зберегти мовне різноманіття і підтримати мови малих народів і національних спільнот, які ризикують зникнути під тиском домінуючих культур. Вона гарантує право на навчання, ЗМІ, культуру і адміністративне використання рідної мови, але не втручається в питання державної мови або політичного устрою країн.

Хартія встановлює стандарти для країн — учасників Ради Європи: захист освіти, доступ до інформації, розвиток місцевих медіа, створення театрів, газет і програм на регіональних мовах.

Це інструмент, який допомагає зберегти живу мовну спадщину Європи — від баскської і каталонської до гельської і кримськотатарської.

Офіційний текст Хартії доступний на сайті Ради Європи:
https://www.coe.int/en/web/european-charter-regional-or-minority-languages

Що саме зміниться

Проєкт передбачає поправки одразу в кількох ключових законах:
— «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин»
— «Про національні меншини (спільноти) України»
— «Про медіа».

Ці документи будуть синхронізовані з оновленим текстом Хартії, щоб виключити двозначні тлумачення і посилити захист мовних прав у сучасній інтерпретації.

Новий перелік мов

Після оновлення особливий режим підтримки збережуть:
білоруська, болгарська, гагаузька, кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька, угорська, чеська та іврит.

Таким чином, російська і молдавська мови будуть виключені, а “єврейська мова” в офіційних документах замінить іврит — жива мова сучасної єврейської культури, релігії та освіти.

Чому іврит

Цей крок — не просто формальність.
Він відображає зміну культурної карти України, де все більше уваги приділяється зв’язку з Ізраїлем, єврейськими громадами та міжнародними нормами.

Заміна «єврейської мови» на іврит робить українську правову систему точнішою і сучаснішою:
у міжнародній практиці термін «єврейська мова» вважається застарілим, а Хартія вимагає використовувати актуальні лінгвістичні позначення.

Крім того, в українських університетах і єврейських освітніх центрах саме іврит викладається як мова культури і віри, а не як етнічне позначення.

Виключення російської і молдавської

Відмова від російської мови в списку пов’язана з тим, що її поширення в Україні не потребує додаткового захисту — навпаки, вона десятиліттями домінувала в медіа та адміністративній сфері.

Тепер, після початку повномасштабної агресії Росії, українське законодавство коригує баланс на користь мов, реально уразливих і потребуючих підтримки.

Що стосується молдавської, вона фактично збігається з румунською і не потребує окремого статусу. У міжнародних стандартах «молдавська» як окрема мова не використовується: коди ISO 639-1/639-2 mo/mol були скасовані в листопаді 2008 року (оголошено 6 січня 2009-го), застосовується позначення ro/ron/rum для румунської. У Молдові це закріплено юридично: 5 грудня 2013 року Конституційний суд визнав офіційною назвою «румунська мова», а 16 березня 2023 року парламент затвердив заміну всіх згадок «молдавської» на «румунську» в законодавстві.

Що стоїть за цими змінами

За словами представників Кабміну, оновлення переліку мов — частина європейської гармонізації законодавства і крок до уточнення статусу культурних спільнот.

«Це не політичний жест, а питання юридичної точності та міжнародних зобов’язань», — зазначив один з авторів законопроєкту.

Тим не менш, у суспільному сприйнятті ці зміни стануть символом нового культурного самовизначення України — країни, яка все далі відходить від радянської мовної парадигми і закріплює свої зв’язки з Європою та Ізраїлем.

Україна як поліглотна демократія

Реформа мовного законодавства показує, що Україна прагне не обмежувати, а навпаки — розширювати поняття культурного різноманіття. Підтримка регіональних і міноритарних мов підкреслює, що країна будує модель інклюзивної, але суверенної демократії, де повага до ідентичності не скасовує захисту національного простору.

Підсумок

Рішення замінити єврейську мову на іврит і виключити російську — це не просто бюрократичне уточнення.
Це крок, що відображає зміну ідентичності.
Україна перестає бути заручницею старих лінгвістичних норм і формує нову культурну архітектуру,
в якій і свобода слова, і повага до мови — елементи однієї системи.