- 13 Грудня, 2025
- 1:39 pm
- В світі
Дональд Трамп висловив невдоволення позицією президента України Володимира Зеленського — принаймні, так це описують джерела, знайомі з обговореннями в Білому домі. Йдеться про сигнали, які у Вашингтоні інтерпретували як готовність Києва розглядати територіальні рішення, якщо вони будуть підтверджені через референдум або вибори. Цей підхід, за тими ж даними, отримав підтримку з боку низки європейських країн.
Тема територій стала центральною. За словами джерела, близького до американської адміністрації, обговорювана ініціатива передбачає, що Україна збереже контроль приблизно над 80% своєї території. Натомість Зеленський, як зазначають співрозмовники, наполягає на чітких юридичних гарантіях безпеки, закріплених не заявами, а рішеннями Конгресу США — щоб виключити повторення російської агресії.
Що пропонують у Вашингтоні
Високопоставлений американський чиновник підтвердив, що адміністрація Трампа розглядає можливість надання Україні гарантій, аналогічних п’ятій статті договору НАТО. Формально це не членство, але за змістом — зобов’язання колективного захисту.
Паралельно обговорюється і європейський напрямок. У рамках нової програми передбачається, що Україна зможе приєднатися до Європейського Союзу вже до січня 2027 року. Для Києва це виглядає як політичний якір, для Вашингтона — як спосіб перерозподілити відповідальність за безпеку в Європі.
Німеччина та інший фронт конфлікту
Поки в США обговорюють параметри майбутніх домовленостей, у Німеччині розгоряється власна криза. Берлін офіційно звинуватив Росію в кібератаках і масштабних кампаніях дезінформації, спрямованих на підрив соціальної та політичної стабільності країни. У відповідь німецький уряд викликав російського посла для вручення дипломатичної ноти протесту.
Представник МЗС Німеччини Мартін Гіза заявив, що аналіз розвідданих виявив чіткий «підпис» Москви за зростанням гібридної активності проти Німеччини. За його словами, йдеться не про окремі інциденти, а про системну стратегію.
Два епізоди, які стали переломними
Берлін пов’язує звинувачення з двома конкретними подіями. Перше — кібератака на систему повітряного моніторингу в серпні 2024 року. Друге — спроба втручання в парламентські вибори на початку 2025 року через поширення фейкових матеріалів про політиків.
За даними німецької сторони, дезінформацію поширювала група під назвою Storm-1516. Серед цілей називалися політики, критично налаштовані щодо Росії.
Фейки як інструмент тиску
У списку поширюваних звинувачень — твердження про психічні захворювання канцлера Фрідріха Мерца, чутки про зловживання з боку депутата Роберта Хабека, а також історії про нібито існуючий роман колишнього міністра закордонних справ Анналени Бербок з працівником секс-індустрії. Німецька влада розцінює це як цілеспрямовану спробу підірвати довіру до політичного керівництва.
Реакція Москви
Міністерство закордонних справ Росії відкинуло всі звинувачення, назвавши дії Німеччини «недружнім кроком» і спробою розпалити антиросійські настрої. У Москві також заявили, що подібні заяви доповнюють «кампанію звинувачень», у яку вже включені теми збоїв навігаційних систем і контрабанди вибухових речовин.
Загальний контекст
Усі ці процеси — від переговорів навколо України до звинувачень у кібервтручанні — складаються в одну картину. Європа все частіше стикається не тільки з військовими, але й з гібридними загрозами, а США намагаються перерозподілити ризики та зобов’язання між союзниками.
Саме в цьому контексті сьогодні доводиться розглядати заяви Трампа, вимоги Києва та жорстку реакцію Берліна — як елементи однієї, все більш напруженої реальності, яку аналізує і фіксує НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, стежачи за тим, як дипломатія, безпека та інформаційні війни переплітаються в європейській політиці.
