- 19 Січня, 2026
- 8:39 pm
- Близький Схід
Президент США Дональд Трамп, за даними джерел, запросив прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу увійти в проєкт під назвою «Рада миру». У Вашингтоні його описують як структуру, яка повинна буде контролювати післявоєнне управління сектором Газа та запуск відновлення.
Сенс ідеї простий і одночасно токсичний: створити політичний «наглядовий контур», який буде вирішувати, хто управляє Газою «на наступний день», хто контролює безпеку, і хто отримує право впливати на гроші відновлення. Вже на старті проєкт викликає суперечки — передусім через список учасників і розпливчастий мандат.
Головний конфлікт — Туреччина і Катар у списку
Усередині ізраїльської політичної системи ключовим подразником стало те, що серед запрошених, за повідомленнями джерел, фігурують Туреччина і Катар. Для Єрусалима це означає ризик: обидві країни сприймаються як гравці з власними інтересами в палестинському питанні, а не як нейтральні «адміністратори».
Додатково обговорюється, що поруч із «Радою миру» може з’явитися виконавчий орган по Газі — більш практичний, «операційний». І саме навколо нього, за відчуттями делегацій, найбільше напруження: хто буде сидіти за столом, хто реально буде приймати рішення на землі, і де в цій схемі місце палестинцям.
Нетаньягу знав заздалегідь чи був застигнутий зненацька
Джерела дають суперечливу картину: один табір стверджує, що Нетаньягу був заздалегідь поінформований про запрошення Туреччини і Катару, інший — що для нього це стало неприємною несподіванкою. Цей розбіжність важливий сам по собі: якщо голова уряду дізнається такі деталі «по ходу», це виглядає як спроба нав’язати Ізраїлю формат ззовні.
У політиці подібні деталі рідко залишаються «технічними». Вони перетворюються на питання довіри і контролю, особливо коли йдеться про безпеку на кордонах.
Європа, ймовірніше за все, не піде в цей формат
У Європі ідея «Ради миру» зустрічає серйозний опір. Дипломати кажуть, що багато країн ЄС не готові брати участь, тому що проєкт сприймається як паралельна конструкція, яка може вийти за рамки Гази і стати інструментом особистої політики Білого дому.
На тлі загроз тарифів і нервозності навколо інших зовнішньополітичних тем у Брюсселя немає бажання заходити в майданчик, де правила заздалегідь пишуться під одного голову, а мандат може розширюватися без чітких обмежень.
Франція вивчає мандат, Україна теж фігурує в запрошеннях
Окремі європейські столиці, включаючи Париж, віддають перевагу формулі «уважно вивчаємо текст». Там насторожує саме ширина повноважень: якщо документ говорить не тільки про Газу, а про більш широкі міжнародні механізми, то це вже не локальна ініціатива, а заявка на нову архітектуру впливу.
За даними джерел, запрошення могло бути направлено і Україні. Це додає відчуття, що проєкт «Ради миру» намагаються перетворити на універсальний майданчик для великих конфліктів — з непередбачуваною логікою і складом.
путін у списку — окрема токсичність
Особлива лінія — запрошення, направлене володимиру путіну. У дипломатичному середовищі сумніваються, що він погодиться грати роль учасника під головуванням Трампа. Але навіть сам факт подібного запрошення посилює конфліктність ініціативи, враховуючи міжнародний контекст і ордер Міжнародного кримінального суду, виданий у 2023 році.
Для Європи це червона ганчірка. Для Ізраїлю — фактор, який ускладнює будь-які спроби зробити з «Ради миру» робочий механізм.
Що це означає для Ізраїлю і регіону
Для Ізраїлю «Рада миру» — не абстрактна дипломатія, а спроба зовнішнього управління питанням, від якого залежить безпека країни: хто контролює Газу, хто визначає правила, хто отримує важелі впливу поруч з ізраїльськими кордонами.
Далі все упреться в два питання. Перше: чи готовий Трамп переписати склад і мандат так, щоб ЄС не відмовився і щоб Ізраїль не вважав схему загрозою. Друге: чи зможе Єрусалим захистити свої інтереси, не переводячи суперечку в публічну кризу з Вашингтоном.
Саме за цією розвилкою — стане чи «Рада миру» інструментом стабілізації або новим джерелом конфліктів — уважно стежить НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency.
