Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив, що Ізраїль поки не використовує український досвід боротьби з ударними безпілотниками, хоча така кооперація могла б допомогти зберігати життя ізраїльських військовослужбовців.
Про це він сказав в інтерв’ю Ynet у понеділок, 11 травня 2026. За словами дипломата, Київ не розуміє, чому ізраїльське керівництво не проявляє більшого інтересу до напрацювань України у сфері протидії БПЛА, особливо на тлі втрат ЦАХАЛу від дронів.
Український досвід проти БПЛА та ізраїльська безпека
Корнійчук підкреслив, що Україна та Ізраїль фактично стикаються з однією і тією ж загрозою, хоча воюють на різних фронтах і в різних умовах.
За його словами, обидві країни мають справу з силами, пов’язаними з однією «віссю зла», і саме тому обмін практичним досвідом міг би бути не жестом дипломатії, а реальним інструментом безпеки.
Україна за роки повномасштабної війни накопичила величезний досвід протидії російським та іранським безпілотникам. Йдеться не лише про дорогі системи ППО, але й про більш гнучкі рішення: радіоелектронну боротьбу, мобільні групи, швидкі способи виявлення, тактичну адаптацію підрозділів та постійне оновлення методів захисту.
Для Ізраїлю це особливо важливо на тлі загроз з боку Ірану та його проксі. Дрони вже давно перестали бути допоміжною зброєю. Вони стали дешевим, масовим і вкрай небезпечним інструментом війни, який може перевантажувати системи оборони і створювати загрозу для солдатів на передовій.
Що саме сказав Корнійчук
Посол України зазначив, що йому важко чути повідомлення про військовослужбовців ЦАХАЛу, які постраждали від безпілотників, тому що українці щодня стикаються з подібною загрозою.
За його словами, українські знання могли б допомогти Ізраїлю «врятувати більше життів ізраїльських солдатів», однак він не бачить достатнього інтересу або готовності з боку ізраїльського керівництва.
Корнійчук не став публічно гадати про причини такого ставлення. Але його формулювання прозвучало досить жорстко: Україна готова ділитися досвідом, а Ізраїль, на думку української сторони, поки упускає можливість використовувати цей ресурс.
Чому тема дронів стала спільною для України та Ізраїлю
В останні роки безпілотники змінили саму логіку війни.
Для України це щоденна реальність фронту: розвідувальні БПЛА, FPV-дрони, ударні апарати, дрони-камікадзе, іранські Shahed, російські модифікації та постійна гонка між засобами нападу і захисту.
Для Ізраїлю тема стала ще гострішою після атак з боку Ірану, «Хізбалли», хуситів та інших угруповань, які використовують безпілотники як порівняно дешеву зброю проти дорогої і складної оборонної інфраструктури.
Головна проблема проста: дрон може коштувати тисячі доларів, а ракета-перехоплювач — у сотні і тисячі разів дорожче. В таких умовах важлива не лише технологічна міць, але й тактична раціональність. Україна саме в цьому напрямку отримала унікальний досвід — як боротися з масовою загрозою не лише дорогими засобами, але й комбінацією дешевих, швидких і адаптивних рішень.
Для ізраїльської аудиторії ця розмова звучить особливо чутливо. Ізраїль звик сприймати свою систему безпеки як одну з найтехнологічніших у світі. Але війна дронів показує: навіть сильна армія повинна вчитися у тих, хто вже пройшов через конкретний тип загрози в щоденному режимі.
У цьому контексті НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає заяву Корнійчука не лише як дипломатичний сигнал, але й як питання практичної безпеки: якщо досвід України може знизити ризики для ізраїльських солдатів, то відмова від такого діалогу вимагає пояснень.
Інцидент з українським зерном і дипломатичний фон
Корнійчук також згадав недавній інцидент, пов’язаний з українським зерном. За його словами, ця історія лише підкреслила вже існуючі проблеми у відносинах і показала, що між Києвом та Єрусалимом є простір для більш чесної і предметної розмови.
Посол заявив, що його обов’язок — шукати ґрунт для взаємної вигоди і розвитку. Він вважає, що переговори між Україною та Ізраїлем могли б йти набагато краще.
Ця фраза важлива, тому що йдеться не про символічні заяви підтримки, а про конкретну кооперацію: технології, безпека, обмін досвідом, політичний контакт, координація в регіоні.
Візит Зеленського, запрошення в Ізраїль і питання політичного контакту
Окремо Корнійчук прокоментував тему можливого візиту президента України Володимира Зеленського в Ізраїль.
За словами українського посла, Зеленський нещодавно здійснив кілька регіональних візитів на Близький Схід, де обговорювалися питання безпеки і просування миру. Корнійчук підкреслив, що багато працював над встановленням прямого політичного контакту між керівництвом двох країн.
Однак дипломат додав фразу, яка фактично стала головним політичним акцентом інтерв’ю: неможливо прийти в чийсь дім без запрошення.
Так він відповів на заяви посла Ізраїлю в Україні Михайла Бродського, який говорив, що Зеленському пропонували приїхати в Ізраїль і зустрітися, в тому числі, з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу.
«Ми не отримували запрошення — і це факт»
Корнійчук заявив, що українська сторона не отримувала запрошення. За його словами, це факт.
При цьому він не став заперечувати наявність професійних контактів між країнами. Навпаки, посол зазначив, що такі зв’язки є і вони хороші. Але, за його словами, в умовах війни цього недостатньо.
Ця позиція звучить як заклик перевести відносини на більш високий рівень. Україна очікує не лише робочих каналів, але й політичної волі. Ізраїль, у свою чергу, знаходиться в складній регіональній ситуації, де будь-який рух у бік Києва може розглядатися через призму відносин з росією, Іраном, США і власних військових пріоритетів.
Але питання дронів робить дискусію менш дипломатичною і більш практичною.
Якщо український досвід дійсно може допомогти ізраїльським військовим на полі бою, то тема виходить за рамки протоколу. Вона стосується життя солдатів, ціни перехоплення, швидкості адаптації армії і готовності вчитися у союзників, навіть якщо відносини між державами не завжди розвиваються гладко.
Корнійчук завершив свій сигнал досить прямо: у України та Ізраїлю є глибокий спільний інтерес, і зараз важливо допомагати один одному.
Для Ізраїлю це не лише питання підтримки України. Це питання власної безпеки в епоху, коли дешеві безпілотники стають зброєю, здатною змінювати баланс навіть проти армій з найсильнішими технологіями.