«Після 7 жовтня ми стали на ноги»: Зеєв Елькін у Києві зустрівся з єврейськими громадами України

Ізраїльський міністр Зеєв Елькін приїхав до Києва і зустрівся з представниками єврейських громад України в культурному центрі «Натів». Поруч з ним були новий посол Ізраїлю Рої Розенбліт і голова «Натіву» Алон Шохам. За два дні до третьої річниці нападу 7 жовтня Елькін говорив про те, як змінився Ізраїль після тієї катастрофи, а зустріч завершилася свічками пам’яті. Але дорога ізраїльського міністра в Україну в цей день сама пройшла поруч з війною.

Автор: Олександр Хмельницький

5 жовтня 2026 року Київська єврейська громада на Оболоні повідомила про зустріч міністра в Міністерстві фінансів Ізраїлю Зеєва Елькіна з представниками єврейських громад України. Вона пройшла в Ізраїльському культурному центрі «Натів» у Києві.

Разом з Елькіним на зустріч прийшли новий Надзвичайний і Повноважний посол Ізраїлю в Україні Рої Розенбліт, голова організації «Натів» Алон Шохам та інші офіційні представники Ізраїлю. На опублікованій громадою фотографії Елькін і Розенбліт запалюють свічки в пам’ять про загиблих 7 жовтня 2023 року.

Саме там прозвучала фраза, яка, мабуть, найкраще пояснює емоційний фон нинішнього візиту.

За повідомленням Київської єврейської громади на Оболоні, Зеєв Елькін заявив: «Після 7 жовтня 2023 року ми встали на ноги і змінили весь Близький Схід».

Це сказано 5 жовтня — за два дні до третьої річниці нападу ХАМАС на Ізраїль. Але сказано не в Єрусалимі і не в Тель-Авіві, а в Києві, в країні, яка сама продовжує жити під ракетними і безпілотними атаками.

Чому саме «Натів»

Для ізраїльського читача назва «Натів» може звучати звично, але значення цієї структури в нинішній зустрічі варто пояснити. Це не просто культурний майданчик, де проходять курси івриту і заходи про Ізраїль.

«Натів» — державна ізраїльська структура, історично працююча зі зв’язками Ізраїлю з євреями країн колишнього СРСР. Київський Ізраїльський культурний центр діє понад 30 років, співпрацює з єврейськими організаціями Києва та інших міст України, проводить освітні та культурні програми, займається вивченням івриту і підтримує постійний канал зв’язку між ізраїльською державою і місцевими громадами.

І тут з’являється важлива деталь: Зеєв Елькін відповідає за діяльність «Натіву» на рівні ізраїльського уряду. Тому його нинішня зустріч з українськими євреями — не випадкове доповнення до дипломатичної поїздки.

НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency вже стежили за цією лінією. У листопаді 2025 року Елькін разом з Алоном Шохамом приїжджав до Дніпра. Тоді «Натів» оголосив про намір повернути обсяг своєї діяльності в українських містах до рівня, що існував до повномасштабної війни. Детальніше про це — в нашому матеріалі «Натів» відновить свою діяльність в Україні «в довоєнному форматі».

А 22 січня 2026 року саме Елькін і голова правління Єврейського агентства «Сохнут» Дорон Альмог ініціювали екстрену нараду про становище єврейських громад України на тлі важкої енергетичної кризи. Причиною стали звернення лідерів самих громад, які зіткнулися з перебоями електрики і опалення після російських ударів по українській інфраструктурі. У тій нараді брав участь і Алон Шохам. Наш матеріал про цю історію — «Становище єврейських громад в Україні в світлі серйозної енергетичної кризи».

Виходить послідовний ланцюжок: Дніпро в листопаді, екстрена робота з громадами взимку і тепер — Київ у жовтні.

Елькін їхав до Києва через кордон, біля якого вранці пролунав вибух

У нинішнього візиту виявився ще один контекст.

Вранці 5 жовтня на молдовсько-українському кордоні стався серйозний інцидент. Прикордонна поліція Молдови офіційно повідомила, що близько 09:38 в районі переходу Паланка — Маяки — Зручне під час російських атак на українську інфраструктуру впав снаряд. Після удару об землю він відрикошетив і потрапив у рейсовий автобус, що стояв біля шлагбаума.

Були пошкоджені автобус і контрольна будка, один молдовський прикордонник отримав легке поранення. Роботу переходу тимчасово зупинили.

Кілька ізраїльських видань повідомили того ж дня, що саме через цей прикордонний перехід прямував до України Зеєв Елькін і прибув туди через кілька хвилин після інциденту. Сам міністр не постраждав і продовжив поїздку.

Тут важливо розділяти два рівні інформації. Сам вибух, пошкоджений автобус і поранення прикордонника офіційно підтверджені молдовською стороною. Те, що маршрут Елькіна проходив через цей перехід через кілька хвилин після того, що сталося, повідомляють ізраїльські ЗМІ.

Але навіть у такій обережній формулюванні географія візиту виглядає показово. Ізраїльський міністр їхав на зустріч з євреями України через кордон держави, біля якого наслідки війни вже неможливо сприймати як щось далеке.

Для Елькіна Україна — не просто напрямок зовнішньої політики

У самого Зеєва Елькіна зв’язок з Україною біографічний.

Він народився в Харкові в 1971 році. У молодості вивчав іврит, брав участь у єврейському і сіоністському житті міста, був пов’язаний з роботою місцевої єврейської громади. У грудні 1990 року, у віці 19 років, репатріювався в Ізраїль. Надалі зробив вже ізраїльську академічну і політичну кар’єру.

Сьогодні його офіційний пост — міністр в Міністерстві фінансів Ізраїлю. Він займається, серед іншого, відновленням районів Ізраїлю, постраждалих після 7 жовтня і наступної війни, і одночасно курує «Натів». Кнесет вказує його саме як Additional Minister in the Ministry of Finance.

Тому фраза Елькіна про те, що після 7 жовтня Ізраїль «встав на ноги», у Києві набуває ще одного відтінку. Її вимовляє людина, яка сама виїхала з України молодим репатріантом, а через десятиліття повертається сюди вже як міністр уряду Ізраїлю — в розпал іншої війни.

Поруч — новий посол Ізраїлю, який тільки почав роботу в Україні

На фотографії зі свічками поруч з Елькіним стоїть Рої Розенбліт.

Для ізраїльського читача це теж вимагає короткого пояснення: Розенбліт — новий посол Ізраїлю в Україні. Заступник голови українського МЗС Олександр Міщенко прийняв копії його вірчих грамот тільки 21 серпня 2026 року. Тоді сторони обговорювали російські удари, ізраїльську гуманітарну допомогу, українську енергетику і участь Ізраїлю в заходах до 85-річчя трагедії Бабиного Яру.

При цьому Розенбліт практично відразу почав виходити за межі звичайного дипломатичного протоколу. У вересні він відвідував Київську обласну лікарню, де обговорювалося використання ізраїльського досвіду реабілітації військових і цивільних, а потім зустрічав Рош ха-Шана разом з єврейською громадою Києва.

НАновини детально розповідали про ці перші тижні роботи нового посла: про зустрічі Розенбліта і формування нової українсько-ізраїльської повістки і про його зустріч Рош ха-Шана з київською єврейською громадою.

Тобто 5 жовтня за столом у «Нативі» опинилися відразу три рівні ізраїльської присутності в Україні: міністр, безпосередньо відповідальний за роботу «Натіву», керівник самої організації Алон Шохам і новий посол Ізраїлю.

Київ між Бабиним Яром і 7 жовтня

Є ще одна тимчасова точка, яку неможливо винести за дужки.

Всього шістьма днями раніше, 29 вересня, Київ відзначав 85-річчя початку масових розстрілів у Бабиному Яру. Президент Володимир Зеленський встановив поминальну лампадку біля меморіалу «Менора». Разом з ним пам’ять загиблих вшанували рабини, представники єврейських організацій, дипломати і представники міжнародних місій. Ізраїль представляв у тому числі Рої Розенбліт.

29–30 вересня 1941 року нацисти розстріляли в Бабиному Яру близько 34 тисяч київських євреїв. Пізніше там знищували ромів, військовополонених, українських підпільників, пацієнтів психіатричної лікарні та інших жертв окупаційного режиму. Загалом йдеться приблизно про 100 тисяч загиблих. Для Ізраїлю це не просто українське місце пам’яті — це одна з центральних точок історії Голокосту східноєвропейського єврейства.

Деякі ізраїльські публікації 5 жовтня пов’язали приїзд Елькіна з церемонією в Бабиному Яру за участю Зеленського. Однак головна державна церемонія з президентом України відбулася 29 вересня. Пам’ятна програма на цьому не закінчилася: саме 5 жовтня в Києві був запланований пілотний запуск цифрового архіву Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», а інші заходи тривають весь жовтень.

Тому точніше говорити, що нинішній візит Елькіна припадає на триваючий місяць пам’яті Бабиного Яру, а не на одну окрему церемонію.

НАновини детально розповідали і про саму річницю: як проходила церемонія в Києві 29 вересня і чому її довелося захищати ППО і снайперами, а також чому Бабин Яр знову опинився в центрі українсько-ізраїльського діалогу.

І ще один Київ, який в Ізраїлі зараз знають по імені Даніеля

Є і зовсім свіжа історія, через яку нинішній приїзд ізраїльського міністра до Києва не можна сприймати тільки як розмову про дипломатію або історичну пам’ять.

25 вересня в результаті російського удару по Києву загинув 14-річний громадянин Ізраїлю Даніель Уманський. Він навчався в Тель-Авіві, а в момент удару перебував з родиною в Україні. Через кілька днів його тіло доставили в Ізраїль.

НАновини розповідали про останню шкільну роботу Даніеля — зошит, що залишився незакінченим після удару безпілотника: «Остання “домашка” 14-річного Даніеля Уманського».

Так всього за кілька днів зійшлися три різні пам’яті. 29 вересня Київ згадував євреїв, розстріляних у Бабиному Яру 85 років тому. Ізраїль ховав хлопчика, загиблого вже в нинішній війні. А 5 жовтня Елькін і Розенбліт запалювали в Києві свічки в пам’ять про ізраїльтян, убитих 7 жовтня 2023 року.

Порівнювати ці трагедії між собою було б неправильно. Але неможливо не помітити, наскільки близько вони сьогодні опинилися в одному місті і в одній політичній поїздці.

Що означає ця зустріч

Сама зустріч у «Нативі» не принесла гучної міждержавної угоди. Не було оголошення про новий пакет військової допомоги або дипломатичного прориву. І, можливо, саме тому її сенс варто шукати не там.

За одним столом зібралися міністр Ізраїлю, керівник урядової структури, відповідальної за зв’язок з єврейськими громадами колишнього СРСР, новий посол і представники євреїв України. Причому це сталося не в спокійний період, а під час триваючої війни, після чергових російських атак і буквально через кілька годин після небезпечного інциденту на молдовсько-українському кордоні.

Ізраїльські державні структури за останній рік поступово повертають присутність в єврейському житті України: відновлюють роботу «Натіву», обговорюють підтримку громад, працюють з медичними і гуманітарними проектами, беруть участь у збереженні пам’яті Бабиного Яру. Нинішня зустріч у Києві продовжує цю лінію.

А фотографія зі свічками залишає ще одну деталь, яку важко передати протокольним повідомленням.

Елькін народився в Харкові і виїхав звідси молодою людиною в Ізраїль. Розенбліт тільки починає свою роботу послом у країні, що живе під щоденною загрозою ударів. Представники українських єврейських громад залишаються тут і продовжують своє життя під час війни.

І ось у Києві, за два дні до 7 жовтня, вони разом запалюють свічки по загиблих в Ізраїлі.

Фраза Елькіна — «ми встали на ноги» — тому звучить тут вже не тільки як розповідь про те, що сталося з Ізраїлем після 2023 року. У Києві вона неминуче зустрічається з іншою реальністю: життям людей, які теж вже кілька років вчаться вставати після кожного нового удару.