- 30 Грудня, 2024
- 5:57 pm
- Україна
«Я готова продовжити (діалог), коли в Ізраїлі поставлять на головній площі дідух чи тризуб. В нас війна. Війна за нашу землю. І претендентів на неї більше одного»– Катя Чилі.
В українських соцмережах уже кілька днів вирує дискусія через Ханукію, встановлену на Майдані Незалежності у Києві. Дев'ятисвічник, який є символом єврейського свята Ханукі, запалили на головній площі столиці 25 грудня 2024 року.
Цього року Ханука співпала зі святкуванням Різдва та Нового року та відзначається з 25 грудня по 2 січня.
Дискусії розпалив пост відомої української співачки Каті Чилі у фейсбуці, в якому вона заявила, що під час війни у столиці має стояти символ українського Різдва, а не інших народів.
Її пост зібрав сотні коментарів, у яких одні користувачі засудили висловлювання співачки, назвавши його антисемітським, тоді як інші підтримали її, погодившись, що менора на Майдані недоречна.
BBC спробував розібратися, у чому суть скандалу.…………………
У чому суть скандалу
Ханукію за традицією поставили на Майдані Незалежності біля головпоштамту в середу 25 грудня 2024 року. Це почали робити щороку ще до початку великої війни.
Дев'ятисвічник, найбільший у Європі, встановила Федерація єврейських громад України за підтримки міської влади. У запаленні першої свічки менори разом із лідерами єврейської громади взяли участь мер Києва Віталій Кличко та посол Ізраїлю в Україні Міхаель Бродський.
Першу свічку на ханукії запалив парафіянин єврейської громади та український військовослужбовець Тамір Ельбоїм.
Володимир Зеленський також взяв участь у запаленні ханукальних свічок на іншому заході з рабинами. Президент сказав, що “це дуже добре, що в Україні ми можемо з повагою один до одного відзначати подібні свята”.
А вже наступного дня у соцмережах з'явилося повідомлення співачки Каті Чилі у якому вона обурилася тим, що у центрі Києва встановлено символ «інших народів», а не українського Різдва.
«У центрі української держави у столиці України, під час війни за Україну, має бути встановлений символ українського Різдва. Чи не інші символи. І не символи інших народів. За всієї толерантності, поваги та пошани. Повага по-перше має бути своєю землею, своїм народом і своїми традиціями, які охороняють цю державу і народ», — написала артистка.
Її повідомлення зібрало тисячі реакцій, як схвальних, так і обурених, а під ним розгорілася дискусія, що тривала кілька днів.
Окремі пости та навіть колонки у ЗМІ опублікували лідери думок, що доводить, що тема для українців виявилася чутливою.
Федерація єврейських громад України, яка встановила Менору, дискусію не коментувала.
Один із найпронизливіших постів написала відома українська психологіня єврейського походження Світлана Ройз .
Вона поділилася історією своєї сім'ї, якій довелося пережити погроми та Голокост, а також бути свідками побутового антисемітизму у пізніші роки.
«Я сподіваюся, що українським євреям не доведеться почуватися тут у гостях, — написала Ройз, чоловік якої зараз служить в українській армії. — Я хочу вірити, що ми будуватимемо Україну, де є місце всім».
Психологіня додала, що «коли ми відчуваємо власну цінність – ми можемо цінувати, а чи не знецінювати інших».
Журналіст та популярний блогер Віталій Портніков який також має єврейське походження, торкнувся історії релігії.
«Якби не було жодних євреїв, звідки взявся б месія, день народження якого святкують християнські конфесії?» – нагадав він.
На його думку, розпалювання ксенофобських настроїв серед українців вигідне Росії та всім імперіям, які колись володіли українськими землями.
«Їм було необхідно демонструвати усьому світу ксенофобію українців як один із доказів того, чому українці мають бути поневоленими народом», — написав журналіст.
Він також нагадав, що російський президент путін постійно повертається до «образу України ксенофобів та шовіністів», щоб довести світові, що воює із «фортецею антисемітизму».
«Кожен, хто виступає з антисемітськими, українофобськими чи будь-якими іншими ксенофобськими заявами, риє могилу всьому українському народу», — підсумував Портніков.
У дискусію з приводу єврейської ханукії вступили також військові, наголосивши, що у ВСУ пліч-о-пліч з християнами воює чимало представників інших конфесій, у тому числі євреїв.
«Продовжуєте своїми повідомленнями зневажати тих громадян України, хто воює за вас, але не християнин за віросповіданням», — написала військовослужбовця та поетеса Ярина Чорногуз .
Деякі кореспонденти також звернули увагу на те, що християнські громади на відміну від єврейської не виступили з ініціативою встановити свої символи на Майдані.
Підприємець та екс-чиновник Львівської ОДА Роман Матіс зазначив, що «єврейська громада в Україні подбала про те, щоб звернутися до міської влади столиці України для отримання дозволу на встановлення важливого для них символу свята».
Різдвяну ялинку та вертеп традиційно встановлюють у Києві біля Софійського собору.
Журналістка Міріам Драгіна додає, що ханукію щороку ставлять на вікно та запалюють на площах різних країн по всьому світу і це завжди роблять за запитом та за гроші єврейських громад.
За єврейською заповіддю, зазначає вона, менора символізує «можливість подарувати іншим дитину надії серед темряви». Традиційно єврейська спільнота збирає пожертвування та робить подарунок іншим мешканцям міста, бо історично не всі могли собі це дозволити, додала Драгіна.
Водночас було чимало повідомлень, які погодилися з Катею Чилі, що символ єврейського свята на головній площі столиці недоречний.
Про це серед інших написав відомий київський підприємець та меценат єврейського походження. Гарік Корогодський .
Він зазначив, що не вважає встановлення символу віри в центрі Києва доречним — і взагалі не дуже розуміє, навіщо виставляти напоказ святковий атрибут одного з народів, що живуть в Україні, забуваючи про інші національності та народи.
«Я також вважаю ханукію на Майдані недоречною. Я українець, я єврей, я атеїст. І я не люблю жодних церковних свят, — написав Корогодський. — Моє посилання таке — якщо можна на Майдані Хануку, чому так само не можуть роми, татари, мусульмани ставити свої символи?»
Згодом співачка Катя Чилі відповіла на коментарі до свого повідомлення та пояснила, що мала на увазі «згуртованість навколо державної символіки» України.
«Я готова продовжити (діалог), коли в Ізраїлі поставлять на головній площі дідух чи тризуб. В нас війна. Війна за нашу землю. І претендентів на неї більше ніж один», — написала артистка.
Міжетнічні упередження
Випадки вандалізму та інша негативна реакція на встановлення менор у різних містах України були й у попередні роки. Але чи свідчать вони про зростання антисемітизму в українському суспільстві?
Це питання досліджують різні організації, зокрема Об'єднана єврейська громада України з 2018 року здійснює системний моніторинг випадків антисемітизму в Україні.
Як свідчать звіти організації (останній з них опублікований у 2021 році), за останні три роки – з 2018 до 2020 – рівень антисемітизму в країні впав. Самі випадки, які організація трактувала як антисемітизм, налічують кілька десятків у всій країні.
Вона також зазначає, що системного руху із широкою підтримкою антисемітських ідей в Україні немає.
У жовтні 2023 року Київський міжнародний інститут соціології вивчив рівень етнічних упереджень в Україні.
Дослідники вимірювали мінімальну соціальну дистанцію з представниками інших етносів – від 1 (згодний допустити як члена сім'ї) до 7 (не пускав би в Україну). Рівень соціальної дистанції часто інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
Як свідчать дані опитування 2023 року, найнижчий рівень етнічних упереджень в Україні був до українців та поляків.
Далі йдуть канадці та американці, а за ними німці, французи та євреї з приблизно однаковими значеннями.
Загалом рівень ксенофобії в Україні дещо підвищився після початку повномасштабної війни. Але причиною цього дослідники назвали погіршення ставлення до росіян та білорусів.
…………..
Читати в WhatsApp – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
Читати у Telegram – каналі НАновини ↓ — Новини Ізраїлю
