Міжнародний олімпійський комітет дав зрозуміти, що формула участі російських спортсменів у зимових Іграх 2026 року залишиться незмінною. Навіть можливе перемир’я не стане підставою для перегляду умов. Йдеться виключно про індивідуальний допуск у нейтральному статусі — без прапора, гімну та командного представництва.
Цю заяву зробила президент МОК Керсті Ковентрі, підтвердивши: позиція комітету сформована заздалегідь і не прив’язана до короткострокових політичних сценаріїв. Для олімпійського руху важливіша стабільність правил, ніж реакція на зовнішні сигнали.
МОК продовжує підтримувати робочий діалог з національними олімпійськими комітетами, включаючи структури Росії та Ізраїлю. Обговорюються насамперед питання дотримання олімпійського перемир’я та процедурні деталі — участь атлетів у церемоніях, доступ до інфраструктури, формат допуску до змагань.
При цьому базові обмеження залишаються жорсткими.
Російські та білоруські спортсмени не зможуть брати участь у церемонії відкриття зимових Ігор-2026, а також у командних дисциплінах. Їхні результати не увійдуть до загального медального заліку. Це саме та модель, яка застосовувалася раніше — зокрема на Олімпіаді 2024 року в Парижі.
Кількість допущених нейтральних атлетів визначатиметься міжнародними спортивними федераціями. Саме на цьому рівні зберігається найбільша неоднорідність рішень. Частина федерацій досі дотримується максимально обмежувального підходу, що ускладнює підготовку спортсменів і планування олімпійських стартів.
Для МОК це створює додатковий балансуючий фактор: комітет задає рамки, але фактичне наповнення цих рамок залишається за профільними організаціями.
Окремої уваги заслуговує фігура самої Керсті Ковентрі. Вона стала першою жінкою і першою представницею Африки на посаді президента МОК. Її керівництво припадає на період, коли спорт все менше існує в ізоляції від глобальної політики, конфліктів і санкційних режимів.
В таких умовах від голови МОК вимагається не лише дипломатія, але й здатність утримувати чітку лінію, не піддаючись тиску з боку держав і лобістських груп. Рішення зберегти нейтральний формат, незважаючи на можливі зміни зовнішньої кон’юнктури, демонструє саме такий підхід.
Контекст навколо олімпійських рішень залишається напруженим. Нещодавня ліквідація в Україні Михайла Мішина, раніше фігурувавшого як «перший міністр молоді, спорту і туризму ДНР», знову нагадала, наскільки тісно сьогодні переплетені спорт, війна і політика. Навіть формально аполітичні інститути змушені враховувати реальність, в якій символи і участь стають частиною ширшого конфлікту.
Для міжнародного спортивного співтовариства позиція МОК служить орієнтиром. Вона показує, що правила допуску не залежать від ситуативних заяв і не переглядаються під впливом короткострокових подій. У цьому сенсі зимові Ігри 2026 року стануть продовженням вже сформованої моделі — з жорсткими обмеженнями і підкресленим нейтралітетом.
В умовах, коли спорт все частіше використовується як інструмент тиску або легітимації, саме послідовність рішень набуває ключового значення. І за цим процесом уважно стежать не лише спортсмени і федерації, але й країни, для яких олімпійська тема давно вийшла за рамки стадіонів і арен.
Саме тому такі рішення залишаються у фокусі уваги НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, де міжнародний спорт розглядається як частина глобального політичного та суспільного контексту.
