- 23 Листопада, 2025
- 1:50 pm
- Україна
Створення “Культур-Ліги” припало на період української Центральної Ради, в епоху «відродження нації», коли вона проголосила національно-культурну автономію для меншин. Зареєстрована 28 січня 1918 Київським окружним судом. Засновниками організації були М. Зільберфарб, Д. Бергельсон, І. Добрушин, Нахман Майзель, М. Літваков.
До річниці створення філії Музей Авангарду, Музей історії міста Києва разом з новою філією в рамках Avant-Garde Kyiv Fest 2025 презентували два виставкові проекти. Йдеться про експозицію «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга».
Це перші художні виставки в будівлі Музею Авангарду по вул. Липській, 16. Про це розповіла Київська міська адміністрація 20 листопада 2025.
Проект був реалізований за підтримки Посольства Ізраїлю в Україні, Ізраїльського культурного центру «Натів» у Києві, а також Почесного консульства Ізраїлю в західному регіоні України. Ці партнери відіграють ключову роль у культурному обміні та зміцненні зв’язків між Україною та Ізраїлем через мистецтво.
Відкриття двох ключових виставок
У рамках Музею Авангарду відкриті дві важливі виставки, які розкриють не лише художників, але й історичні процеси того часу:
Виставки «Авангард. АРМУ. Історія» та «Авангард. Культур-Ліга» проходять під одним дахом і демонструють найвідоміші імена українського авангарду, а команда музею продовжує досліджувати тягар авангардних ідей і відстоювати культурну спадщину від гібридних зазіхань ворога – імперської Росії.
«Надзвичайна важливість цих ініціатив сьогодні очевидна. Наша місія – активно повертати імена українських авангардистів у сучасний культурний простір. Ми прагнемо відкривати кожній людині шлях до високого мистецтва. Водночас, для нас важливо гідно представляти громаді та меценатам результат роботи над поповненням колекції Музею Авангарду. Це стає можливим завдяки загальній турботі про нашу культурну спадщину», – підкреслив директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжіяк.
«Авангард. АРМУ. Історія»
Ця виставка присвячена Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), яка активно розвивалася в 1920-х роках і мала значний вплив на український авангард. АРМУ прагнула зруйнувати старі канони і пропонувала глядачам новий підхід до мистецтва через революційні ідеї.
На виставці «Авангард. АРМУ. Історія» представлені роботи художників-учасників АРМУ — Миколи Глущенка, Марії Котляревської, Оксани Павленко, Василя Седляра, Івана Падалки, Олександра Богомазова, Вадима Меллера, Василя Єрмилова, Віктора Пальмова, Онуфрія Бізюкова, Михайла Бойчука, Олександра Хвостенко-Хвостова, Володимира Татліна, Анатоля Петрицького, Василя Касіяна, Олександра Довгаля, Михайла Жука та Миколи Рапая.
Ці художники шукали нові форми, щоб передати ідеї революції та соціальної справедливості.
«Авангард. Культур-Ліга»
Виставковий проект «Авангард. Культур-Ліга» представляє спадщину єврейської культурно-просвітницької організації. Культур-Ліга діяла в 1918–1924 роках в Україні та інших регіонах тодішньої Російської імперії, її склад включав українських авангардистів єврейського походження. На виставці представлені роботи таких художників, як Марк Шагал, Мане Кац, Давид Штеренберг, Абрам Маневич, Осип Цадкін та інші.
Тут можна побачити картини, що відображають не лише еволюцію авангардного мистецтва, але й значущість Культур-Ліги як культурної та освітньої сили, яка підтримувала театри, школи та бібліотеки, а також поширювала літературу та мистецтво серед єврейської громади.
Ці дві виставки дають глядачам унікальну можливість зануритися в атмосферу початку XX століття, коли мистецтво не було просто формою, а ставало невід’ємною частиною соціальних та політичних змін.
Музей Авангарду
Філія Музею Авангарду була офіційно заснована в листопаді 2024 року як десята філія Музею історії міста Києва. У травні 2025 року Київрада підтримала рішення надати музею приміщення в історичній будівлі на вулиці Липській, яке є пам’яткою архітектури. Музей фокусується на збереженні та популяризації авангардного мистецтва, досліджуючи його вплив на культурну спадщину України та світу.
Що таке “Культур-Ліга”?
“Культур-Ліга” (їдиш: קולטור-ליגע, “Культур-Ліге”, “Ліга культури”, “Ліга єврейської культури”, “Київська Культур-Ліга”) — єврейська світська благодійна та культурно-просвітницька організація, заснована в 1918 році в Україні. Організація відіграла ключову роль у розвитку єврейської культури, освіти та мистецтва, а також у створенні культурної автономії для єврейського народу в умовах політичної нестабільності.
Заснування та цілі
Культур-Ліга була зареєстрована 28 січня 1918 року Київським окружним судом. Засновниками організації стали М. Зільберфарб, Д. Бергельсон, І. Добрушин, Нахман Майзель та М. Літваков. Створення Культур-Ліги збіглося з періодом Центральної Ради, коли Україна прагнула до національного відродження, і було спрямоване на підтримку та розвиток єврейської культури як важливої складової національної самосвідомості.
Основним завданням Культур-Ліги було розвиток світської єврейської культури на мові їдиш, яка в той час служила мовою більшості єврейського населення Східної Європи. Організація активно просувала ідеї культурної та освітньої автономії для єврейської громади в Україні, прагнучи створити умови для підтримки та поширення мистецтва, літератури, театру, музики та науки серед єврейського народу.
Структура та діяльність
Культур-Ліга складалася з кількох секцій: літератури, музики, театру, живопису, скульптури, народних шкіл, дошкільного виховання та освіти дорослих. У її рамках були створені відділення по всій Україні, а також за її межами, в інших частинах Російської імперії (Росію, Бессарабію та інші регіони). На літо 1918 року було створено 27 відділень, а до кінця року їх кількість збільшилася до 120. У 1924 році організація вже мала представництва в таких містах як Київ, Одеса, Бердичів, Біла Церква, Кам’янець-Подільський, а також у ряді міст на території Радянського Союзу.
Для координації роботи була створена Центральна комісія (21 член, яка збиралася раз на місяць), а для поточних справ — Виконавче бюро (7 членів, які збиралися щотижня).
Просвітницька та освітня діяльність
Одним з головних досягнень Культур-Ліги стала робота по створенню мережі навчальних закладів нового типу, які не мали аналогів у Російській імперії. У 1918 році був відкритий Єврейський народний університет, який став першим вищим навчальним закладом для євреїв у Східній Європі. Ректором університету став Мойсей Зільберфарб.
У Києві, наприклад, діяли 5 шкіл, три з яких призначалися для дорослих, а дві — для підлітків у віці від 13 до 17 років. Ці школи займалися викладанням не лише єврейської історії та їдишу, але й інших предметів, включаючи і єврейську літературу.
Культур-Ліга також організовувала та підтримувала безліч культурних заходів, включаючи літературні читання, виставки та лекції, які служили важливою платформою для просування ідей єврейської культури та освіти в Україні.
Вплив та культурна діяльність
У рамках Культур-Ліги була запущена активна видавнича діяльність, що почалася в 1918 році з створення видавництва «Культур-Ліга», яке почало випуск книг та публікацій на мові їдиш. Видавництво спеціалізувалося на літературі різних жанрів: історичній, філософській, художній, а також науково-популярній та дитячій. У 1921 році воно стало кооперативним і почало активно працювати з єврейськими бібліотеками, які почали відкриватися на території СРСР.
У Культур-Лізі також підтримувалася театральна діяльність. Уже в 1919 році була заснована перша єврейська театральна студія, яку очолив Єфраїм Лойтер. У подальшому ця студія стала основою для Першого Всеукраїнського єврейського державного театру в Харкові.
Закриття та спадщина
Після приходу радянської влади в 1924 році, діяльність Культур-Ліги була зупинена, а сама організація була закрита. Більшість її членів зазнали репресій, а її досягнення в галузі освіти та культури були забуті на десятиліття. Однак спадщина Культур-Ліги продовжує жити в творах мистецтва, літературі та театрі, створених у її рамках.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency продовжує стежити за важливими культурними ініціативами, підкреслюючи значущість культурного обміну та збереження культурної спадщини через мистецтво та історію.
…
