- 25 Вересня, 2026
- 11:14 pm
- В світі
25 вересня 2026 року Міністерство закордонних справ Ізраїлю засудило російські атаки на Київ після загибелі 14-річного громадянина Ізраїлю. Але ця заява — далеко не перша. За чотири з половиною роки війни ізраїльська дипломатія кілька разів прямо називала Росію, кілька разів говорила обережніше, а в окремі періоди взагалі віддавала перевагу гуманітарній допомозі публічному звинуваченню Москви.
Автор: Стас Шифер
Якщо зібрати ці заяви за датами, видно не одну рівну дипломатичну лінію, а досить помітні коливання.
25 вересня 2026 року: загинув 14-річний громадянин Ізраїлю — МЗС прямо говорить про російські атаки
25 вересня МЗС Ізраїлю повідомило, що засуджує російські атаки на Київ, в результаті яких загинув 14-річний ізраїльтянин, а близько 20 осіб, включаючи його матір, отримали поранення.
«Ми засуджуємо недавні російські атаки на Київ, в результаті яких вчора ввечері загинув 14-річний громадянин Ізраїлю, а 20 осіб, в тому числі мати хлопчика, отримали поранення», — йдеться в заяві відомства.
МЗС висловило співчуття родині підлітка та іншим сім’ям, які втратили близьких «в результаті російської агресії».
Сім’я жила в багатоповерховому будинку в Печерському районі Києва, недалеко від посольства Ізраїлю. Родичі попросили перевезти тіло підлітка в Ізраїль, де живуть його бабуся і дідусь. Тієї ж ночі Росія атакувала Україну сотнями безпілотників різних типів; українські Повітряні сили повідомляли про 295 дронів.
Ця заява виділяється однією деталлю: російський удар цього разу безпосередньо забрав життя громадянина Ізраїлю. Однак сама формула засудження Росії для ізраїльського МЗС новою вже не була.
28 січня 2026 року: Саар знову засуджує удари Росії по українських цивільних
28 січня 2026 року міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар поговорив по телефону зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.
Після розмови ізраїльська сторона повідомила, що Саар висловив солідарність з українським народом і засудив російські атаки проти українських мирних жителів. Він також висловив надію на досягнення угоди, яка покладе край війні.
Тобто січнева заява не була реакцією на загибель ізраїльтянина або пошкодження ізраїльського об’єкта. Йшлося саме про удари по цивільному населенню України.
1 серпня 2025 року: російський удар зачепив будинок співробітниці посольства Ізраїлю
1 серпня 2025 року Саар відреагував ще жорсткіше після удару по житлових районах Києва.
«Я засуджую російські удари по житлових районах Києва, які призвели до величезних і трагічних людських втрат», — написав глава ізраїльського МЗС. Він повідомив, що поговорив з секретарем посла Ізраїлю в Україні: її будинок також отримав пошкодження.
Саар знову закликав до стійкого миру, який повинен забезпечити безпеку України. Тут Росія вже не ховалася за формулами на кшталт «бойові дії» або «сторони конфлікту». Вона була названа прямо.
23 липня 2025 року: «Ізраїль засуджує російські удари по цивільних»
За кілька днів до цього, 23 липня 2025 року, Гідеон Саар перебував у Києві і виступав разом з Андрієм Сибігою.
Тоді прозвучала одна з найбільш прямих ізраїльських формулювань за весь час повномасштабної війни:
«Ізраїль засуджує російські удари по цивільних».
Саар також говорив про «тривалий і стійкий мир, що забезпечує безпеку України», називав відносини Ізраїлю та України особливими і пояснював, що приїхав до Києва, щоб висловити підтримку українському народу.
НАновини детально розбирали той візит у матеріалі «Ми засуджуємо удари Росії по цивільному населенню»: Гідеон Саар у Києві.
Цікаво інше. Коли заява з’явилася, деякі публікації описували її майже як перший випадок, коли глава МЗС Ізраїлю прямо засудив Росію. Історично це невірно: такі заяви звучали ще в лютому і березні 2022 року.
2024 рік: після удару по «Охматдиту» — допомога замість окремої жорсткої заяви
8 липня 2024 року російська ракета вразила дитячу лікарню «Охматдит» у Києві — найбільший спеціалізований дитячий медичний центр України. Моніторингова місія ООН пізніше повідомила про високу ймовірність прямого попадання ракети, запущеної Російською Федерацією.
Ізраїльська реакція тоді пішла насамперед по гуманітарній лінії. Посол Міхаель Бродський повідомив про готовність прийняти в Ізраїлі українських дітей з онкологічними захворюваннями і обговорював допомогу у відновленні лікарні. Ізраїль вже співпрацював з «Охматдитом»: українських дітей лікували в ізраїльських клініках і раніше.
При цьому в доступних нам офіційних публікаціях того періоду ми не знайшли окремої заяви МЗС Ізраїлю з формулою рівня «засуджуємо російський удар по “Охматдиту”». Це теж частина історії і її не варто домальовувати заднім числом.
Для НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency тут якраз важлива різниця між допомогою Україні та політичною формулою: Ізраїль допомагав постраждалим і одночасно далеко не після кожної російської атаки публічно називав Росію винуватцем.
28 квітня 2023 року: Умань, житловий будинок і особливий зв’язок з Ізраїлем
28 квітня 2023 року російська ракетна атака припала по Умані. Дві ракети влучили в житловий будинок, загинули 23 людини, серед них шестеро дітей.
Посол Ізраїлю Міхаель Бродський засудив російський удар і окремо нагадав про особливе релігійне та культурне значення Умані для євреїв усього світу. Саме тут знаходиться могила раббі Нахмана з Брацлава, до якої щорічно на Рош га-Шана приїжджають десятки тисяч хасидів, дуже багато — з Ізраїлю.
Тому Умань для ізраїльського читача — це не просто одне з українських міст далеко від фронту. У міста є прямий і багаторічний зв’язок з Ізраїлем, і російські ракетні атаки на нього з самого початку війни постійно потрапляли в поле зору ізраїльської дипломатії.
6 червня 2023 року: Каховська ГЕС — засудження є, Росія не названа
Після руйнування Каховської гідроелектростанції Ізраїль обрав зовсім іншу лексику.
Представник МЗС Ліор Хайат заявив, що Ізраїль вражений масштабами руйнування дамби і що тисячі мирних жителів опинилися в небезпеці. Він додав, що навмисні атаки на критичну інфраструктуру та людей повинні рішуче засуджуватися міжнародною спільнотою.
Але Росія в цій заяві названа не була.
Україна звинувачувала російські сили, які контролювали район дамби, Росія звинувачувала Україну. Ізраїль у публічній формулюванні відповідальність однієї зі сторін тоді “не визначив”.
І ось це хороший приклад того, наскільки відрізнялася ізраїльська дипломатична мова навіть всередині одного року.
10 жовтня 2022 року: Лапід прямо засуджує Росію за удари по Києву та іншим містам
10 жовтня 2022 року Росія завдала одного з перших найбільших масованих ракетних ударів по українських містах після кількох місяців війни. Ракети вдарили по Києву та іншим регіонам.
На той момент Яір Лапід вже займав пост прем’єр-міністра Ізраїлю.
Його формулювання було вкрай ясним: він заявив, що «рішуче засуджує російські атаки на цивільне населення Києва та інших міст України», і висловив співчуття сім’ям загиблих та українському народу.
За своєю конструкцією ця заява дуже схожа на те, що майже через чотири роки МЗС Ізраїлю скаже після загибелі 14-річного громадянина країни в Києві.
10 квітня 2022 року: Краматорськ і вимога припинити «російську атаку»
8 квітня російська ракета вдарила по залізничному вокзалу Краматорська, де перебували тисячі людей, які намагалися евакуюватися з Донецької області. Загинули десятки людей.
Через два дні МЗС Ізраїлю виступило з офіційною реакцією.
«Загибель цивільних на залізничній станції Краматорська — шокуюча подія, що заслуговує засудження», — заявило відомство. Далі послідувала ще більш суттєва фраза: Ізраїль закликав до «негайного припинення російської атаки».
Тобто вже навесні 2022 року МЗС Ізраїлю не тільки засуджував загибель цивільних, але й прямо пов’язував те, що відбувається, з російським нападом.
3 квітня 2022 року: Буча — «навмисне заподіяння шкоди цивільним є військовим злочином»
Після відходу російських військ з Бучі під Києвом були виявлені тіла сотень цивільних. Деякі лежали на вулицях зі зв’язаними руками, інші знаходилися в масових похованнях. Росія заперечувала відповідальність.
Спочатку посол Ізраїлю Міхаель Бродський написав, що вбивство цивільних є військовим злочином і не може мати виправдання. При цьому МЗС тоді спеціально уточнив журналістам: заява посла сама по собі не є офіційним звинуваченням Росії.
Через кілька годин виступив Яір Лапід. Він сказав, що неможливо залишатися байдужим до кадрів з Бучі «після того, як російська армія пішла», і додав: навмисне заподіяння шкоди цивільному населенню є військовим злочином, яке він рішуче засуджує.
Росія була присутня в контексті заяви, хоча юридичну формулу «Росія вчинила військовий злочин» Лапід тоді не вимовив. Різниця невелика на слух, але для дипломатичного тексту суттєва.
13–14 березня 2022 року: «немає виправдання російському вторгненню»
13 березня 2022 року під час візиту до Румунії Лапід сказав вже практично без дипломатичних обходів: Ізраїль засуджує російське вторгнення в Україну, йому «немає виправдання», а Росія повинна припинити вогонь і атаки та перейти до переговорів.
Наступного дня в Братиславі він повторив: Ізраїль засуджує російське вторгнення, немає виправдання порушенню територіальної цілісності України та атакам проти цивільного населення. Одночасно Лапід заявив, що Ізраїль не дозволить використовувати країну як шлях обходу західних санкцій проти Росії.
Тобто вже через три тижні після початку повномасштабного вторгнення публічна позиція глави МЗС Ізраїлю була сформульована досить прямо.
1 березня 2022 року: Бабин Яр — і перший помітний дипломатичний розрив у формулюваннях
1 березня російський удар по київській телевежі припав поруч з меморіальним комплексом Бабин Яр. Загинули п’ять осіб, були пошкоджені будівлі на території сусіднього єврейського кладовища.
Для ізраїльської аудиторії пояснення тут майже не потрібне, але важлива сама історична тяжкість місця: у Бабиному Яру у вересні 1941 року нацисти за два дні розстріляли майже 34 тисячі київських євреїв.
Яір Лапід заявив, що Ізраїль засуджує пошкодження меморіалу та єврейського кладовища і готовий допомогти відновити постраждалі об’єкти. Але Росію у своїй заяві він не назвав.
А ось Яд Вашем того ж дня використав набагато жорсткішу лексику, прямо говорячи про «смертоносну російську атаку» і засуджуючи удари по цивільних об’єктах.
Вийшло майже дві мови всередині одного Ізраїлю: обережна державна дипломатія і значно більш пряме заявлення національного меморіалу Катастрофи.
24 лютого 2022 року: перше офіційне засудження
І, нарешті, точка, з якої все починається.
24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного російського вторгнення, міністр закордонних справ Яір Лапід публічно заявив:
«Російська атака на Україну є серйозним порушенням міжнародного порядку. Ізраїль засуджує цю атаку».
Він також повідомив про готовність Ізраїлю надати Україні гуманітарну допомогу. Це стало першим публічним прямим засудженням Москви ізраїльським керівництвом після початку повномасштабної війни.
Вже 1 березня представник Ізраїлю в Генеральній Асамблеї ООН повторив, що російське вторгнення є серйозним порушенням міжнародного порядку, і закликав Росію припинити напад і поважати суверенітет України.
При цьому прем’єр-міністр Нафталі Беннет у перші тижні війни обирав помітно більш обережну публічну лінію і намагався зберегти можливість посередництва і контактів з Москвою. Виходило часом дивно: глава МЗС називав Росію прямо, прем’єр уникав цього. Але саме тому історія ізраїльської позиції не вкладається в просте «Ізраїль засуджував» або «Ізраїль мовчав».
Що змінилося за чотири з половиною роки
Якщо поставити заяви поруч, стає видно кілька різних періодів.
У лютому–березні 2022 року Лапід досить швидко перейшов від загального засудження російського вторгнення до прямої вимоги припинити атаки. Але паралельно Ізраїль намагався не розривати відносини з Москвою і іноді свідомо не називав винуватця конкретного удару — так було, наприклад, після атаки біля Бабиного Яру.
Навесні і восени 2022-го формулювання знову ставали прямими: Краматорськ, Буча, масовані удари по Києву та іншим містам.
У 2023–2024 роках публічна лінія була менш рівною. Після удару по Умані ізраїльський посол реагував прямо, після руйнування Каховської ГЕС Росія в заяві не називалася, а після удару по «Охматдиту» Ізраїль зробив акцент на медичній допомозі.
З приходом Гідеона Саара в МЗС мова знову стала помітно визначенішою. 23 липня 2025 року — «засуджуємо російські удари по цивільних». 1 серпня — «російські удари по житлових районах Києва». 28 січня 2026 року — знову засудження російських атак проти українських мирних жителів.
А 25 вересня 2026 року ця дипломатична хронологія отримала вже прямий ізраїльський людський контекст: у Києві від російського удару загинув 14-річний громадянин Ізраїлю, його мати була поранена.
Тому нинішня заява МЗС — не перше засудження Росії Ізраїлем і навіть не перше засудження російських ударів по цивільних. Але обставини цієї заяви інші. Війна, яку ізраїльська дипломатія з лютого 2022 року то називала прямо, то описувала дуже обережними словами, цього разу забрала життя ізраїльської дитини.